Нелегальна страховка — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Нелегальна страховка

1419
Заходи щодо запобігання використанню страхування з метою оптимізації оподаткування й виведення капіталу за кордон не дали відчутних результатів. Розв’язання цієї проблеми страховики, народні депутати і чиновники бачать по-різному.
Тема «схемного» страхування не втрачає актуальності вже два роки. 2003-го Держфінпослуг розпочав реалізацію програми боротьби з оптимізацією оподаткування через страхування шляхом запровадження процедури фінмоніторингу. Тоді страховим компаніям було поставлено вимогу повідомляти про «сумнівні» операції клієнтів регулятору. Однак новація додала головного болю хіба що страховикам, не позначившись на обсягах «схемного» страхування й перестрахування.
Пізніше Держфінпослуг домігся прийняття Кабміном відомої постанови № 124, якою всі повноваження контролю за перестрахуванням було віддано комісії. У документі визначено, що страховикам забороняється працювати з тими ринками, де немає держнагляду за страховою діяльністю, а також із страховими компаніями, які не мають ліцензії на страхову і перестрахову діяльність. Як додатковий стимул було запроваджено податок на перестрахування з так званими м’якими ринками (або низькорейтинговими перестраховиками-нерезидентами) у розмірі 15%, тоді як раніше операції перестрахування не оподатковувалися.
Утім, як зазначає голова Держфінпослуг Віктор Суслов, попри жорсткі заходи, вжиті регулятором щодо «схемного» страхування, очікуваних результатів досягнути не вдалося. «У першому кварталі поточного року ми, щоправда, змогли внаслідок проведених заходів скоротити обсяги перестрахування за кордон. Так, якщо 2003 року частка нерезидентів у перестрахуванні становила 35%, то в першому кварталі 2004-го цей показник скоротився до 18,8%. Проте все одно це недостатньо ефективно», — вважає Суслов.
Як наголосив голова Держфінпослуг, за підсумками першого кварталу цього року рівень виплат проти зібраних премій скоротився з 9,4 до 5,9%, що свідчить про використання страхування не в класичних цілях.
Цікава пропозиція
Щоб подолати негативні тенденції, Держфінпослуг пропонує створити електронну систему контролю за операціями страхування та обліку, аналогічну тій, що існує в банківській системі. «Не маючи у своєму розпорядженні такої системи, — сказав голова регулятора, — ми не можемо відстежувати багатомільйонні операції перестрахування, за допомогою яких незаконно виводяться капітали за рубіж». За словами Суслова, попри жорстке регулювання, на ринку з’являються дедалі нові компанії-одноденки, які, провівши такі операції, закриваються власниками. «Висока рентабельність страхового бізнесу дає змогу це робити», — вважає Суслов. За даними Держфінпослуг, на виведення за кордон через перестрахування працює ще одна недавно створена страхова компанія (аналогічна закритій раніше СК «Оберіг», за допомогою якої торік за кордон було виведено 925 млн грн). «За темпами виведення вона наближається до показників «Оберегу», — наголосив голова Держфінпослуг. — І так триватиме, доки ми не змінимо законодавство».
Крім коригування законів Держфінпослуг також хоче ввести ліцензування перестрахувальної діяльності. За словами Суслова, така практика є в багатьох країнах, зокрема в Росії.
Логічним продовженням цього заходу, на думку Держкомісії, має стати зміна системи оподаткування. Суслов ініціює відмову від оподаткування валових доходів, увівши податок на прибуток страхових компаній. «Такий метод оподаткування буде більш відчутним для компаній, які працюють за схемами й мають дуже високий рівень рентабельності», — підкреслив Суслов.
У Держфінпослуг упевнені, що висока рентабельність страхового бізнесу криється саме у відмінності ставок оподаткування у страхуванні та інших секторах. Саме цим чиновники пояснюють значну частку (до 60%) перестрахування за кордоном від загального обсягу отриманих страхових платежів, переважання в структурі страхування фінансових ризиків, низький рівень «реального» страхування і відповідно зниження рівня страхових виплат.
Ринкові консерватори
Водночас учасники ринку на чолі з Лігою страхових організацій категорично проти зміни системи оподаткування страхування. На думку багатьох великих компаній ринку, наприклад ЗАТ «Укрінмедстрах», СК «Скайд-Вест», НАСК «Оранта», УСК «АСКА» і СГ «ТАС», рентабельність «реального» страхування далека від цифр, які оприлюднив Держфінпослуг. «З таких видів страхування, як, наприклад, АвтоКАСКО, обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів або «зелена карта», рентабельність дуже низька, вона перевищує 6-7%. В інших напрямах страхування, де немає високої конкуренції, рентабельність може сягати 20%», — зазначає президент страхової групи «Скайд-Вест» Андрій Перетяжко.
За його словами, не можна підміняти поняття «реального» й «нереального» страхування. Якщо компанія займається «нереальним» страхуванням, то в неї завжди будуть високі доходи. На думку Перетяжка, для того щоб страхування не використовувалося з метою оптимізації оподаткування й виведення за рубіж, достатньо підвищити ставку податку на валовий дохід, а не вводити податок на перестрахування. «Податок з валового доходу СК не повинен перевищувати 4%, це оптимальна ставка для страхового ринку», — вважає Перетяжко.
Водночас законодавці пропонують використати інший підхід до оподаткування. «У нинішній ситуації потрібно не зменшувати валовий дохід на суму перестрахування нерезидентам, а вираховувати з нього лише перестрахування резидентам. Решту залишити без змін (ідеться про ставку податку 3%. — Авт.). Таким чином, ефективну ставку буде збільшено вдвічі, рентабельність «сміттєвого» страхування помітно знизиться, наблизившись за вартістю до інших способів податкового планування», — заявив заступник голови Комітету ВР з фінансів і банківської діяльності Сергій Терьохін.
Голова Ліги страхових організацій Олександр Філонюк, своєю чергою, пропонує запровадити диференційовані ставки оподаткування за видами страхування. Наприклад, страхування життя за нульовою ставкою, соціальні види страхування (страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і ядерне страхування) — за мінімальною ставкою, тоді як ставка податку на страхування фінансових ризиків має бути високою. Цю пропозицію, втім, підтримують небагато страхових компаній. Як вважає голова правління Укрінмедстраху Павло Фурсевич, проблему «нереального» страхування слід вирішувати шляхом адміністративних заходів. Наприклад, виключити певні види страхування зі структури валових витрат (тобто відносити їх на валові доходи і оподатковувати. — Авт.). Ідеться як про фінансові, так і про комерційні ризики, які переважно використовуються для «схемного» страхування. У структурі страхового портфеля ринку ці види займають близько 50% (майже 4,5 млрд грн). При цьому збитковість по них коливається в межах 1%.
Щодо реальних кроків, то минулого тижня парламентарії прийняли у першому читанні законопроект про внесення змін до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно із законом з оподаткування валового доходу страховиків планується вираховувати лише суму перестрахувальних платежів резидентам, а перестрахування нерезидентів включити в оподатковуваний дохід страховиків за ставкою 3%. При цьому законодавці хочуть найближчим часом ліквідувати норму про 15% податок на перестрахування і рейтинги перестраховиків-нерезидентів. Це рішення страховики назвали «компромісним».
Регулювання ринку для запобігання «схемному» страхуванню
Що зроблено регулятором 2003 року
Запроваджено процедуру фінмоніторингу для відстеження страховиками «сумнівних» угод своїх клієнтів
Запроваджено 15% податок на операції перестрахування з «нерейтинговими» перестраховиками
Організовано контроль за операціями перестрахування в нерезидентів, згідно з постановою КМУ № 124
Створено базу даних перестраховиків-нерезидентів. Держфінпослуг дав рекомендації українським СК щодо роботи з іноземними перестраховиками, зокрема, з ким із них слід розірвати угоди
Держфінпослуг став членом Міжнародної асоціації органів нагляду за страховою діяльністю (IAIS), укладено договори з регуляторами інших країн про обмін інформацією
Прийнято програму перевірок страховиків і страхових посередників
Що слід зробити за версією Держфінпослуг
Змінити систему оподаткування СК — з валових доходів на прибуток адекватно іншим секторам економіки
Створити електронну систему відстеження платежів і контролю звітності
Скасувати 15% податок на «нерейтингове» перестрахування як неефективний
Запровадити ліцензування перестрахової діяльності
Що слід зробити за версією страхових компаній
Створити електронну систему обліку операцій страхування
Оскільки значну частку «схемного» страхування становить страхування фінансових ризиків, вилучити їх з валових витрат
Скасувати 15% податок на «нерейтингове» перестрахування як неефективний
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас