626
Мирослав Євсієнко: колектор. Що може, а що не може
— Кредит&Депозит
Дванадцятого квітня цього року президент України підписав Закон України № 1349-IX, він же проєкт Закону України № 4241 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості». Цей документ істотно змінив вітчизняний collection. Та чи корисні ці зміни?
Український ринок послуг по стягненню проблемних заборгованостей важко назвати ідеальним чи прозорим. І ця проблема має комплексний характер.
Складовими такого становища можна назвати три основні причини: недобросовісні позичальники, фінансові компанії які залучають сторонні фірми для роботи з боржниками, та власне ці фірми, які працюють поза законом.
Тут варто зауважити, що методи, які «прославили» колекторів, насправді несуть виключно негатив як для клієнтів, які стикались з такими «колекторами», так і для МФО. Адже це не лише псує імідж тих учасників ринку які працюють за всіма правилами, так вони ще й позбавляють їх клієнтів, які могли у майбутньому знов і знов користуватись мікрокредитуванням у разі потреби.
Так що ж змінив прийнятий Закон? Відтепер колекторським фірмам, мікрофінансовим організаціям та банкам на законодавчому рівні заборонено використовувати такі методи:
1. Телефонувати боржнику з 20:00 до 9:00 ранку по буднях та у вихідні, святкові й неробочі дні.
2. Комунікувати з боржником більш як два рази на добу.
3. Користуватись автодозвоном більш ніж 30 хвилин на добу.
4. Передавати особисті дані боржника, інформацію щодо його заборгованості третім особам. Навіть якщо ці самі треті особи є родичами боржника та хочуть закрити його заборгованість.
5. Приховувати номер телефону або, у разі листів – адресу.
6. Шантажувати боржника, погрожувати, завдавати шкоди йому або його майну.
7. Завдавати шкоди особистій і діловій репутації боржника, наприклад розміщувати фото позичальника на порносайтах, розклеювати дискредитуючі оголошення тощо.
8. Використовувати у повідомленнях теми, які містять загрозу або можуть сприйматися як загроза.
9. Обманювати боржника щодо розміру боргу та наслідків невиконання зобов’язань.
Крім того, відтепер більш захищеними можуть себе почувати й члени родини позичальника. Так Закон забороняє колекторам спілкуватись з членами сім’ї, представниками, спадкоємцями, поручителями та іншими особами.
Ба більше, відтепер НБУ як регулятор веде реєстр колекторських компаній. У зазначеному реєстрі відображаються всі офіційно зареєстровані та ліцензовані колекторські компанії.
Крім того, МФО та банки не можуть співпрацювати з компаніями, які не внесені до цього реєстру.
Це теж можна вважати суттєвим кроком до формування прозорого та чесного ринку колекторських послуг, адже тепер, якщо, приміром, до вас зателефонували з компанії яка не внесена до вищезгаданого реєстру, ви сміливо можете телефонувати до поліції та повідомляти про порушення.
Та є у цьому законі й інша сторона. З одного боку, він дійсно піклується про споживачів, все далі й далі відводячи сучасні реалії від варварських методів стягнення заборгованостей.
Проте з іншого боку – він обмежує діяльність колекторських компаній даючи недобросовісним споживачам можливість і надалі ухилятись від своїх боргових зобов’язань. Фактично кредитори та колекторські компанії тепер можуть:
1. Проводити телефонні, відеопереговори, а також особисті зустрічі. При тому, що особисті зустрічі можливі лише з 9 до 19 години та за умови що позичальник не заперечує проти зустрічі.
2. Надсилати текстові, голосові або інші повідомлення будь-якими месенджерами. Це, до речі, стосується і «автодозвону», який дозволено використовувати не довше 30 хвилин на день.
3. Писати листи з поміткою «Вручити особисто».
4. Взаємодіяти з позичальниками дозволяється не більше двох разів на добу.
Якщо ж представник колекторської компанії виходить за межі дозволеного та вдається до бодай одного з заборонених цим законом пункту, то на його компанію чекає покарання у вигляді стягнення штрафу у розмірі від 3 до 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо з компанії протягом одного року стягнуто три штрафи – її виключають з реєстру та позбавляють ліцензії на колекторську діяльність.
Якщо ж мова йде про учасників ринку, які воліють стягувати проблемну заборгованість самостійно, без залучення інших компаній, то на них чекатиме ще більш суворе покарання у вигляді призупинення або анулювання всіх ліцензій на надання фінансових послуг.
І тут важливо розуміти, що позичальники, які мають труднощі з поверненням кредитних грошей, завжди незадоволені розмовою з колектором. Перш за все це обумовлено тим, що клієнти беруть гроші фінансових компаній, а повертають свої. Погодьтесь, мало кому подобається розлучатись зі своїми кровними. Тому цілком вірогідно, що кількість звернень до контакт-центру НБУ буде тільки рости.
Приміром, за третій квартал поточного року кількість телефонних звернень зросла на 10% у порівнянні з попереднім періодом та склала 17 462 дзвінків замість 15 857 у другому кварталі. Письмових же звернень, за той самий період, побільшало на 18% з 9 623 до 11 344.
З загального числа – 8 716 письмових та 5 755 телефонних звернень стосувались учасників ринку небанківських фінансових установ. При цьому 4 959 звернень стосувалися їх колекторської діяльності.
Скільки з цих скарг мають під собою реальні підстави звернення до регулятора, а скільки ні – не відомо. Проте чітко ясно, що окресливши досить вузькі можливості для стягнення проблемних заборгованостей, зокрема для представників ринку МФО, НБУ хоч і зробив кілька кроків на зустріч споживачам, але так само і розв’язав руки тим, хто планує і надалі зловживати доступністю вітчизняного мікрокредитування.
І тут важливо розуміти, що збільшення кількості проблемних, або не сумлінних позичальників, які ігнорують свої зобов’язання неминуче призведе до того, що МФО будуть вимушені приймати рішучі дії для запобігання поширення цього явища. Які саме? На мій погляд, найбільш вірогідних варіантів два.
Перший – це збільшення відсоткових ставок. Цим кроком небанківські фінустанови можуть перекрити ті втрати, які будуть зростати разом з відсотком боржників.
А другий – це значно зменшити доступність кредиту. Цей варіант наразі виглядає найбільш вірогідним та водночас небезпечнішим для економіки країни. Адже зменшення доступності споживчих кредитів може викликати ланцюгову реакцію і значно зменшити купівельну спроможність українців, що призведе до погіршення економіки в цілому.
Хочу додати, що відкриті та чесні компанії й до підписання Президентом України Закону № 1349-IX ставили на перше місце клієнтів, адже задача хорошого колектора не залякати чи вибити з клієнта гроші, а допомогти розв’язати фінансову проблему, дати якісну та корисну пораду та направити клієнта у потрібному в першу чергу йому, клієнту, напряму.
Мирослав Євсієнко – керівник Департаменту управління бізнесом фінансової компанії «Благо»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
