994
Наталія Грушевська: «Дія Сіті» — експеримент законодавця чи нові можливості?
— Фондовий ринок
Сектор інформаційних технологій в Україні розвивається семимильними кроками і є якщо не пріоритетним, то надзвичайно важливим для економіки. Такі ж тенденції по всьому світу.
Зокрема, згідно з дослідженням ринку ІТ-послуг, проведеним компанією IndustryACR, очікується, що до 2026 року розмір світового сектору ІТ-послуг досягне 1123,57 мільярда доларів, зростаючи на рівні 8,02% протягом 2021−2026 років.
Держави зацікавлені в тому, щоб якомога більша частина цих мільярдів генерувалася на їхній території. Тому ми можемо спостерігати багато прикладів введення спеціального податкового режиму для представників ІТ-індустрії.
Так, наприклад, в Естонії, Великобританії, Індії діють спеціальні умови для стартапів. Польща з 2021 року ввела податок на виведений капітал замість податку на прибуток, який повинен стимулювати реінвестування прибутку в розвиток бізнесу.
Дійшла ця тенденція і до нас. 14 серпня 2021 року набрав чинності ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№ 1667-ІХ). Які ж нововведення він передбачає? Пропонуємо з’ясувати.
Бути чи не бути
Щоб отримати всі обіцяні Законом преференції (зменшення податкового навантаження, додаткові гарантії, гнучкий режим роботи тощо), бізнесу потрібно мати статус резидента «Дія Сіті».
Щоб отримати всі обіцяні Законом преференції (зменшення податкового навантаження, додаткові гарантії, гнучкий режим роботи тощо), бізнесу потрібно мати статус резидента «Дія Сіті».
Держава не зобов’язує до цього і не обмежує можливість виходу зі складу резидентів, а також не урізає в правах ті компанії, які продовжать працювати поза простором «Дія Сіті».
Статус резидента надається за фактом внесення компанії до відповідного реєстру на підставі заяви. При цьому підприємство має відповідати чотирьом основним критеріям і не підпадати під підстави для відмови в отриманні такого статусу.
Закон гарантує, що держава не втручатиметься в діяльність резидентів, якщо вона здійснюється в рамках законодавства.
Крім того, у разі неоднозначного тлумачення норм права про права та обов’язки суб’єктів, рішення прийматиметься на користь резидента «Дія Сіті».
Водночас держава гарантує, що не буде збільшувати регуляторне навантаження і обмежувати права і гарантії, закріплені Законом, протягом 25 років з дня внесення до реєстру запису про першого резидента «Дія Сіті».
Як отримати статус резидента «Дія Сіті»
Щоб отримати статус резидента, повинні виконуватися певні умови:
- середня кількість працівників і гіг-спеціалістів у компанії має бути не менше 9 осіб. Важливо зауважити, що залучені ФОП до уваги не беруться;
- розмір середньої місячної винагороди всіх залучених фахівців (крім ФОП) має становити не менше еквіваленту 1200 євро. За даними ресурсу jobs.dou.ua, медіана заробітної плати розробника (Software Engineer) на Java з досвідом роботи 2−3 роки в червні-липні 2021 року по місту Києву становить 2400 доларів США; для нижче оплачуваних фахівців — тестувальників (Manual QA Engineer) — 1525 доларів США. Очевидно, що з виконанням вимоги до середнього розміру винагороди для більшості ІТ-компаній проблем не буде;
- компанія повинна спеціалізуватися на напрямках, зафіксованих в Законі. До них належать у тому числі: комп’ютерне програмування, розробка комп’ютерних ігор, оброблення даних, керування вебсайтами, проєктування робототехніки, послуги у сфері кібербезпеки, надання освітніх послуг у галузі інформаційних технологій та навіть організація кіберспортивних змагань і надання рекламних послуг із використанням програмного забезпечення, розробленого за участю резидента «Дія Сіті» тощо;
- сума доходів компанії-резидента «Дія Сіті», отриманих від здійснення перелічених видів діяльності, має становити не менше 90% від суми загального доходу за відповідний період.
До того ж компанія не повинна підпадати під визначені в Законі заборони і обмеження:
1). Вона не повинна порушувати вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників;
2). Учасником, акціонером, бенефіціаром компанії не може бути особа-резидент держави-агресора;
3). Компанія не повинна мати у складі учасників, які прямо або опосередковано володіють часткою в розмірі більше 25%, зареєстрованих в Ірані і КНДР (країнах, що не співпрацюють у напрямку протидії відмиванню доходів. — Ред.).
1). Вона не повинна порушувати вимоги законодавства щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників;
2). Учасником, акціонером, бенефіціаром компанії не може бути особа-резидент держави-агресора;
3). Компанія не повинна мати у складі учасників, які прямо або опосередковано володіють часткою в розмірі більше 25%, зареєстрованих в Ірані і КНДР (країнах, що не співпрацюють у напрямку протидії відмиванню доходів. — Ред.).
Крім того, резиденти повинні подавати регулярні звіти про відповідність вимогам і проходити незалежну аудиторську перевірку для підтвердження справжності викладеної у звіті інформації.
А навіщо?
Резиденти «Дія Сіті» отримують переваги, передбачені податковим законопроектом, який, за прогнозами фахівців, може бути прийнятий вже у вересні.
Серед них — можливість вибрати податок на виведений капітал за ставкою 9%.
У такому випадку оподатковуються операції з виведення капіталу, а податок на прибуток не сплачується.
Також пропонується зафіксувати ставку ПДФО для залучених за гіг-контрактом фахівців і штатних співробітників, у тому числі на авторську винагороду, на рівні 5% замість 18%, які застосовуються для фізичних осіб сьогодні.
Однак поряд з перевагами є і обмеження. Податковим законопроектом передбачено, що до бази оподаткування резидента «Дія Сіті» включаються витрати на оплату послуг платників єдиного податку (ЄП) у сумі, що перевищує 20% від загальних витрат компанії за звітний період.
Іншими словами, це означає обмеження можливості працювати з ФОП, які зазвичай є платниками ЄП.
Тобто, наприклад, якщо загальні витрати компанії за звітний період становлять 100 тис. гривень, то витрати на оплату послуг таких ФОП не повинні перевищувати 20 тис. гривень. Якщо ж ця сума буде, наприклад, 50 тис., то компанія буде змушена донарахувати собі податок на прибуток на суму 30 тис. гривень.
Таким чином держава спонукає резидентів «Дія Сіті» відмовитися від усталеної практики співпраці з розробниками за схемою ФОП.
Гіг-спеціалісти
Законом вводяться такі поняття, як «гіг-контракт «і «гіг-спеціаліст». До речі, в США і ЄС термін «гіг-працівник» вже деякий час активно використовується для позначення особи, яка залучається для виконання короткострокової позаштатної роботи на гнучких умовах.
У нашому ж випадку Законом жодних обмежень за типом робіт/послуг або терміну дії договору з гіг-спеціалістом не передбачено. Ось в чому полягають особливості такого статусу:
- формат співпраці з гіг-спеціалістом зберігає для компанії більшість переваг роботи з ФОП: проста процедура старту і припинення співпраці, гнучкий, не обмежений посадою перелік робіт/послуг і свобода у виборі умов співпраці, менше податкове навантаження на компанію тощо;
- такі співробітники мають низку гарантій, доступних працівникам за трудовим законодавством;
- дія законодавства про працю не поширюється на відносини між гіг-спеціалістами та резидентами «Дія Сіті»;
- у порівнянні з ФОП, у відносинах з гіг-спеціалістами компанії не потрібно вдаватися до юридичного креативу у формулюваннях договорів і оферів для кандидатів, щоб знизити ризики визнання відносин трудовими;
- компанія може поширювати дію внутрішніх положень, політик і т.п. на гіг-спеціаліста і має можливість залучати гіг-спеціалістів для виконання функцій певної посади.
При цьому потрібно не забути вказати в контракті, що це саме гіг-контракт, інакше така угода буде вважатися звичайною цивільно-правовою.
Про іноземців
Ще одним полегшенням для компанії можна вважати скасування обов’язку отримувати дозвіл на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства для співпраці за гіг-контрактом. А для такого працівника спрощується процедура отримання посвідки на тимчасове проживання.
Сьогодні для релокації іноземного працівника компанії потрібно отримати дозвіл, вартість якого на рік становить 9080 гривень.
А іноземцю для законного перебування на території України необхідно отримати тимчасову посвідку на проживання (ПНП) після оформлення роботодавцем дозволу на його працевлаштування.
В цілому з початку оформлення документів до отримання ПНП вся процедура триває не менше місяця-півтора. Через рік процедуру необхідно не просто повторити, а завчасно продовжити дію дозволу так, щоб працівник-нерезидент не порушив терміни подачі заяви на продовження дії посвідки на проживання і йому не довелося незаплановано залишати територію України.
Цікавий факт: певний час уповноважений орган на свій розсуд продовжував дозвіл, рахуючи не з дати закінчення дії попереднього документа, а з дати подання заяви на продовження. Що, безумовно, додавало роботи юристам.
Сподіваємося, зміни в законодавстві позбавлять роботодавців і залучених фахівців від таких проблем. З прийняттям Закону компанія скоротить як витрати на релокацію іноземних фахівців, так і її терміни, а нерезиденти зможуть оформити посвідку на проживання за 2 тижні на підставі гіг-контракту.
Про авторські права
У рамках Закону Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні зроблено кроки щодо вдосконалення регулювання прав інтелектуальної власності.
Так, наприклад, передбачено зміни до ЗУ «Про авторське право та суміжні права». Вони дозволяють включати авторську винагороду працівника в заробітну плату, якщо його посадові обов’язки прямо передбачають створення службових творів відповідних видів. Тоді як раніше така винагорода виплачувалася на підставі окремого договору.
За новим Законом, права на комп’ютерні програми, бази даних, твори образотворчого мистецтва, як елемент програмного забезпечення, створені в рамках виконання трудового або гіг-контракту, автоматично закріплюються за резидентом «Дія Сіті».
Раніше пункт про розподіл прав або момент переходу майнових прав потрібно було вносити в договір з фізичною особою. Зараз резидент «Дія Сіті» може бути спокійний: починаючи з моменту наступного за створенням, права на твір автоматично належать йому.
А як щодо самих ІТ-шників?
Значна частина положень Закону стосується не тільки компаній, а й самих фахівців. Так, наприклад, норма, яка точно буде до душі багатьом працівникам ІТ-галузі, — можливість фіксувати суму винагороди в іноземній валюті.
Правда, така опція доступна тільки гіг-спеціалістам, і виплата винагороди фахівцям, які є резидентами України, повинна відбуватися в гривні.
Місце виконання робіт за гіг-контрактом вибирається на розсуд сторін і фіксується в документі. Якщо резидент «Дія Сіті» в односторонньому порядку бажає змінити місце виконання робіт на інший населений пункт, то компанія повинна компенсувати гіг-спеціалісту всі витрати, пов’язані з переїздом і проживанням, а також виплатити додаткову винагороду.
Водночас, з урахуванням прийнятих цього року змін у законодавстві щодо дистанційної роботи, виконання обов’язків за межами офісу доступне і працівникам за трудовим договором.
Власне, гіг-контракт є свого роду гібридом цивільно-правових і трудових відносин. Поряд з гнучкістю перших, встановлюється ряд гарантій, передбачених трудовим законодавством. Так, гіг-спеціаліст може розраховувати на:
- 40-годинний робочий тиждень;
- оплачувану відпустку (в Законі – перерва) не менше 17 робочих днів;
- оплату лікарняних, інші види перерв (відпусток) та соціальної допомоги;
- гарантію збереження дії гіг-контракту на період вагітності гіг-спеціаліста і протягом перерви у виконанні робіт (наданні послуг) у зв’язку з вагітністю та пологами.
У момент підписання гіг-контракту ІТ-фахівцям варто звернути увагу на умови розірвання договору. Адже, якщо інше не зазначено в договорі, компанія може розірвати угоду в односторонньому порядку з повідомленням про це всього за 3 календарні дні.
Плюс в тому, що така можливість буде і у самого фахівця, і вона має силу тільки протягом перших трьох місяців дії договору. Припиняється дія гіг-контракту також у разі втрати компанією статусу резидента «Дія Сіті».
З урахуванням вищесказаного, робота за гіг-контрактом здається хорошою альтернативою для ФОП, особливо тих, для кого ведення власного ФОП є додатковим тягарем.
NDA, NCA і опціони
Новий Закон містить ще кілька цікавих положень. Для ІТ-ринку вони не нові, на відміну від чинного законодавства України.
Так, Законом передбачені умови укладення та застосування NDA (англ. Non-disclosure agreement) і NCA (англ. Non-competе agreement). Договір про нерозголошення питань не викликає. А от за договором про утримання від вчинення конкурентних дій є ризики щодо його виконання, враховуючи закріплені Конституцією України права на підприємницьку діяльність та на працю.
Водночас Законом вводиться нове для нас поняття — «запевнення» (англ. Representations). Це правовий інститут, характерний для країн правової сім’ї загального права — твердження про факти, пов’язані з минулим або сьогоденням, що мають значення для укладення та виконання договору.
Такими затвердженнями можуть бути, наприклад, твердження про наявність компетенції, досвіду або ресурсів для виконання передбачених договором завдань.
Договір, стороною якого є резидент «Дія Сіті», може передбачати перелік таких запевнень. А якщо виявиться, що вони хибні, сторона, яка їх надала, повинна буде виплатити компенсацію або неустойку незалежно від обов’язку відшкодувати збитки.
Інші варті уваги нововведення — це конвертована позика (в Законі – договір позики з альтернативним зобов’язанням) і опціони — інструменти, які широко використовуються в уже згаданих країнах правової сім’ї загального права, особливо в США.
Конвертована позика — інвестиційний і фінансовий інструмент, характерний для багатьох іноземних ІТ-стартапів. Це договір позики, який дає можливість позикодавцю (інвестору) обміняти (конвертувати) надану позику на частку (акції) компанії-позичальника.
Наприклад, кредитор видає компанії, статутний капітал якої становить 300 тис. гривень і не зміниться протягом року, позику в розмірі 100 тис. гривень на термін 12 місяців під 7% річних.
З настанням дати повернення позики позичальник повертає 60 тис., а в рахунок інших 47 тис. кредитор може отримати частку в компанії, яка складе 13,5% (47 000: 347 000). При цьому договором може бути визначений і інший порядок оцінки частки кредитора.
До того ж з новим Законом працівники, гіг-спеціалісти або ФОП отримають можливість придбати частку в статутному капіталі резидента «Дія Сіті» за опціоном. При цьому умови надання особі такої можливості, вартість покупки, перелік обставин, що відтерміновують, закріплюються в окремому договорі.
Такими обставинами можуть бути: закінчення певного терміну співпраці/дії трудових відносин, досягнення певних KPI і т.п. Наприклад, співробітник, який пропрацював у компанії більше 2 років, може отримати в ній частку в розмірі 4% за фіксованою ціною протягом наступних 2 років — по 1% кожні півроку за умови виконання KPI.
Механізм дає можливість залучати і утримувати цінних фахівців в компанії довше, стимулює особисту зацікавленість в її успіху і є додатковою мотивацією для працівника. Схеми надання опціонів своїм співробітникам — дуже популярна практика для іноземних стартапів. Як вона працюватиме в Україні – покаже час.
Дати
Режим «Дія Сіті» має запрацювати з дня внесення до реєстру «Дія Сіті» запису про першого резидента. Однак зробити це можна буде тільки після створення і запуску такого реєстру, що найімовірніше відбудеться ближче до кінця 2021 року.
Режим «Дія Сіті» має запрацювати з дня внесення до реєстру «Дія Сіті» запису про першого резидента. Однак зробити це можна буде тільки після створення і запуску такого реєстру, що найімовірніше відбудеться ближче до кінця 2021 року.
При цьому власне новий податковий режим почне діяти в будь-якому випадку не раніше, ніж 1 січня 2022 року, як це передбачено Податковим законопроектом.
Але компаніям, які мають намір стати резидентами «Дія Сіті», вже зараз слід розробити план заходів і почати готувати організаційну та корпоративну структуру для відповідності встановленим Законом основним вимогам до резидентів.
Наталія Грушевська, керівник групи міжнародного права та інтелектуальної власності Moneyveo
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
