Яків Воронін: проблема скасування військового збору. Що не беруть до уваги законодавці?


Яків Воронін: проблема скасування військового збору. Що не беруть до уваги законодавці?

У бізнесі перед будь-якою великою угодою заведено проводити податковий комплаєнс – це допомагає заздалегідь прорахувати всі можливі податкові ризики.

Так само не завадило б робити і українським законодавцям перед внесенням законопроектів до Верховної Ради. Якість останніх стрімко б покращилася. Ситуація з податком на військовий збір це доводить.

Передісторія

У жовтні на розгляд до Верховної Ради України був поданий законопроект №2252 про повне скасування військового збору. Майже відразу йому запропонували альтернативу – диференціювати виплати за принципом «більше заробляєш – більше платиш». Відповідний законопроект теж зареєстрований у Верховній Раді під номером 2252-1.

Що не так?

Податок не можна просто взяти і змінити. Попередньо потрібно з’ясувати наслідки подібних дій для економіки.

У пояснювальній записці до законопроекту №2252-1 в розділі «Фінансово-економічне обґрунтування» зазначено лише одне: «Ухвалення та реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, а, навпаки, призведе до збільшення бюджетних асигнувань».

Але де підтвердження, що збільшення дійсно відбудеться? Де розрахунки, аналітика, цифри? Їх немає, і це викликає питання.

Законопроект № 2252, на відміну від свого побратима, здається більш обґрунтованим. Автор, крім скасування податку на військовий збір, також пропонує механізм його компенсації за рахунок зростання мінімалок, запланованого на 2020 рік. На жаль, розрахунків, які доводять працездатність цієї схеми, теж не наводиться.

Слід також врахувати, що законопроект №2252 зареєстрували 10 жовтня, тобто на 8 днів раніше, ніж проект бюджету 2020 із закладеним у нього розміром мінімальних зарплат. Напевно, зазначений законопроект повинен ухвалюватися з огляду на те, яким буде бюджет 2020.

Ризик

Про них в розглянутих нами законопроектах теж нічого не говориться. І це найбільш насторожує. Адже ризики є завжди.

У випадку зі скасуванням військового збору все, звичайно, простіше. Це рішення за своєю суттю є закономірним. Адже спочатку військовий збір запроваджувався як тимчасовий захід: до того часу, поки не буде закінчена реформа ЗСУ. Крім того, відмова від нього, нехай незначно, але знизила б податковий тиск на населення і бізнес – а це, по-перше, просто приємно. По-друге, – невеликий, але все ж таки крок до «детінізації» доходів.

Єдина складність – той самий механізм компенсації. Його потрібно продумати і доопрацювати – тоді можна сміливо і про скасування говорити. В іншому разі держбюджет позбудеться близько 20 млрд грн.

Але у випадку із законопроектом № 2252-1 все складніше. Він вводить диференційовану шкалу ставок, згідно з якою з доходів, що не перевищують мінімальну зарплату, вилучається лише 0,5% податку на військовий збір. Якщо ви отримуєте більш ніж 40 тис. грн, то вам належить ставка в 2,5%, якщо ваш дохід більший за 100 тис. грн – ставка буде 3,5% і так далі.

На перший погляд все здається логічним, багаті платять більше, бідні — менше, але! В економіці існує таке поняття, як «крива Лаффера». Вона відображає залежність між розміром податкової ставки та обсягами зібраних податків. Чим вища перша, тим нижче друге. Це незмінно.

Щоб приплив коштів до бюджету завжди був оптимальним, податкова ставка не повинна перевищувати певний показник. Для кожної країни він різний, бо безпосередньо залежить від рівня доходів населення.

Але, як показує практика, люди готові чесно платити податки, якщо їх сума не перевищує 10-15% від доходу. Якщо сума більша – платники податків шукають способи уникнути платежів, йдуть в “тінь”.

В Україні показник у 15% перевищено вже давно. У нас одна тільки ставка прибуткового податку становить 18%. А якщо врахувати непрямі податки (ПДВ, акцизи, імпортні мита, які закладені у вартість купованих нами товарів) – виходить, що до держбюджету йдуть близько 50% особистих доходів.

Законопроект №2252-1 зі своєю диференційованою шкалою ставок може призвести до непередбачуваних результатів. Адже він не тільки не знижує податковий тиск, але навіть збільшує його — для окремих груп населення та бізнесу. Звичайно, можна сказати, що основну масу людей новація не торкнеться, адже середня заробітна плата в Україні коливається в районі 10 тисяч, а для неї законопроектом передбачено всього 1,5% ставки.

Але ж військовий збір стягується не тільки з зарплат, а й з дивідендів, наприклад, або продажу нерухомості. І виходить, що якщо ви, скажімо, продаєте квартиру в центрі Києва за 1 млн грн, то заплатите додаткові податки у сумі 55 тис. грн. Такі збитки багатьох можуть мотивувати шукати варіанти продажів в обхід існуючої моделі. А це – прямий ризик виникнення тіньового ринку нерухомості.

У «тінь» з більшою імовірністю буде йти і бізнес. Тому що зараз не тільки власники, але і багато топ-менеджерів отримують заробіток у вигляді дивідендів від загального прибутку компанії. І вони, дивіденди, будуть стрімко скорочуватися, у разі введення диференційованої шкали ставок податку на військовий збір.

Все це – лише найочевидніші наслідки, але можливі й інші, менш прогнозовані. Тому і потрібен повноцінний державний податковий комплаєнс, щоб зрозуміти картину цілком і запропонувати найбільш ефективний варіант рішення. Адже на кону ефективність всієї економіки в цілому.

Яків Воронін, адвокат, доктор юридичних наук, доцент, власник “Адвокатського бюро Якова Вороніна”

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua