Головний недолік проекту Страхового кодексу, полягає в тому, що він майже повністю дублює нинішню нормативну базу


Ігор НАУМЕЦЬ

Головний недолік проекту Страхового кодексу, винесеного на розгляд парламенту, полягає в тому, що документ майже повністю дублює нинішню нормативну базу для страхової діяльності.

Щоб з’явився новий законопроект, досить включити в нього всю чинну нормативку. Схоже, саме так і розсудили розробники проекту з гучною назвою Страховий кодекс України, зареєстрованого у Верховній Раді в середині квітня. Представник фракції СДПУ(О) Михайло Добкін запропонував звести нормативно-правову базу, яка регулює сферу страхування, в один законодавчий акт. Потреби систематизації страхового законодавства, безумовно, ніхто з учасників ринку не заперечує. Розмови про це ведуться вже не перший рік. Однак успішність проходження в парламенті Страхового кодексу вельми сумнівна, принаймні в тому вигляді, в якому проект був зареєстрований.

Нормативний самосад

Передусім викликає подив те, що такий грунтовний нормативний документ, як кодекс, зареєстрований тільки одним народним депутатом, який до того ж навіть не є членом профільного комітету. Логічнішим видається, щоб розробкою такого проекту займався Комітет з питань фінансів і банківської діяльності. Олег Медведєв, помічник нардепа Добкіна, зазначив, що закон про автоцивільну відповідальність дуже довго обговорювався у профільному комітеті. Щоб така сама доля не спіткала і Страховий кодекс, депутат вирішив сам розробити документ. Помічник депутата також зазначив, що розробка такого кодексу — безпосередній обов’язок Добкіна, оскільки він як член Бюджетного комітету очолює парламентську Комісію з питань бюджетної політики у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Іноді краще жувати

Проте нічого нового проект кодексу у чинне законодавство не привносить. Як зазначив Олег Медведєв, прийняття Страхового кодексу дозволить скасувати близько 140 нормативних актів. Однак про які саме документи йдеться, незрозуміло. Аналіз проекту кодексу свідчить про те, що в один документ просто включено кілька нормативно-правових актів, які регулюють страхову діяльність: Закон «Про страхування», прийнятий 1996 року, згаданий закон про автоцивільну відповідальність, що набрав чинності з 2005 року, а також кілька постанов Кабміну, які додатково регулюють окремі види обов’язкового страхування.

Дивує явна недопрацьованість кодексу. Розділи «Принципи обов’язкового страхування», «Захист суб’єктів страхування», «Саморегуляція страхового ринку», «Недержавне пенсійне забезпечення», «Некомерційне страхування від нещасних випадків на виробництві» — це лише назви без будь-яких конкретних положень. «Резервні розділи залишено навмисно. До розробки положень, які міститимуться у цих розділах, ми маємо намір підключити страхові компанії, громадськість, уряд, комітети Верховної Ради», — пояснив помічник Добкіна.

Незважаючи на недоліки, народний депутат розраховує на прийняття кодексу до наступних парламентських виборів 2006 року. Олег Медведєв повідомив, що проект кодексу вже надіслано на розгляд уряду і Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Цікаво, що голова Держфінпослуг Віктор Суслов про кодекс нічого не знає. «Проект кодексу до комісії не надходив», — заявив він.

Залізничне ноу-хау

Утім, розробник кодексу все ж спробував внести певні новації. Позитивним моментом, безумовно, є спроба закріпити в одному акті страхову термінологію, на відсутність якої не раз скаржилися і страховики, і юристи.

Сам Михайло Добкін серед новацій називає також скорочення кількості обов’язкових видів страхування. Якщо в чинному Законі «Про страхування» визначено 42 види обов’язкового страхування, то в проекті кодексу їх налічується вже 20. Щоправда, реально ніякого скорочення не було. Просто депутат компактно вмістив обов’язкове особисте страхування спортсменів, медпрацівників, пожежників та інших фахівців у пункт «Особисте страхування окремих категорій фізичних осіб за професійною ознакою». А всі види страхування відповідальності суб’єктів господарювання (розробників родовищ нафти, туроператорів, експортерів, інвесторів тощо) потрапили до пункту «Страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду для третіх осіб і навколишнього середовища згідно з переліком Кабміну».

У своєму проекті депутат вирішив особливу увагу приділити обов’язковому медичному страхуванню, виокремивши його в самостійний розділ. Хоча навряд чи його можна назвати розробкою суто авторського колективу під керівництвом Добкіна. Розділ у кодексі практично ідентичний законопроекту «Про обов’язкове медичне страхування», зареєстрованому в парламенті депутатами Олександром Морозовим, Віталієм Хомутинником і Михайлом Добкіним ще в червні 2004 року. Цей законопроект, як і багато інших, які регулюють обов’язкове медичне страхування, не було винесено навіть на голосування в парламенті, і це викликає ще більші сумніви щодо швидкого ухвалення проекту.

Спірною видається і пропозиція Добкіна скасувати заборону на ведення страхової діяльності в Україні для нерезидентів. Депутат у проекті кодексу пропонує відкрити ринок для філій зарубіжних компаній. Аналогічний законопроект щодо відділень іноземних банків вже не перший рік припадає пилом у парламенті. Мабуть, така сама доля чекає й на кодекс, оскільки навряд чи в інтересах страховиків, які мають лобі в парламенті, поява потужних зарубіжних конкурентів.

Коментарі

Василь САХАЦЬКИЙ, заступник голови правління СК «Блакитний поліс»:
— Страховики і Ліга страхових організацій ще не готові зробити остаточні висновки про доцільність проекту Страхового кодексу, однак деякі моменти вже насторожують. По-перше, в проекті дозволено відкривати філії нерезидентам. Нам здається, що це може призвести до вимивання коштів з України. Діяльність нерезидентів має вестися на паритетній основі з українськими страховиками і контролюватися Держфінпослуг.

Також у запропонованому проекті не враховані вимоги лайфових страховиків щодо їхньої участі в системі недержавного пенсійного забезпечення.

Галина ТРЕТЬЯКОВА, голова правління СК «АСКА-Життя»:
— Проект Страхового кодексу на 80% дублює чинну нормативну базу. Сказати, що кодекс потягне кардинальні зміни, не можна. Сам факт реєстрації проекту — це можливість для страхових організацій змінити в чинній базі застарілі норми.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Все, що ми знаємо про:АСКА КФ
Рейтинг популярності матеріалу «Головний недолік проекту Страхового кодексу, полягає в тому, що він майже повністю дублює нинішню нормативну базу» на Finance.ua - 2.2
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua