Андрій Котик, Михайло Пукавський: як змінилося законодавство для МФО — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Котик, Михайло Пукавський: як змінилося законодавство для МФО

Кредит&Депозит
586
Автори видання Time назвали 2020 рік найгіршим в історії людства і розмістили на обкладинці чергового номера число 2020, перекреслене червоним хрестом. І справді, є чимало підстав, щоб нагородити минулий рік несхвальними епітетами.
Проте значно доречніше називати його часом кардинальних змін. Це стосується і трансформацій, які відбулися на законодавчому рівні для мікрофінансових організацій. Звісно, наслідком всесвітньої пандемії стала лише невелика частина змін. Усі інші – результат перетворення ринку як такого.
Пропонуємо розібратися, що нового відбулося на законодавчому рівні для МФО у 2020 році, та яких наслідків варто очікувати.
Про захист споживачів фінансових послуг
Ще на початку року набула чинності низка положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг». Згідно з ними:
  • встановлено повноваження Регулятора щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;
  • запроваджено відповідальність фінустанов за порушення прав споживачів фінансових послуг;
  • стандартизовано правила для банків та небанківських установ у сфері реклами;
  • визначено єдиний підхід до розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної процентної ставки тощо.
Для багатьох компаній ці зміни означали додаткові витрати, пов’язані з необхідністю привести у відповідність до них свої бізнес-процеси. Та, безумовно, загальна мета новацій корисна для всіх гравців ринку. Адже йдеться про підвищення довіри з боку споживачів до фінсектору, створення механізму захисту їхніх прав та інтересів, а також про забезпечення кращої поінформованості щодо послуг у цій сфері.
Про карантинні обмеження
З початку 2020 року на законодавчому рівні почали вводити карантинні обмеження у різних галузях економіки України. Такі обмеження, встановлені кількома законами, зачепили й діяльність гравців ринку фінансових послуг.
Суть полягала в тому, щоб на період карантину звільнити споживачів від сплати неустойки (штрафів, пені) та інших додаткових платежів у випадку прострочення, невиконання або часткового невиконання кредитних зобов’язань.
Ці обмеження діють і зараз. Звісно, вони ускладнюють роботу МФО. Проте, якщо оцінювати стан речей панорамно, ситуація відповідає умовам часу. І частина компаній, орієнтованих на потреби клієнтів, змогли переналаштувати свою роботу у відповідності до поточних умов та звільнили позичальників від сплати неустойки ще до появи відповідного закону. Такий крок можна розцінити як далекоглядний і такий, що допомагає суспільству швидше вийти з кризи.
Про зміну регулятора
З 1 липня 2020 року в рамках «спліту» відбулася ліквідація Національної комісії, що здійснювала державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Її повноваження були розподілені між Національним банком України і Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Відтоді НБУ перейняв на себе функції регулятора діяльності небанківських фінустанов: кредитних спілок, ломбардів, страхових, лізингових, факторингових та фінансових компаній.
З одного боку, це нововведення збалансовує поведінку банківського та небанківського ринку і дає можливість кориснішим практикам мігрувати з одного сектору до іншого. При цьому НБУ отримує вхідну інформацію з обох сегментів і може врегульовувати будь-які зміни та створювати нові можливості.
Стандарти обслуговування клієнтів підвищуються завдяки встановленню суворіших вимог і закріпленню їх на законодавчому рівні. Це повертає довіру споживачів до фінансових установ, покращує інклюзивність послуг, впливає на капіталізацію фінкомпаній, а також зменшує ризики недобросовісної конкуренції.
Але ситуація зі зміною регулятора має й зони для покращень. Адже таке оновлення потребує глибокого розуміння особливостей діяльності небанківського фінансового сектору, які надалі мають бути враховані регулятором.
Про зміни у споживчому кредитуванні
Ці зміни поширили дію ЗУ «Про споживче кредитування» на кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, і кредити, які за розміром не перевищують мінімальну зарплату. Також вони встановили обмеження щодо застосування неустойки (штрафу, пені) і врегулювали деякі питання обігу кредитних історій.
Зокрема, було зафіксовано: загальна сума неустойки та інших платежів у разі порушення позичальником своїх зобов’язань за споживчим кредитом (розміром до 1 мінімальної зарплати) не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту і не може збільшуватися за домовленістю сторін. При цьому зміна у бік погіршення для споживача процентної ставки, порядку її обчислення та сплати процентів не допускається.
Про фінансовий моніторинг небанківськими установами
У липні 2020 року було оновлено ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Це допомогло уточнити і вдосконалити норми законодавства з питань фінмоніторингу.
Водночас Національний банк також скоригував свою нормативну базу. Нове «Положення про здійснення небанківськими фінансовими установами фінансового моніторингу», прийняте НБУ, використовує ризик-орієнтований підхід.
Відповідно, фінустанови отримують можливість застосовувати як посилені, так і спрощені заходи належної перевірки своїх споживачів, оцінювати ризик не по кожному клієнту окремо, а за груповим принципом. При цьому Положення передбачає різні методи офлайн- і онлайн-ідентифікації, верифікації клієнтів.
Впровадження додаткових методів перевірки надасть більше можливостей для ринку та зробить фінпослуги доступнішими для споживачів. Попри те, що реалізація цих методів є справжнім викликом для компаній, адже потребує переналаштування бізнес-процесів та IT-систем.
Про оновлення наглядових функцій
Національний банк здійснює велику роботу з оновлення нормативно-правової бази для врегулювання діяльності на ринку небанківських фінансових послуг. Так, у грудні 2020 року було прийнято Положення про встановлення критеріїв ризику для небанківського фінансового сектору та Положення про здійснення безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг.
Положення про встановлення критеріїв ризику, на жаль, не до кінця враховує специфіку діяльності компаній. Наприклад, розрахунок критерію щодо захисту прав споживачів потребує додаткового уточнення. Наразі НБУ працює над змінами до вказаного нормативного документу.
Триває робота і над проєктами щодо планових та позапланових інспекційних перевірок, нових ліцензійних умов, вимог до реклами, договорів, розрахунку реальної річної процентної ставки, вимог до структури власності та інших нормативно-правових актів НБУ, які допоможуть унормувати діяльність на ринках небанківських фінпослуг.
Разом з тим гравці ринку та асоціації беруть проактивну участь у обговоренні нового законопроєкту про фінансові послуги та фінансові компанії та уважно спостерігають за тим, які зміни та дії вживає Нацбанк і Верховна рада у контексті роботи над ним.
Про фінансову інклюзію
У листопаді 2020 року, за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та її партнерів, розпочалася розробка Стратегії фінансової інклюзії в Україні. Основна мета проєкту — зробити фінпослуги максимально доступними для всіх верств населення незалежно від віку і географічного місця перебування. У ході розробки Стратегії пильна увага приділяється захисту прав споживачів і безпеці персональних даних.
Іноземні спікери, які були присутні на зустрічах робочої групи, наголосили, що для досягнення максимального результату потрібно врахувати думки всіх сторін. Зокрема й фінансових установ, які можуть поділитися практичним досвідом і допомогти в реалізації Стратегії.
Втілення даного проєкту потребує комплексного підходу. Зокрема він неможливий без фінансової грамотності споживачів, яка передбачає уміння користуватися послугами і відповідальність за виконання взятих на себе зобов’язань. До того ж повноцінне «включення» має передбачати збалансування прав та обов’язків усіх сторін на ринку фінпослуг. Водночас виникає потреба в лібералізації підходів до регулювання бізнесу з боку НБУ.
Досягнення фінансової інклюзії стимулює конкурентний розвиток цифрової економіки, стабільність і стійкість фінансової системи.
Про непрофільне законодавство
На діяльність фінансових установ впливають й непрофільні законодавчі акти. Серед них:
1. Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи», який зараз готується до другого читання у Верховній Раді. Він урегулює:
  • питання надомної та дистанційної роботи;
  • порядок дій роботодавця і працівника у стандартному (штатному) режимі роботи та в особливому (карантин, воєнний стан тощо);
  • впровадження електронної системи документообігу, інструктажу (в тому числі з охорони праці), комунікації роботодавця і працівника;
  • права та обов’язки роботодавця і працівника під час дистанційної та надомної роботи тощо.
Усі ці питання постали як через пандемію, так і в результаті еволюції ринку праці й ускладнення форм зайнятості.
Їх урегулювання має створити позитивні умови для працевлаштування, скорочення витрат на обслуговування бізнесу, оптимізувати робочі процеси шляхом виведення у цифрову площину. Наприкінці 2020 року Міністерство цифрової трансформації України за підтримки фінтех-компанії Moneyveo презентувало на цю тему освітній серіал для підприємців — «Переведення бізнес-процесів в онлайн».
2. Законопроєкти Міністерства цифрової трансформації, головна мета яких — вдосконалити умови для роботи ІТ-сектору в країні. Зокрема майбутній Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» має сприяти втіленню проєкту Дія City.
Для компаній це можливість отримати спеціальну модель оподаткування, гнучкі умови працевлаштування та окремий порядок взаємодії з державними органами контролю.
Висновок
У підсумку хочеться сказати: якими б неочікуваними не були зміни, вони є абсолютно правильним еволюційним етапом розвитку сфери фінпослуг.
Звісно, цей процес ніколи не буває легким і швидким. Проте діалог усіх сторін, створення робочих груп із представників держави та бізнесу відкриють можливість у перспективі сформувати збалансовані та економічно обґрунтовані рішення для розвитку ринку фінансових послуг.
Андрій Котик, керівник юридичного департаменту Moneyveo
Михайло Пукавський, спеціаліст із роботи з державними органами та нормотворчості Moneyveo
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас