1164
Борис Емельдеш: що не так з ринковим наглядом в Україні
— Фондовий ринок
Закони про «тотальну фіскалізацію», складне для виконання МСБ ще радянське трудове законодавство, податки на заробітну плату, що стимулюють швидше відхід у «тінь», ніж розвиток бізнесу і т. д.
В один ряд з цими дестимуляторами розвитку бізнесу стоїть ухвалений минулого року закон про ринкове регулювання, що системно видавлює з вітчизняного ринку малий бізнес.
З’явилося «світло в кінці тунелю» — перший законопроєкт, в розробці якого брали участь підприємці з усіх регіонів України — зареєстрований 6 травня 2021 року проєкт Закону України № 5473 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції».
Цей законопроєкт узгоджений одностайно Координаційною Радою з питань сприяння розвитку малого підприємництва, створений Указом Президента № 582/2020 — отже, ініціатива являє собою баланс інтересів між ключовими стейкхолдерами: представниками бізнесу з усіх регіонів України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Державною податковою службою, Офісом Президента.
Варто зауважити, що на фінальній стадії напрацювання Координаційною радою та другого проєкту з підтримки малого бізнесу в Україні – скасування тотальної фіскалізації та введення РРО тільки для 3-х вузьких категорій платників.
Необхідність цієї ініціативи (проєкт № 5473) зумовлена набранням чинності ЗУ № 367 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду». У цьому законі передбачено багато і справедливих норм, але, на жаль, є і шкідливі норми — неоптимальне збільшення штрафних санкцій і контрпродуктивне збільшення контролю, що не може позитивно вплинути на розвиток бізнесу, особливо в період коронакризи і спаду економіки.
Метою нового законопроєкту № 5473 є забезпечення більш збалансованого законодавчого регулювання відносин у сфері контролю та нагляду нехарчової продукції, що враховує як належний та ефективний контроль за якістю нехарчової продукції, так і дотримання прав і законних інтересів суб’єктів господарювання.
Законопроєкт вирішує 3 ключові проблеми:
1. Надмірні штрафи в діапазоні від 17 тис. до 170 тис. грн. З принципом покарання не за факт порушення, а за кожне найменування товару.
Тому в новому ПЗУ № 5473 пропонується повернення розміру зазначених штрафів до рівня 2019 року, але залишається механізм накладення штрафів за кожне найменування проблемної продукції, оскільки саме така практика рекомендується директивами ЄС.
2. Штраф за відсутність у підприємця первинних документів.
ЗУ № 367 встановлено штраф за невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд — у розмірі 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Під цей штраф формально підпадає ненадання підприємцем, за запитом органу ринкового нагляду, документів про походження товару.
При цьому законодавством про ринковий нагляд не встановлено формальної відповідальності за відсутність первинних документів і такий підхід суперечить як європейській практиці ринкового нагляду, так і самій його філософії – нагляд виключно за якістю продукції.
Тому в ПЗУ № 5473 пропонується встановити, що штраф за невиконання вимог посадових осіб не поширюється на вимогу надання документів, що дозволяють відстежити походження продукції (звільнення від відповідальності за формальну відсутність первинних документів).
3. Чинне регулювання містить значну кількість внутрішніх неузгодженостей і положень, які можуть призвести до зловживань і корупції при застосуванні їх на практиці.
Тому проєктом № 5473 пропонуються такі корективи:
- органи ринкового нагляду можуть запитувати первинні документи тільки у разі, якщо було встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик для життя людей та/або не відповідає встановленим вимогам;
- підвищена сума штрафу за повторне вчинення однакового порушення застосовується, якщо таке порушення вчинено протягом одного року, а не протягом строку від одного до трьох років, як це встановлено чинним законодавством;
- за результатами перевірок, орган ринкового нагляду повинен зазначати конкретну невідповідність, яка має бути усунена, а також на прохання підприємства надати інструкції та пояснення про те, як привести відповідну продукцію у відповідність;
- до суб’єкта господарювання не застосовується штраф за невиконання або неповне виконання рішення щодо усунення невідповідності, якщо орган ринкового нагляду не вказав конкретні невідповідності, які повинні бути усунені, або не надав пояснень щодо того, як привести таку продукцію у відповідність;
- встановлюється мінімальний строк, який надається суб’єкту господарювання на приведення продукції у відповідність — 30 днів;
- скорочується до трьох років строк, протягом якого суб’єкти господарювання зобов’язані надавати документацію, що підтверджує ланцюг постачання.
У разі реалізації проекту № 5473 підприємці зможуть уникнути банкрутств внаслідок невідповідних штрафів. Зараз штрафи в 500 тис. гривень і вище призводять до банкрутств.
Зі зменшенням штрафних санкцій до оптимального рівня скорочується корупційна привабливість для чиновників, що приходять на перевірки, також реалізація норм проєкту призведе до скорочення дискреції.
У цей кризовий період малий і мікробізнес як ніколи вразливий, заледве зберігає можливість працювати і забезпечує робочі місця.
Ухвалення проєкту № 5473 разом з проектом щодо скасування тотальної фіскалізації та заміни її фіскалізацією тільки окремих вузьких категорій платників, на мій погляд, дасть можливість малому бізнесу мінімізувати адміністративні витрати і протриматися в період кризи. Допоможе почати повертати довіру малого бізнесу до влади і в цілому позитивно вплине на економіку України.
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
