578
Яків Воронін: криміналізація контрабанди. Якими доказами держава її обгрунтовує
— Казна та Політика
23.04.2021 Президент України вніс до парламенту законопроєкт № 5420 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів».
Наразі законопроєкт включений до порядку денного Верховної Ради України, але, як показала практика розгляду законопроєкту про податкову амністію, після довгої перерви з моменту направлення на розгляд до Верховної Ради України в якийсь момент закон ухвалюється швидко, як постріл.
Тому можна очікувати косметичних змін до законопроєкту, і з імовірністю 99% товарна контрабанда буде криміналізована.
Назад у майбутнє?
Нагадаю, в 2011 році контрабанда була декриміналізована, замість кримінальної відповідальності була введена адміністративна з високими фінансовими санкціями. Повноваження з виявлення та фіксування цієї категорії правопорушень передано митній службі.
Вважалося, що відносно проста процедура залучення особи до адміністративної відповідальності (в порівнянні з кримінальною), плюс величезні штрафи (100% + конфіскація предмета контрабанди) в комплексі повинні зробити позитивний ефект на боротьбу з контрабандою або істотно наповнити державний бюджет за рахунок штрафів і конфіскованого майна.
За правилами законодавчої техніки, внесення до парламенту законопроєкту супроводжується пояснювальною запискою, що містить обґрунтування необхідності ухвалення законопроєкту, його цілей і завдань, а також обґрунтування очікуваних економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його ухвалення.
Як правило, ці записки практично ніхто не читає, а дарма. Адже саме вони розкривають мотив, який спонукає ініціатора законопроєкту.
Який тригер спровокував необхідність вводити кримінальну відповідальність за контрабанду?
1. У тексті пояснювальної записки до законопроєкту № 5420 про криміналізацію контрабанди як обґрунтування необхідності ухвалення парламентом такого закону наводиться інформація казначейської служби, згідно з якою станом на січень-грудень 2020 надходження від митних платежів склали 296 млрд гривень, що на 28 млрд гривень менше від планових, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
Логіка сходиться до того, що оскільки дохідна частина держбюджету не виконана — потрібно криміналізувати окремі дії, а не промотивувати осіб сплачувати більше податків, якщо цього потребує бюджет.
При цьому про обсяги контрабанди повинні свідчити інші дані і докази, але ніяк не бажана сума недоотриманих бюджетом доходів.
2. Також в тексті пояснювальної записки наводиться статистика за цією категорією правопорушень, яка, зокрема, наводить такі цифри: за результатами розгляду 126 справ (12,8%) на суму 142 960 000 гривень (41%) судами ухвалено рішення про закриття справ, в переважній більшості на підставі відсутності складу правопорушення, в тому числі через недоведеність окремих елементів складу правопорушення.
Згідно з наведеною статисткою, суб’єкт законодавчої ініціативи доходить до висновку, що митні органи не мають достатніх повноважень і не в змозі здійснити всі необхідні заходи, спрямовані на документування та доведення обставин вчиненого правопорушення. Що в подальшому унеможливлює притягнення винних осіб до відповідальності. Тому потрібна криміналізація і передача цієї категорії справ у підслідність служби економічної безпеки України.
Безумовно, перед кожним органом державної влади ставляться певні цілі і плани і він зобов’язаний виконувати свої функції.
Завдання митної служби — виявити і зафіксувати порушення митних правил. Але якщо суди в 41% випадків стверджують про відсутність складу адміністративного правопорушення, це говорить тільки про неякісно виконану митними органами роботу. І точно не є підставою для того, щоб за законні дії платників податків їх можна було притягати до кримінальної відповідальності.
До питань статистики у кримінальних провадженнях (яку, до речі, не згадують у пояснювальній записці), вона в рази гірша за ту, що наводиться в адміністративних справах.
Розслідування кримінальних справ — дуже тривалий процес, а разом із заслуховуванням цих справ у судах розтягується на роки. На цьому шляху на платників податків чекають численні порушення їхніх прав з боку правоохоронців.
Що стосується санкцій після криміналізації контрабанди, а також недостовірного декларування товарів, мінімальне покарання — штраф 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на сьогоднішній день складає більше ніж 11 млн грн, максимальне — позбавлення волі від 7 до 11 років (за вчинення дій організованою групою або в особливо великих розмірах. — Ред.).
Для порівняння, відповідальність за умисне вбивство за частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України — від 7 до 15 років позбавлення волі.
3. У запропонованій редакції законопроєкт № 5420 суперечить статті 61 Конституції України, яка передбачає заборону на притягнення до відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення.
А це означає, що поки не будуть скасовані статті 482 і 483 Митного кодексу України, які передбачають зараз адміністративну відповідальність за товарну контрабанду в розмірі 100% штрафу + конфіскацію товару, кримінальна відповідальність за товарну контрабанду буде прямо суперечити Конституції України.
Яків Воронін, адвокат, доктор юридичних наук, доцент, власник «Адвокатського бюро Якова Вороніна»
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
