Котирування без привілеїв — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Котирування без привілеїв

Фондовий ринок
729
Додати ваги вітчизняному банківському капіталу може продаж банками акцій на відкритому фондовому ринку. Перші ознаки зацікавленості НБУ в досі не використаному варіанті нарощування капіталу банків уже з’явилися. По-перше, Нацбанк закликав ЄБРР стати міноритарним акціонером найбільших українських банків з подальшим котируванням куплених акцій на внутрішньому і зовнішньому фондових ринках. По-друге, Асоціація українських банків (АУБ) за підтримки Нацбанку ініціює зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» щодо спрощення порядку реєстрації привілейованих акцій. Відповідний законопроект може бути подано до Верховної Ради до 1 липня. Остання ініціатива особливо цікава, оскільки пропонує банкам нехитрий, але гідний уваги шлях розв’язання проблеми капіталізації. Так, якщо розмір прибутку не дає змоги задовольнити потреби банків у збільшенні капіталу, а обсяг коштів, що залучаються за допомогою субординованого боргу, обмежено законодавством, то випуск привілейованих (які не голосують, але гарантують фіксований дохід) акцій дає банкам незайву можливість «підрости». До того ж цей шлях підвищення капіталізації нівелює одну з головних причин відсутності банківських акцій у вільному обігу — ризик недружнього поглинання.
«Безголоса» участь
Нині випуск привілейованих акцій, зокрема банками серед країн СНД популярний лише в Росії та Казахстані. Такі акції, як і корпоративні облігації, пропонують фіксований дохід і не дають права на управління, однак, на відміну від облігацій, можуть мати необмежений термін обігу (якщо не є конвертованими в прості акції). В Україні такий спосіб капіталізації практично не використовується. За словами керівника управління АУБ зі зв’язків з банками ?рини Самойлової, основна проблема в тому, що при випуску привілейованих акцій до них висуваються такі самі вимоги, як і до звичайних (простих) акцій. Тобто перевіряються джерела коштів, які буде спрямовано на купівлю акцій, і ділова репутація власників паперів. Крім того, якщо пакет звичайних акцій і пакет привілейованих акцій у сумі перевищують 10%, потрібен дозвіл НБУ на істотну участь, а це додаткова бюрократична процедура.
Таким чином, пропозиція АУБ зводиться до спрощення процедури реєстрації привілейованих акцій при реєстрації банку. Свою позицію асоціація аргументує так: оскільки привілейовані акції не дають права на управління, вони не повинні враховуватися при визначенні істотної участі.
На придбаний пакет привілейованих акцій уже не треба буде спеціального дозволу НБУ. «Оскільки привілейовані акції не дають права на управління банком, але є складовою капіталу, ми погоджуємося з тим, що джерела коштів, спрямованих на купівлю цих акцій, має бути підтверджено. Однак вимоги до ділової репутації їхніх власників і необхідність отримання дозволу на істотну участь поширюватися на них не повинні, бо ці акції за своєю суттю не передбачають права на управління і не дають змоги негативно вплинути на діяльність банку», — говорить Самойлова.
Добровільно або примусово
Тим часом питання про те, наскільки користуватимуться попитом результати зусиль АУБ, залишається відкритим. Можна припустити, що поширення акцій шляхом відкритої підписки може бути умовою, необхідною для залучення ЄБРР до складу акціонерів найбільших банків. Крім того, цілком можливо, що випуск привілейованих акцій може зацікавити невеликі банки, власники яких не в змозі збільшувати капітал необхідними темпами. Утім, вивідати у банкірів, чи з’являться незабаром публічні випуски привілейованих акцій, виявилося проблематично. Наскільки цікавим може бути цей інструмент, не змогли відповісти й торгівці цінними паперами. На сьогодні у Першій фондовій торговій системі (ПФТС) котируються лише прості акції.
Слід зазначити, що в тому ж Казахстані останні випуски привілейованих акцій здійснені Казкомерцбанком і «Тураналемом», у складі акціонерів яких — ЄБРР та інші міжнародні фінансові інституції. При цьому Казкомерцбанк навіть запустив програму глобальних депозитарних розписок (ГДР) на ці акції. Водночас, як повідомили «Контрактам» у Першому українському міжнародному банку — найбільшому українському банку, серед власників якого ЄБРР, нині всі акції ЗАТ «ПУМБ» є простими, і стратегія розвитку банку не передбачає запровадження подібних інструментів у принципі.
Цілком можливо, що причиною відсутності ентузіазму з приводу привілейованих акцій є небажання банків платити фіксовані дивіденди, тоді як прибуток можна інвестувати або капіталізувати. Так, на думку голови правління Укрсоцбанку Бориса Тимонькіна, найприроднішим шляхом нарощування капіталу для будь-якого бізнесу є капіталізація прибутку. На Заході, за словами банкіра, це може бути ринкова оцінка вартості акцій компанії, яка може істотно перевищувати балансову вартість компанії. Таке співвідношення (вартість акцій і балансової вартості активів), що називається «q Тобіна», вважається виміром інвестиційної привабливості компанії. Проте, як зазначає Тимонькін, від такої ринкової премії українські акції відділяє відсутність розвиненого фондового ринку й надлишкових грошей на ньому. Тому, на думку банкіра, подібна практика нарощування капіталу в Україні в найближчі років десять навряд чи буде поширена.
Дещо інакше бачить проблему директор центру наукових досліджень НБУ Олександр Киреєв. Він вважає, що поява банківських акцій у відкритому обігу — дуже важливий захід. При цьому, на думку Киреєва, не зайвим буде застосування силових заходів, завдяки яким вдалося б примусити банки вийти на фондовий ринок. Причому організувати цей процес можна було б запровадивши поступку: якщо банк не котирує на біржі свої акції, то вони враховуються в нього з коефіцієнтом 0,8, через три роки — 0,5, через десять — не більше ніж 0,25. «Якщо сприйняття ринком акцій невідоме, то в банку капіталу немає», — коментує експерт. Як зазначає Олександр Киреєв, у разі введення такої вимоги все стане на свої місця — банкіри не боятимуться втратити право власності й пишатимуться тим, що котирування акцій банків перевищують ціну номіналу в 3-4 рази. До того ж, вважає експерт, якщо банки першими вийдуть на фондовий ринок, за ними потягнуться й корпорації.
Проте представник НБУ, виступаючи за вихід банків на відкритий фондовий ринок (що відповідає міжнародним нормам банківського нагляду), ентузіазму щодо ідеї привілейованих акцій не виявляє. «Якщо ми йдемо шляхом випуску привілейованих акцій, то знову прийдемо до згортання фондового ринку», — вважає Киреєв. Причина побоювань у тому, що поява нових «привілейованих» акціонерів здатна спричинити погіршення і без того безправного становища нинішніх власників дрібних пакетів простих акцій.
Переваги і вади привілейованих акцій для емітентів
Переваги
Не дають можливості міноритарним акціонерам негативно впливати на управління
Захищають від недружнього поглинання
Доступний шлях швидкого нарощення власного капіталу
Сприяють виходу на ринок АДР або ГДР
Вади
Немає можливості для інвесторів грати на підвищенні курсової вартості, внаслідок чого ринок вужчий і менш ліквідний
Потреба платити фіксовані дивіденди незалежно від фінансових показників, необмежений термін обігу
Не можуть бути випущені на суму, що перевищує 10% статутного фонду АТ
Пріоритет претензій власників привілейованих акцій порівняно з власниками простих акцій у разі банкрутства
За матеріалами:
Контракти
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас