592
В'язниця і штрафи: у Мін'юсті розповіли, що може загрожувати керівникам за невиплату зарплат
— Казна та Політика
В Україні з підприємств, які мають борги із зарплат перед працівниками, все частіше стягують гроші в примусовому порядку.
Про це розповів начальник Головного територіального управління юстиції у Києві Станіслав Куценко.
“Ми все більше боргів із заробітних плат стягуємо. Низка підприємств-боржників роками взагалі нічого не виплачували. Але оскільки були створені мобільні групи з числа державних виконавців, ми почали описувати майно, його реалізовувати і за рахунок цього виплачувати борги із зарплат”, – розповів чиновник.
Читайте також: Середня зарплата українців досягла 11 тис. грн
За його словами, раніше боргами із зарплат “ніхто особливо не займався”. “Були інші провадження, державні виконавці були перевантажені. Але було поставлено в пріоритет, щоб борги із зарплат стягувати. Виїжджає мобільна група на підприємство, у нас є виконавче провадження. Директору вручається вимога про виплату зарплати. Якщо цього не відбувається найближчим часом, тоді описується майно, виставляється на реалізацію через електронні торги. За рахунок реалізованого майна люди отримують борги із зарплат”, – пояснив він.
Куценко повідомив, що з початку року в Києві державні виконавці стягнули 29 млн грн боргів із зарплат.
“Є у нас рекордсмени, які частково платять або нічого не хочуть виплачувати. “Укрзалізниця”, наприклад – 9 млн грн боргів по місту Києву. Там сильна команда юристів, вони можуть відстоювати свої інтереси, хоча ми знаємо, що “Укрзалізниця” нормально працює, поїзди їздять, квитки ми купуємо. Вдалося нещодавно стягнути 127 тис. грн на користь 127 осіб. Довелося рівномірно розділити. Але ще більша сума залишається. Далі завод “Маяк” – 13 млн грн боргів. ПАТ “Мостобуд”, які будують мости – у них 7 млн грн”, – розповів він.
Як зазначив представник Мін’юсту, виконавча служба включається в роботу після рішення суду.
“Перша інстанція – звернення до керівництва. Але ми з вами говоримо про випадки, коли керівництво вже не реагує або його просто немає. Відповідальність керівника може бути і кримінальною – стаття 175 Кримінального кодексу передбачає до 2 років позбавлення волі. Це у разі, якщо керівник підприємства приховував доходи і не платив працівникам зарплату. Тобто гроші є, а зарплату не платять. Інший випадок, якщо реально грошей немає і не платить, то там адміністративна відповідальність, просто штраф”, – пояснив Куценко.
За матеріалами: Обозреватель
Поділитися новиною
