1265
Дмитро Соболєв: про кроки, які можуть допомогти Україні здолати контрабанду
— Казна та Політика
В Україні набирає обертів чергова хвиля боротьби із контрабандою, серед основних проявів якої є і гучні заяви, і жорсткі заходи РНБО, і кадрові зміни в силових і митних органах. Але більшість експертів галузі відзначають, що такі дії є «точковими» заходами, які не здатні системно побороти контрабанду.
Зі слів колишнього голови державної митної служби Максима Нефьодова, щорічні втрати бюджету від контрабанди складають 40 — 45 млрд гривень, з яких приблизно половина — масштабні схеми, з якими можна поборотися.
Відповідно до заяв теперішнього очільника Держмитслужби Павла Рябікіна, посилення контролю за компаніями, які працюють виключно в «тіні», дасть змогу збільшити бюджетні доходи на 100 мільярдів гривень щорічно.
А якщо Держмитслужба здолає одну із ключових проблем функціонування тіньових схем компаній-імпортерів, яка пов’язана із відсутністю реальної транспортно-статистичної інформації щодо того, що завозиться в країну та за якими реальними, а не «поставленими» цінами… Тобто зможе ефективно протистояти документарним підмінам на митниці, то озвучені 100 млрд гривень цілком можуть стати й 150 мільярдами.
Для усвідомлення глибини цієї проблеми багато дослідників радять звернути увагу на «статистичний розрив» вартості імпорту в Україну з країнами-найближчими сусідами — Польщею, Молдовою, Словаччиною, Румунією, Білоруссю і Російською Федерацією.
За 2020 рік він склав майже 150 млрд гривень (близько 5,5 млрд доларів. — Ред.).
Першість у контрабандних потоках складають групи підакцизних товарів, а саме тютюн, алкоголь і автомобілі, де і формуються найбільші вигоди від нелегальної діяльності.
Крім того, для виявлення тіньової діяльності, окрім напрямків і структури контрабанди, доцільно зважити і на «географію» нелегальної торгівлі підакцизними товарами на території України для розробки і впровадження ефективних заходів запобігання цьому.
Цікаве дослідження на зазначену тематику опублікувала аналітична група Kantar щодо Моніторингу нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні, який показує чергове «рекордне» зростання рівня торгівлі нелегальною продукцією.
Так, тіньова частина лише тютюнової продукції на початку 2021 року досягла майже 13%, а недоотримання доходів бюджету оцінено майже в 12 млрд гривень.
Приблизно така ж картина буде і щодо реалізації нелегальної алкогольної продукції.
В цьому напрямку, можливо, доцільно провести й роботу щодо гармонізації ставок акцизів для зменшення як загального податкового навантаження, так і привабливості нелегальної діяльності.
Однак насамперед варто згадати, що українські фіскальні органи, податкова та митна служби за часи незалежності країни зазнали найбільшого серед державних установ числа пертурбацій — більше десятка разів змінювалася як організаційна структура, так і підпорядкованість, що свідчить про відсутність сталої й ефективної моделі протидії як фіскальним порушенням, так і контрабанді.
На мій погляд, для ефективної протидії контрабанді, у тому числі необхідно:
- дотримуватися стабільної організаційної моделі боротьби із контрабандою та зосередитися на її удосконаленні. Наділити новостворену структуру Бюро економічної безпеки повноваженнями не тільки правоохоронного органу, а й перетворити його на повноцінний аналітичний центр, який забезпечить дієву комунікацію між силовими відомствами й фіскальними органами;
- забезпечити податкову, митну і прикордонну служби, Бюро економічної безпеки адекватними ресурсами для виконання визначених функцій і задач. Це, перш за все, озброєння новітніми технологіями та спільними аналітично-інформаційними системами, сучасним обладнанням митних постів і прикордонних переходів;
- забезпечити повноцінний обмін митною інформацією із переважною більшістю країн-контрагентів в міжнародній торгівлі. Наразі Україна має повноцінний обмін митною інформацією лише з Молдовою та Угорщиною.
Хоча ще з кінця минулого року уряд активізував роботу щодо запровадження режиму загального транзиту (відомий під абревіатурою NCTS), все ще немає систематичного обміну митною і транспортною інформацією із найбільшими торговельними партнерами України.
Розв’язання цієї задачі потребуватиме активної та кропіткої роботи як уряду, так і парламенту, потребуватиме серйозних зусиль від дипломатичного корпусу задля узгодження введення обміну митно-транзитною інформацією хоча б з основними країнами-партнерами та підготовки партнерських відносин між митними й адміністративними органами при створені правових і технічних умов обміну інформацією;
- також уряд потребуватиме запровадження спеціального інформаційного ресурсу для: забезпечення публічного декларування товарів, які ввозяться на територію України; автоматичного оприлюднення в форматі відкритих даних знеособленої інформації про митну вартість товарів; міжнародний обмін у реальному часі інформацією щодо митного оформлення товарів;
- розв’язання питання із наданням достатніх повноважень контролюючим органам і повернення кримінальної відповідальності за переміщення товарів (особливо підакцизних товарів) через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;
- не зайвим також буде розглянути можливість запровадження «вахтового» методу праці для співробітників митниці й Держприкордонслужби.
Це забезпечить ротацію співробітників між різними територіальними підрозділами та уникнення «побутової корупції».
Адже переважна більшість схем завозу контрабанди має документарний характер, і можливі вони лише за умови змови платників податків, митників, прикордонників і представників правоохоронних органів.
Дмитро Соболєв, CSO ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», кандидат економічних наук, радник податкової та митної справи 1 рангу
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
