Андрій Зінченко: емісійна самодіяльність НБУ


Андрій Зінченко: емісійна самодіяльність НБУ

Невнормована діяльність НБУ щодо впровадження в обіг деяких готівкових номіналів неодноразово призводила до курйозів, але, за жартівливим «законом Мерфі», найголовніший розмір на кресленні має максимальні шанси бути пропущеним.

З 1991 року було відомо, що національною грошовою одиницею України стала гривня. Організаційно-економічні та політичні чинники, щоправда, відтермінували фактичне впровадження її в обіг аж до 1996 року.

З того ж 1991 року було законодавчо встановлено, які історичні особистості будуть зображені на банкнотах. Зокрема, на банкноті номіналом в 10 грн пропонувалося зобразити портрет гетьмана І.Мазепи. Період життя І. Мазепи, його статус і поширення художньої практики того часу сприяли тому, що до нашого часу дійшло як мінімум кілька його візуальних образів, створених в різний час. При цьому питання про те, який з образів є достовірним, було предметом окремих досліджень.

Оскільки час для глобальних історичних досліджень у питанні зовнішності Мазепи був не найвдалішим, у 1992 році друковані матриці сформували відомий візуальний образ гетьмана, який населення побачило у 1996-му, на базі всього спектру наявних імовірних портретів зусиллями художників без цільових наукових робіт.

У 2000-му році номінал отримав новий дизайн, але портрет Мазепи істотних змін не зазнав.

У 2001-му зародився публічний дискурс з приводу зовнішності Мазепи на купюрі, коли 9 істориків звернулися в зв’язку з цим до Верховної Ради і НБУ.

Можливо, зазначене і порушило питання перед науковцями про формування єдиного орієнтиру у візуальному образі гетьмана і до 320-річчя обрання і. Мазепи на гетьманство вийшла стаття співробітника Інституту історії України НАНУ к.і.н. О.О. Ковалевської «Нові підходи до пошуку достовірних зображень гетьмана Івана Мазепи». Матеріал ґрунтувався на результатах криміналістичної експертизи фотокопій портретів гетьмана та історико-порівняльного аналізу описів його зовнішності.

Сам факт порушення такого питання на рівні інституту Національної академії наук пояснюється, в т.ч. по тексту, необхідністю формування правильного візуального ряду, який би відображав справжню зовнішність І. Мазепи для створення пам’ятників видатної історичної особистості.

Автор в 2007 році доходить висновку, що з наявних десятків портретів, приписуваних Мазепі, достовірними з позиції досягнень сучасної науки можна вважати лише 3, а ще 2 – ймовірними. Тобто базою формування образу гетьмана є 5 зображень. Червоним відзначені подібні ознаки, синім – різні.


Цікаво, що в 2004-му і 2006-му НБУ емітував нову редакцію 10 гривень. Здавалося б, саме час для втілення історичної достовірності звернутися якщо не до творчої громадськості, то до профільного інституту НАНУ так точно! Де змогли б документально і з печаткою обґрунтувати державне бачення образу історичного діяча, якого Верховна Рада наказала зображати на ходовому номіналі в 10 грн.

Але, очевидно, взаємодії НБУ і НАН в цьому ключі налагоджено не було, а ініціативи НБУ не проявив в т. ч. при перевиданні номіналу в 2011-му.

Разом з відсутністю порядку розробки дизайну номіналів національної валюти і відсутністю залучення населення до цього процесу зазначене мало результатом, з одного боку – безпрецедентні, а з іншого – мало ким помічені з часів номіналів 1 і 2 гривні наслідки.

Річ в тому, що в 2006-му НБУ передав у продакшн відомий сучасним дизайном номінал в 10 грн. Подивитися можна в гаманці, але ми додатково наведемо картинку.

Основний нюанс номіналу в тому, що на ньому, схоже, зображений зовсім не Мазепа, а автор першої української Конституції – П.Орлик з іншого популярного образу. Достовірного зображення Орлика, до речі, теж немає.

Аж надто світлий образ з 10 гривень зразка 2006 року схожий на Орлика, а не на Мазепу. Особливо з урахуванням простого накладення портретів і бази вибірки з дослідження, зазначеного вище. Навіть лінія правої з боку портрета і лівої з нашого боку перегляду обличчя збігаються в малюнках практично ідеально.

Цей факт підтверджують і брати Харук, які брали участь у розробці дизайнів національної валюти, монет, марок Укрпошти. Для наочності можна також звіритися з образом Орлика на срібній монеті НБУ 2002 року номіналом 10 грн.

І монетою до 300-річчя Конституції Орлика.

Так хто ж насправді зображений на паперових 10 гривнях? Адже на науково-обґрунтований канонічний образ Мазепи зображення з банкноти в 10 гривень не схоже зовсім.

Зазначене відбувається на тлі того, що Президія Верховної Ради наказувала зображати на 1 і 2 гривнях Володимира і Ярослава Мудрого. На відміну від Мазепи, про ймовірні портрети зазначених історичних діячів до наших днів не дійшло взагалі жодних достовірних даних. А зображати треба було. У підсумку для макетів відповідних банкнот ранніх серій художником В. Лопатою, найімовірніше, був використаний власний образ. Що, взагалі-то, не є новим, тому одна з версій джерела образу Джоконди – автопортрет.

Хоча нічого і тоді особливо не заважало провести громадські слухання з істориками, антропологами та іншими фахівцями для формування нехай і свідомо історично недостовірного, але хоча б орієнтовного образу.

По всьому виходить, що в НБУ не тільки незрозуміло яким чином – адже порядку цієї процедури затвердженого немає – дизайни розробляють, але і підписують результати в друк, не дивлячись. Причому тягнеться ця ситуація десятиліттями, і на грошах з’являються випадкові образи в цілковитому відриві від реальної дійсності і думки не тільки фахівців, але і громадян.

У цьому ключі вже в наші дні за підсумками впровадження в обіг не передбаченого законодавчими ініціативами номіналу в 1000 грн можна зустріти думки, що на купюрах номіналом в 50 і 1000 гривень зображені ну дуже схожі образи Грушевського і Вернадського. А це може зіграти на руку фальшивомонетникам та іншим шахраям (хтось, безумовно, захоче загримувати «полтинник» під «косар»).

Зазначене свідчить про те, що процес розробки дизайнів національної валюти має всі передумови перейти в публічну площину.

Прийдешня цифровізація всіх сфер публічного управління і “держава в смартфоні” зможе зробити технічну реалізацію зазначеного вкрай простою і ефективною. Але для цього необхідно збагатити законодавство відповідними нормами, які недвозначно опишуть процес емісії нової готівки: вибір напрямків, громадська участь і т. д.

Побоювання ж того, що фальшивомонетники на стадії розробки номіналів зможуть розуміти, в якому напрямку рухається колективна свідомість, є безпідставним з огляду на те, що дизайн будь-якої складності сьогодні ними відтворюється не вручну, а технічно. І жодної захисної функції секретність не несе.

При цьому періодичні зміни дизайнів основних номіналів допоможуть як боротьбі з налагодженням процесу підробок, так і боротьбі з тіньовою економікою за індійською моделлю.

Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Архiви:2020 2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua