743
Валютна блокада
— Фондовий ринок
Вікторія РАТНА
Компанії зі страхування життя готуються подати судові позови проти Нацбанку і Держфінпослуг. Через неузгоджену політику двох відомств фактично заблоковано купівлю валюти страховиками для формування резервів.
Експерти страхового ринку не виключають, що найближчим часом знизиться інтерес клієнтів до страхування життя як з боку фізичних, так і з боку юридичних осіб. Причина подібної ситуації — вимога Нацбанку отримувати підтвердження обсягу відповідних резервів наглядовим органом для купівлі валюти лайфовими компаніями. Водночас Держфінпослуг відмовляється видавати такі підтвердження, посилаючись на відсутність необхідних повноважень.
Незабезпечені зобов’язання
Практично всі договори страхування життя номіновані у валюті. Попит на гривневі поліси, який з’явився наприкінці минулого — на початку цього року, після коливань валютного курсу доволі швидко зійшов нанівець. Клієнти знову вважають за краще страхуватися у твердій валюті. «У страховиків життя нагромадилася велика кількість полісів із зобов’язаннями в євро і доларах США, — говорить голова правління УАСК «АСКА-життя» Галина Третьякова. Відповідно до ст. 31 Закону «Про страхування», кошти, що надходять від страхувальників за такими договорами, страхова компанія має хеджувати, купуючи валюту. Однак упродовж останніх півтора року, фактично з моменту заснування Держфінпослуг, зробити це неможливо через непрозору процедуру отримання дозволу на купівлю валюти.
«Ситуація близька до абсурдної, — вважає голова правління СК «ТАС» Віктор Адамович. — Згідно з чинною процедурою, дозвіл на купівлю валюти дає НБУ, але для цього йому необхідно отримати підтвердження відповідності суми, що запитується, сформованим резервам страховика. Раніше такі підтвердження видавав спеціальний департамент Мінфіну, а ось Держфінпослуг, перебравши на себе повноваження міністерства, від такої честі відмовився. Тобто спочатку підтвердження він усе-таки видавав, але потім заявив про те, що не є суб’єктом валютного регулювання, хоча який стосунок має розмір страхових резервів до валютного регулювання — незрозуміло».
Незважаючи на неодноразові звернення страховиків і ЛСОУ, комісія вважає за краще зберігати нейтралітет. У результаті деякі страховики почали загрожувати судовими розглядами, вимагаючи компенсувати втрати від курсових коливань від Держфінпослуг і НБУ.
Розв’язання проблеми страховики вбачають у скасуванні необхідності отримання дозволу на купівлю валюти під формування страхових резервів і в зміні механізму купівлі валюти. Так, ще на початку 2003 року ЛСОУ пропонувала затвердити так званий явочний механізм купівлі валюти. Річ у тім, що страхові компанії самостійно розраховують і подають до уповноваженого банку вимогу купити необхідну суму валюти, виходячи з розміру резервів за «валютними» договорами (розрахунок резервів ведеться згідно з методикою, затвердженою Держфінпослуг). На підставі отриманої заявки банк купує для компанії необхідну суму. При цьому такий розрахунок має бути підписаний керівником і бухгалтером і завірений печаткою компанії. Контроль над операціями, за задумом страховиків, має здійснюватися постфактум за результатами перевірок наглядового органу, і якщо допущено помилок чи мають місце зловживання, то застосовуються штрафні санкції.
Примітно, що голова Держфінпослуг Віктор Суслов на Ялтинському форумі наприкінці вересня заявив, що його відомство підтримує ідею явочного способу купівлі валюти, однак далі слів справа не пішла.
Порятунок потопаючих
Невизначеність ситуації примушує страхові компанії вигадувати квазімеханізми для зниження валютних ризиків — хеджування вкладів, перестрахування, купівля інших активів, по своїй суті близьких до валютних, тощо. Як розповіли в одній СК, компаніям, які працюють у тандемі з банком, купити валюту легше. Є й інші варіанти убезпечити себе від курсових коливань. Можна відкрити депозит у гривні, обумовивши в договорі хеджування банком курсових коливань. Словом, у разі зростання курсу долара банк компенсує понесені вкладником (у цьому випадку — страховою компанією) втрати. Можливі й вкладення грошей у нерухомість, банківські метали, а також цінні папери (євробонди країни або акції/облігації іноземних компаній). Утім, всі ці методи поки що малоефективні, а деякі з них застосовні лише для обмеженого кола страхових компаній.
За словами страховиків, ситуація, що виникла, не дає страховим компаніям змогу хеджувати валютні ризики, що за значних коливань валютного курсу може призвести до збитків. «За стабільного курсу необхідність купівлі валюти для формування резервів не була такою актуальною, як нині, — говорить Адамович. — Зараз, напередодні виборів, можливе зростання валютного курсу, що негативно позначиться на діяльності страховиків. А оскільки винуватцем такої ситуації є держава, то вона й має відшкодовувати втрати». За розрахунками фахівців СК «ТАС», якщо врахувати, що сумарні резерви страховиків життя становлять 77,7 млн грн (станом на 01.06.2004 р.), з яких щонайменше половина номіновані в доларах США, то за коливання курсу навіть на 10% (з 5,3 до 5,8 UAH/USD) сумарні збитки становитимуть близько 4 млн грн.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
