16200
Переказати гроші та заплатити за комуналку: економісти пояснили, хто постраждає від посиленого фінансового моніторингу
— Казна та Політика
В Україні змінилися вимоги до здійснення платежів і переказу коштів. 28 квітня набрав чинності закон “Про запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення” від 6 грудня 2019 року.
Грошові перекази з картки на картку відбуватимуться у звичайному режимі. Водночас, щоб переказати понад 5 тис. грн. через термінал чи касу банку, знадобиться паспорт. Ідентифікація платника не потрібна при оплаті комунальних послуг, обов’язкових платежів. Також сплаті кредиту в сумі до 30 тис. грн.
На думку фінансового аналітика Олексія Лупоносова, держава хоче контролювати платіжні операції понад 5 тис. грн. Фактично планує залізти у кишеню кожному українцю, каже аналітик.
“В усьому світі є поняття кишенькових грошей. Це кошти, які не оподатковуються і є у кожного пересічного громадянина. У деяких розвинутих країнах така сума становить $1-4 тисячі. В Україні чомусь вирішили, що ця сума має бути обмежена 5 тисячами гривень, а це $200. Це не допоможе приборкати “тіньову”. Спочатку з’ясують, скільки грошей витрачають громадяни. За цими даними сформують бази, де порівнюватимуть офіційні доходи та витрати українців. Через рік питатимуть про походження коштів”, – пояснює Лупоносов.
За його словами, посилювати фінансовий моніторинг під час карантину недоречно.
На думку економіста Андрія Новака, фінансова дисципліна серед громадян зросте.
“Щоправда, в серйозній боротьбі з тіньовою економікою нововведення не допоможуть. Адже основна її частина – це використання офшорних схем. Звичайно, що є зарплати “в конвертах”. Але, порівняно з офшорами, це мізерна частина економіки “в тіні”, – каже Новак.
За словами економіста, більше будуть контролювати тих, хто зобов’язаний подавати декларацію. Наприклад, державних чиновників.
Олексій Кущ, експерт із питань економіки Інституту Growford вважає, що зросте контроль за ідентифікацією клієнта та ризико-орієнтованими операціями. Це переважно торкнеться публічних осіб, підприємців, які перераховують кошти через термінали.
За допомогою терміналів українці розраховуються за товари, послуги, переказують гроші на різні банківські рахунки.
“Це позначиться на “сірій” економіці, у тому числі “тіньових” розрахунках між населенням. Ми ж розуміємо, що за допомогою терміналів українці розраховуються за товари, послуги, переказують гроші на різні банківські рахунки. Таким чином влада планує знищити традиційні схеми виплати неофіційних зарплат”, – пояснює економіст.
За його словами, посилення фінансового моніторингу восени відкоригує економічна криза.
“Якщо держава захоче стимулювати економічну активність, змушена буде обрати шлях фінансових послаблень. Це дозволить покращити становище самозайнятих українців”, – підсумував Кущ.
За матеріалами: Газета по-Українськи
Поділитися новиною
