Андрій Попов: коронавірус VS Україна. Битва проти економічних "ускладнень" — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Попов: коронавірус VS Україна. Битва проти економічних "ускладнень"

Фондовий ринок
1438
Аналітики Bank of America підрахували, що паніка через пандемію Covid-19 забрала у світового ринку вже $9 трильйонів. Загалом, в 2020 році планета ризикує втратити близько 3% глобального ВВП, що в грошовому еквіваленті дорівнює $2,7 трильйонів. Скільки вже втратила Україна і як туго нам належить затягнути паски? Детальніше розглянемо в цій колонці.
Оцінюючи сьогоднішню ситуацію, залишається тільки зітхати про плани уряду на цей рік: і глобальна приватизація державних підприємств, і земельна реформа тепер відкладаються на невизначений термін… Мала і велика приватизації мали поповнити казну на 12 мільярдів гривень. Але сьогодні економічна нестабільність провокує потенційних і діючих інвесторів переглянути рішення щодо придбання держактивів України.
Поки не ясно, скільки ще влада планує «доїти корову, яка вмирає», але без вжиття заходів, які реально здатні підтримати бізнес, довго економіка не протримається. Варіантами такої підтримки можуть бути зниження податкового навантаження і стимулювання імпортозаміщення.
Варто зазначити, що минулого тижня вже були зроблені перші спроби надання «швидкої допомоги» бізнесу. Верховна Рада тимчасово скасувала зобов’язання зі сплати єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців, а підприємства звільнили від податку на комерційну нерухомість і землю. Слідом за цим анонсували підготовку другого пакету законопроектів. Нові заходи вбачаються більш істотними і при правильному впровадженні можуть стати «рятівною соломинкою» для бізнесу.
Крім того, уряд поділився планами створення фонду з бюджетом до 200 мільярдів гривень, які будуть спрямовані на ліквідацію наслідків кризи та карантину. Також законодавці скликали аналітиків, які будуть вирішувати нові економічні головоломки.
Очевидно, що Україні не уникнути падіння економіки. Не уникнув цього Китай, не вдасться вийти без втрат і США, отже, за тендітну економіку України можна лише молитися.
«Ускладнення» в організмі нашої економіки в кращому випадку затягнуться на півроку. Навіть якщо в Україні не буде прийнято рішення про нове продовження карантину і обмеження знімуть 25 квітня, відновлення попиту, ланцюжків постачання та логістики триватиме до середини літа. Як не крути, але до липня українська економіка, одна з найбільш залежних від логістики, надходжень від мігрантів і зовнішніх фінансових ринків, буде схильна до сильного тиску.
Можна припустити, що найбільш напружена ситуація зараз у аграріїв. Весняні посівні роботи під загрозою зриву, бо крім техніки цей процес вимагає участі великої кількості персоналу для ремонтних робіт, контролю посівних і паливно-мастильних матеріалів, процесу захисту рослин. Якщо ці роботи не будуть проведені вчасно і в достатніх обсягах, восени уряду доведеться вирішувати продовольчу проблему населення.
На думку експертів Українського інституту майбутнього, на сьогодні ми маємо два варіанти розвитку подій у разі затягування карантину. Перший розрахований на 2 місяці, другий прогнозує цілий рік самоізоляції населення. Зараз ми орієнтуємося на перший варіант. Згідно з ним, можна очікувати падіння ВВП на 5%. Другий сценарій обвалить наш ВВП на 10%. Падіння економіки спричинить зростання курсу долара і до кінця 2020 року він вийде на позначку 30 грн/$.
Виходить, що коронавірусна криза в будь-якому випадку вдарить по нашій економіці. Питання тільки в тому, втратимо ми п’ять відсотків чи десять. Марно будувати прогнози на ймовірність здійснення першого або другого сценарію, тому що об’єктивних даних для цього поки недостатньо.
Зміни в ПКУ, «антиколомойський» закон і відстрочка запуску ринку землі
В ніч з 30 на 31 березня під час засідання Верховної Ради, в першому читанні було прийнято так званий «антиколомойський законопроект», що запобігає поверненню «ПриватБанку» Ігорю Коломойському і регулює різні аспекти банківської діяльності. Так, законопроект встановлює, що власники і екс-власники банків, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку тільки в грошовій формі. При цьому визнання незаконним рішення про виведення банку з ринку не може бути підставою для його скасування.
Ухвалення цього закону було однією з ключових умов для отримання нової програми підтримки від МВФ. Нагадаю, що Україна претендує на розширену допомогу саме через пандемію коронавірусу, яка, за попередніми даними, складову $7-10 млрд. Якщо Україна не реалізує цей законопроект до кінця, можна не сподіватися на допомогу від міжнародного фонду, і тоді на українському горизонті з’явиться загроза дефолту.
Що стосується одного з найболючіших питань – відкриття ринку землі і продажу землі іноземцям – тут уряд прийшов до компромісного рішення. Термін набрання законом чинності перенесений на 1 липня 2021 року. У наступні два роки землю зможуть купувати тільки фізичні особи, набуваючи при цьому не більше 100 га. Юридичні особи зможуть купувати землю, що перебуває у власності громадян України, тільки з 2023 року і лімітом для них стане 10 тисяч гектарів.
Рішення про продаж землі іноземцям в Раді обіцяли приймати тільки на референдумі. Втім, складно говорити про реальну можливість проведення референдуму, оскільки обіцяний перепис населення так і не провели.
Державна податкова служба не залишилася осторонь і ввела деякі послаблення для бізнесу на час карантину. В цілому, з 01 березня до 31 травня обмежується застосування більшості штрафів за порушення податкового законодавства. Але при цьому відповідальність за порушення нарахування, декларування і сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати зберігається. Отже, завдяки карантину, підприємства отримали такі послаблення:
  • з 01 березня до 30 квітня 2020 року звільняються від ЄСВ всі ФОП і ті, хто займаються незалежною профдіяльністю, а також вводяться обмеження на застосування штрафів по ЄСВ;
  • з 18 березня до 31 травня 2020 року встановлюється мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок (крім тих, що стосуються сум бюджетного відшкодування з ПДВ);
  • з 18 березня по 18 травня 2020 року – мораторій на проведення документальних перевірок по ЄСВ;
  • з 31 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується і не сплачується плата за землю і податок на нерухомість за нежитлові приміщення;
  • до 01 липня 2020 року продовжується термін подання річної декларації про майновий стан і доходи;
  • обов’язкове введення РРО для всіх категорій «спрощенців» відкладається на 3 місяці.
Підбиваючи підсумок
І все ж не варто забувати, що карантин, скільки б він не тривав, – явище тимчасове. Він може затягнутися, але і з такого становища можна отримати вигоди. Це відмінна можливість списати всі проблеми на форс-мажорні обставини, і дуже ймовірно, що світові уряди і регулятори цією можливістю скористаються. Тобто рятувати будуть навіть те, що загнулося б і без пандемії.
Крім того, новий – віддалений – стиль життя українців відкрив нові шляхи для розвитку компаній, що надають послуги в Інтернеті. Стрімінгові сервіси, такі як Netflix і Disney+, вже зросли на 12%, а сектор онлайн-комерції очікує приросту в 5%.
Будувати прогнози справді рано, оскільки ситуація може набути непередбачених обертів. Про наслідки карантину і безпосередньо Covid-19 можна буде розмірковувати після того, як країна пройде пік зараження, до якого, на думку епідеміологів, нам ще далеко. Але нічого не заважає нам вже зараз розробляти плани і інструменти з мінімізації негативного впливу цього форс-мажору на економіку і бізнес.
Власникам і керівникам необхідно зрозуміти, як з мінімальними фінансовими затратами повернути свої компанії до життя. Як варіант, варто переглянути співпрацю з постійними партнерами, що надають дорогі послуги з підтримки функціонування бізнесу, адже визначення «дорого» – не завжди еквівалент результату «краще».
Андрій Попов, партнер Kreston GCG
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас