317
Нацбанк попереджає
— Валюта
Наталія ЗАДЕРЕЙ
Станом на 1 березня під ті чи інші санкції Нацбанку підпали 25 банків. Серед старожилів списку — Ощадбанк, «Юнекс» (одного разу вже позбавлений ліцензії), Прем’єрбанк (згідно з рішенням НБУ від 10 березня підлягає ліквідації), банк «Морський», Реал банк. Уперше серед порушників нормативів помічені Український кредитний банк та Інтерконтинентбанк.
Традиційно потрапляння до списків штрафників — доля дрібних банків. Саме невеликі й маловідомі на ринку банки вважаються фігурантами схем, зокрема, з вивезення капіталу. До того ж цим фінансовим установам часто властивий недостатній рівень капіталізації. Зокрема, у шістьох банків регулятивний капітал не дотягує до нормативної позначки в EUR10 млн, у трьох — до EUR5 млн. Недокапіталізовані банки покарані забороною або на проведення строкових операцій на міжнародних валютних ринках, або на ведення гривневих кореспондентських рахунків банків-нерезидентів. Після кризових подій кінця минулого року Нацбанк особливо прискіпливий і до діяльності банків на готівковому валютному ринку. За результатами перевірок обмінних пунктів права укладати агентські угоди на відкриття обмінних пунктів і відкривати власні обмінники тимчасово позбавлені Укрінбанк, Інтерконтинентбанк, «Гарант», «Укоопспілка», «Національні інвестиції», Міжнародний комерційний банк і «Київська Русь».
Окремим рядком у списку «обмежених» значиться державний Ощадбанк, що входить до групи найбільших банків. Ощадбанку довелося обмежити себе у кредитуванні й деякий час після запровадження санкцій не проводити ніяких активних операцій, крім вкладень у держпапери для досягнення допустимого обсягу ризикових активів. Обмеження на діяльність ощадного гіганта запроваджено зусиллями Світового банку, що висунув таку вимогу, надаючи Україні програмну системну позику (ПСП-2).
Найсерйозніші заходи зазвичай застосовуються до банкірів, викритих не тільки у зменшенні капіталу, а й, наприклад, у неякісних активах або інших ознаках фінансового нездоров’я. Слід зауважити появу у списку порушників Українського кредитного банку з групи середніх (обсяг активів на 01.11.2004 р. становив 714 млн грн). Останнім часом більшість згадувань у пресі Українського кредитного банку були пов’язані з резонансним самогубством голови правління Юрія Ляха.
Інший факт, що заслуговує на увагу, — наявність низки обмежень в Інтерконтинентбанку, що заявив про намір отримати кредитний рейтинг Moody’s для виходу на міжнародні ринки запозичень. Якщо більшість з банків, що провинилися, обивателям маловідомі, то Інтерконтинентбанк відрізняється активністю на ринку іпотечного кредитування, корпоративних облігацій і відповідно масованою PR-кампанією. Утім, найімовірніше, саме нарощування активних операцій (зростання активів на 60% за минулий рік) і призвело до порушення банком нормативних вимог. На відміну від керівництва Ощадбанку, яке постійно нарікає на несправедливість обмежень, керівники Українського кредитного банку та Інтерконтинентбанку застосовані до них санкції воліють не коментувати.
Однією з найжорсткіших санкцій за порушення нормативів ліквідності є обмеження на залучення вкладів населення. Щоправда, ступінь жорсткості варіюється залежно від серйозності проблем у банку. Зокрема, для деяких банків прийом вкладів населення обмежений певною сумою або фактичним обсягом залучених коштів на конкретну дату, а для деяких зовсім заборонений. Банкам, діяльність яких Нацбанк вважає ризиковою, доведеться обмежити себе і в активних операціях. Найжорсткіші санкції — дозвіл кредитувати тільки в межах погашень, що надійшли, і за наявності ліквідної застави, а також заборона на операції з цінними паперами.
Більшість банків, щодо яких застосовано санкції, мусять збільшувати статутний фонд. Український кредитний банк заявив про намір збільшити статутний фонд одразу в 4 рази. В 1,9 разу має намір збільшити статутний фонд Енергобанк. Об’єднаний комерційний банк мав на початку березня завершити розміщення акцій у межах збільшення статутного фонду на 17%. Питання про збільшення статутного капіталу на 73% розглядає і банк «Морський». Інтерконтинентбанк на початку року вже збільшив капітал у 2,1 разу і має намір збільшити ще на 6,6%. У Прем’єрбанку торішнє рішення збільшити статутний фонд у 3,2 разу не було виконано. Інвестор (страхова компанія «Народна Ре»), після появи якого Нацбанк відмовився торік від ліквідації Прем’єрбанку, із завданням оздоровлення банку не справився.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
