1215
Банки прагнуть пом’якшення обмежень з боку НБУ при отриманні ними статусу ощадних
— Кредит&Депозит
Наталія ЗАДЕРЕЙ
Незважаючи на те що вклади населення на початок лютого перевищили 50% пасивів у більш ніж двадцяти банків, оголосити себе ощадними наважилися лише кілька фінзакладів. Про отримання відповідного статусу з 1 лютого заявили Правекс-Банк та Індекс-Банк. Решта банків, що подолали 50%-й рубіж, виконують економічні нормативи для ощадбанків і вирішують долю свого подальшого статусу. Визначатися банкірів змушує новий (набув чинності цього року) порядок віднесення банків до ощадних. Зокрема, якщо вклади населення перевищуватимуть 50% пасивів протягом 180 днів з моменту, коли банк фактично став ощадним, то змиритися з новим статусом доведеться на рік. А поки банкіри вирішують, чи бути їм спеціалізованими, Асоціація українських банків і Київський банківський союз лобіюють пом’якшення вимог, що висуваються до ощадних установ.
Бажана універсальність
Як уже зазначалося, станом на 1 лютого вклади населення перевищили 50% пасивів у кількох великих банках — Ощадбанку, «Авалі», «Надрах», Укрпромбанку, Кредит Банку (Україна), «Правексу», Індекс-Банку. Для окремих банків питання спеціалізації виникло внаслідок різкого припливу внесків після завершення виборів. Приміром, наприкінці минулого року до 50%-ї позначки не дотягував «Аваль», зовсім далекий від був неї банк «Надра».
Довірою населення фінзаклади пишаються, однак воліють зберігати універсальність. Передусім спеціалізації уникають найбільші банки, зацікавлені не тільки в роботі з населенням, а й у розвитку корпоративного бізнесу. Із середини минулого року від 50%-ї позначки почала віддалятися частка вкладів фізосіб у ПриватБанку. Універсальним планує залишитися і «Аваль». «У класичному розумінні ощадні банки — це банківські установи, які працюють переважно з населенням, при цьому зазвичай разом з цілою низкою обмежень і жорсткіших вимог з боку центробанків, мають істотну державну підтримку і пільги. Однак щодо України слід говорити про банки зі значною часткою коштів населення в пасивах і про бажання Нацбанку посилити вимоги до цих фінансових установ з метою забезпечення збереження вкладів фізичних осіб», — говорить директор фінансового департаменту банку «Аваль» Катерина Рожкова.
Банки, які не бажають спеціалізуватися, намагаються вибудовувати ринкову політику так, щоб частка вкладів населення була в межах 50%. За словами Рожкової, на сьогодні частка коштів фізичних осіб у ресурсній базі банку «Аваль» не досягає 50% і, найімовірніше, триматиметься в цих межах й надалі. Цьому сприятимуть як політика банку з управління активами й пасивами, так і підвищення загальної інвестиційної привабливості економіки країни, а також прогнозований приплив іноземних інвестицій. У Кредит Банку (Україна) говорити про спеціалізацію також не поспішають через очікування істотного вливання капіталу з боку іноземного інвестора. Збільшення капіталу, вважають банкіри, може різко зменшити частку вкладів фізосіб у пасивах.
Потрапити в потрібні межі банкірам допоможе й ініційована АУБ зміна до інструкції НБУ про регулювання діяльності банків. Обраховувати співвідношення вкладів фізосіб і пасивів банкіри хочуть без урахування пасивного сальдо по міжбанківських кредитах, депозитах і коррахунках. Такий технічний нюанс зрештою дасть банкам можливість підвищити обсяг пасивів і відповідно знизити питому вагу вкладів населення. При цьому найбільше таке нововведення потрібне банкам, які активно працюють з пенсійними і зарплатними картковими проектами. Для таких банківських установ буде нівельовано ефект нарахувань пенсій і зарплат, які швидко знімаються з рахунків, але на кілька днів створюють збільшення залишків по вкладах фізосіб.
Статус без обмежень
Серед змін, ініційованих АУБ і КБС, — скасування вимоги підвищеного розміру нормативу миттєвої ліквідності і зміна нормативів максимального кредитного ризику на одного контрагента. Планується, що на ощадні банки пошириться загальна вимога миттєвої ліквідності в розмірі 20% замість нинішніх 30%. Ще істотніших послаблень банкіри хочуть домогтися щодо нормативів кредитного ризику.
Сьогодні цей норматив для ощадної установи залежить від частки негативно класифікованих кредитів. Натомість пропонується відштовхуватися від частки вкладів фізосіб у пасивах. Бажання банкірів зрозумілі — найжорсткіше обмеження кредитного ризику на одного контрагента світить лише тим банкам, де частка фізосіб у пасивах перевищує 80%. Цей рубіж не подолав навіть найощадніший Ощадбанк. У всіх інших банків частка вкладів фізосіб і поготів коливається в межах 50-60%.
Вилка, що діє сьогодні, заганяє банки в більш жорсткі межі. Ощадні банки можуть видати в одні руки від 5 до 20% капіталу залежно від обсягу негативно класифікованих кредитів. При цьому якщо Нацбанк все-таки візьметься класифікувати кредитний портфель за міжнародними стандартами, під 5-відсоткове обмеження ризикують потрапити більшість фінзакладів. Такий розклад може перекреслити всі вигоди від ощадного статусу у вигляді більшої довіри населення.
Проте зводити чинні обмеження в ранг проблеми банкіри не схильні. «Ми не вважаємо норматив максимального розміру кредиту в одні руки дуже жорстким. Річ у тім, що будь-який нормальний банк усвідомлює небезпеку великих концентрацій і прагне їх мінімізувати. Це стосується й «Авалю», — говорить Рожкова. За словами директора департаменту роздрібного продажу Кредит Банку (Україна) В’ячеслава Кокошка, дотримання нормативів для ощадбанків також не позначилося на роботі його банку, який веде зважену кредитну політику. Інша ситуація, на думку експертів, у банків, що захоплюються кредитуванням інсайдерів. Сьогодні ощадбанк може видати акціонерові або близькій за акціонерним капіталом структурі кредит розміром не більше ніж 2% капіталу, в той час як універсальний банк — не більш як 5%. У проекті нормативних змін, розробленому КБС, ця норма відсутня, однак малоймовірно, що поєднання ощадного статусу та інсайдерських ризиків сподобається НБУ.
Банки з найб_льшою часткою вклад_в населенняв зобов'язаннях, % на 1.02.2005 р.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
