2280
Українці втратять у зарплатах: як падіння ВВП позначиться на рівні життя
— Казна та Політика
В Україні знизився валовий внутрішній продукт. Держслужба статистики підрахувала, що порівняно з груднем минулого року за I квартал нинішнього року він зменшився на 0,7%. А порівняно з I кварталом 2019 року – на 1,3%. У грошах це мільярди гривень. А от доходи українців у I кварталі збільшилися.
Найбільшу частку у ВВП країни внесли три “кити”: промисловість – 19%, платники податків, як юрособи, так і звичайні громадяни (насамперед через податки на доходи фізосіб – зарплату), – 15% і торгівля – 14,2%. У сумі вони дали майже половину ВВП – понад 48%. Близько 52% – це внесок інших сфер.
Якщо згадати, що в 2019 році ВВП України становив 4 трлн грн, то нескладно підрахувати: I квартал, навіть зважаючи на падіння порівняно з I кварталом 2019 року, дав лише 21% від можливого річного ВВП.
Але, як роз’яснив нам президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, щорічно в першому кварталі рівень ВВП традиційно найнижчий, а найвищий – у третьому і четвертому кварталах. Чи вдасться надолужити згаяне, з огляду на те, що, за прогнозами Мінекономіки, падіння ВВП у другому кварталі 2020 року становить 4,5%, а з початку року – 5,9%? Про це трохи нижче, а поки розглянемо, як зростання або падіння ВВП впливає на товщину гаманця пересічного українця.
За оцінкою члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, структура нашого ВВП близька до структури ВВП інших країн Східної Європи, але є і принципові відмінності, на жаль, не на нашу користь.
“В Україні частка промисловості у ВВП становить 19%. Наприклад, у Словаччині промисловість дає 24% ВВП, у Польщі й Туреччині – по 22%, – аналізує Олег Пендзин. – Але в Польщі переробна промисловість дає 17% ВВП, а видобувна – 5%, у Словаччині – 20% і 4%, у Туреччині – 19% і 3%. Агросектор у нас дає 9% ВВП, у Словаччині – 5%, у Польщі – 2,5%. Будівництво у нас дає 3% ВВП, у Словаччині – 8%, у Туреччині – 7%.
А додана вартість (тобто зароблені гроші) набагато вища в переробній промисловості, будівництві, ніж в агросекторі. Така сама ситуація в транспорті, торгівлі, організації харчування та проживання. Тобто якщо, припустимо, на 1% падає промисловість, то втрати доходів населення набагато менші, ніж якщо на 1% буде падіння ВВП в торгівлі або сфері послуг. Головна проблема України в тому, що у нас висока частка сільського господарства і низька частка переробної промисловості”.
Тому висновок експерта: на товщину “масла” на хлібі українця насамперед впливають саме транспорт, торгівля, організація харчування і проживання. Які, за статистикою, у другому кварталі через карантин втратили найбільше.
Читайте важливі новини та поради, які стануть в пригоді для вашого гаманця, в телеграм-каналі Finance_ukr
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
