648
Михайло Непран: як зробити декешизацію в Україні більш розумною
— Фінтех і Картки
Зменшення готівкового обороту – загальносвітовий тренд, який особливо гостро проявився під час пандемії коронавірусу.
Проте в Україні чомусь лише декларується зменшення обігу готівки, а в реальності послуги з безготівкових розрахунків обкладаються драконівською комісією.
Сучасне життя важко уявити без карткових розрахунків, адже з ними воно стало набагато комфортнішим та безпечнішим. Ми ще пам’ятаємо часи, коли треба було проводити карткою через термінал, потім – лише торкатися до нього, а зараз технології сягнули такого рівня, що достатньо мати телефон, щоб оплатити товари та послуги. А скільки бонусів пропонують банки, аби тільки ми користувалися їхніми картками! І кешбек, і подарунки, й інші заохочення!
Але, як стверджує відома говірка, диявол криється у дрібницях. Якщо проаналізувати вартість послуги, яка дає можливість користування карткою – еквайринг – то виходить, що право проводити безготівкові розрахунки доволі дорого обходиться підприємцям.
Більше того, вартість цієї послуги в Україні є однією з найбільших у Європі. В середньому – близько 2% від вартості товару. Навіть у сусідів-білорусів еквайринг у рази дешевший. До того ж підприємці законодавчо змушені приймати картки – це обов’язково для роздрібного бізнесу.
Виходить, що нібито такий доступний, хороший сервіс, який рухається у загальносвітовій тенденції в Україні, чомусь не стає дешевшим та доступнішим, як в інших країнах.
Понад 70% еквайрингових послуг надають державні банки, і НБУ як регулятор міг би виправити цю ситуацію. Адже Нацбанк теоретично зацікавлений в тому, щоб на ринку було якомога менше готівкових коштів. І щоб поняття «декешизація» стало для України звичним, як і для інших країн.
Тому саме Нацбанк повинен бути зацікавлений у максимальному зниженні вартості еквайрингу. Тоді термінали стоятимуть не лише у великих ресторанах та торгових центрах, ними користуватимуться малі та середні підприємці.
Однак Нацбанк не дуже переймається тим, що послуги з еквайрингу занадто дорогі. А підприємці, відповідно, не поспішають встановлювати термінали – їм просто не вигідно.
Спроби вирішити це питання на рівні Кабінету Міністрів закінчилися нічим. Не зацікавила ця ситуація й Антимонопольний комітет.
Це при тому, на мій погляд, ми маємо всі ознаки монопольної змови: дві основні платіжні системи – Visa та Master Card – самі диктують правила гри, в тому числі – щодо вартості послуг з обслуговування безготівкових операцій.
Українська рада бізнесу давно і послідовно проявляє активність у цьому питанні. Долучилися і народні депутати, які прагнуть знизити вартість еквайрингу адміністративним шляхом. Така активність вже викликала агресивну протидію у представників вищезгаданих платіжних систем – аж до прямої погрози піти з українського ринку.
Найкращим у цій ситуації був би економічний шлях: якби Міністерство фінансів спільно з Національним банком зобов’язали державні банки знизити вартість послуг.
Але через те, що регулятори не працюють, доводиться йти адміністративним шляхом і регулювати питання у законодавчий спосіб. Як це зробили країни Євросоюзу.
Зараз у Верховній Раді зареєстровані законопроєкти №4178 та №4179. Вони обмежують тарифи на еквайринг та interchange до 0,5% та 0,3% відповідно, а Нацбанк наділяють повноваженнями регулювати тарифи на міжбанківські послуги – було б доцільно, щоб це обмеження стосувалося усіх без винятку фінансових установ України.
Крім того, у першому читання прийнято проєкт «Про платіжні послуги» №4364, до якого більше 50 народних депутатів подали правки до другого читання щодо врегулювання проблеми надвисоких тарифів на платіжні послуги.
Вважаю,вкрай важливим є підтримка цих правок та прийняття проєкту №4364 в цілому для належної імплементації положень Регламенту ЄС №2015/751 від 29.04.2015 р. в частині ставок комісій за еквайринг та інтерчейндж. Це сприятиме розвитку безготівкових розрахунків і зменшенню готівкового обігу в Україні.
Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української Ради Бізнесу
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
