Роботизація виробництва, foodtech і AR. Українські експерти - про технології майбутнього


Технології зараз формують будь-яку галузь – від медицини і освіти до виробництва їжі і створення комп’ютерних ігор. Зростання швидкості навчання нейромереж і обробки великих масивів даних веде до змін в повсякденному житті.

Ми запитали експертів з різних областей, на які напрямки звернути увагу і чого чекати через 10-15 років.

Розвиток foodtech-індустрії

Сергій Кравець, інвестиційний директор венчурного фонду GR Capital

«Все, що пов’язано з харчуванням людини, завжди буде затребуваним. Зараз ринок foodtech-компаній включає багато – від сервісів доставки і бронювання до вирощування штучного м’яса або виготовлення екологічного дитячого харчування.

За даними BIS Research, до 2022 року світовий ринок харчових технологій складе більше $250 млрд, а значить, приплив інвестицій в подібні проекти буде рости. Різноманіття і затребуваність foodtech-сервісів змушують робити ставку на мобільність, швидкість і персоналізацію рішень.

Підтвердження активності ринку – той факт, що портфельна компанія GR Capital – сервіс доставки продуктів з ресторанів Deliveroo (Великобританія) – в травні 2019 року залучила $575 млн в інвестиційному раунді, який очолив Amazon.

Сервіси доставки оптимізують витрати, заощаджують час і спрощують логістику. Так, шведська компанія Einride запустила безпілотні електровантажівки T-Pod на коротких маршрутах між терміналом і супермаркетом в індустріальній зоні. Вони доставляють товари, використовуючи дороги загального користування. Це знижує витрати на транспортування на 60%.

Також foodtech-сервіси допомагають стежити за здоров’ям. Наприклад, стартапи, що пропонують екологічно чисте дитяче харчування за передплатою. Так, Yumi дозволяє вибрати свіжі і корисні страви і оперативно отримати їх. У цій же ніші працюють Nurturme (харчування для дітей з чутливою травною системою) і Once Upon a Farm (органічні дитячі суміші з овочів і фруктів). Штучні тваринні продукти (включаючи м’ясо) розробляє зараз більше 6 компаній (за даними Next Big Future). Найбільша з них – Memphis Meat. Вона вирощує в лабораторії м’ясо, в тому числі – стейки і курячі грудки.

Майбутнє – за рішеннями, які переймаються екологічною обстановкою, а також бережуть час користувачів, спрощуючи приготування їжі, її доставку та купівлю».

Роботизація промисловості

Ілля Кенігштейн, засновник і CEO мережі бізнес-просторів Creative States

«Зараз ми переживаємо четверту промислову революцію – об’єднання виробників, розподільників і споживачів товарів. А якщо говорити простіше – ми стаємо машинами.

Посудіть самі: “безпілотники”, 3D-друк, доповнена реальність, генна інженерія та робототехніка. Технології в цих сферах удосконалюються з кожним днем, про що ми регулярно читаємо в новинах і соцмережах.

Провідні міжнародні компанії вже автоматизували свої процеси і «найняли» роботів. І мова зараз не тільки про виробництво, а й медицину, освіту, юриспруденцію та журналістику, де, як вважалося, замінити людину неможливо.
 
З огляду на це, через 10-15 років світ зіткнеться з глобальною трудовою кризою: безробіттям і великою кількістю непотрібних професій.
Тільки вдумайтеся – в Китаї під загрозою скорочення опиняться понад 70% робочих місць. А якщо вірити даним World Bank, в найближчі 10 років світовий ринок праці скоротиться на 60%. Тобто, з мільярда молодих людей роботу знайдуть тільки 400 мільйонів.

Конкуренція за право працювати буде зведена в абсолют. Боротися за робочі місця ми будемо не один з одним, а в першу чергу з машиною. Головною цінністю стане затребуваність, а гроші відійдуть на другий план».

Створення нейроінтерфейсів

Сергій Данилов, нейробіолог, СЕО Beehiveor

«Нейроінтерфейси – це пристрої, які здатні оцінювати і змінювати активність мозку, допомагаючи людині взаємодіяти зі світом. Вони можуть бути інвазивними і неінвазивними. Більшість сучасних нейроінтерфейсів побудовані на основі аналізу електричної активності мозку. Хоча будь-які методи візуалізації мозкової активності можна використовувати в такій якості.

У сучасних розробках намагаються не тільки знімати дані мозкової активності, а й транслювати інформацію в мозок безпосередньо. Але розробляти такі технології набагато складніше. Рекомендую стежити за проектами Теодора Бергера – він займається створенням електронного протеза гіпокампу (структури мозку, що відповідає за орієнтацію в просторі і перехід короткострокової пам’яті в довготривалу – Ред.).

В Україні теж є розробки в цій сфері – стартап Ultimate займається технологією безконтактних електродів. Нейроінтерфейси вже давно застосовують в медицині. Наприклад, для стимуляції мозку при хворобі Паркінсона, відновленні хворих після інсульту або з іншими ушкодженнями мозку. Такими технологіями займаються десятки тисяч робочих груп у світі.

Кажучи про нейроінтерфейси, не можна забувати про проект Neuralink Ілона Маска. Один з провідних вчених проекту Ді Джей Сео запропонував інтерфейс «нейронний пил». Це кремнієві сенсори (приблизно дорівнюють ширині волосини), які повинні впорскуватися прямо в кору мозку. Звучить як фантастика, але це серйозна розробка.

У майбутньому за допомогою нейроінтерфейсів буде реально, наприклад, розширювати можливості пам’яті або різко підвищувати концентрацію уваги. Але поки не буде доведено, що ці процедури безпечні, таке використання нейроінтерфейсів буде неетичним».

Доповнена реальність в роботі та іграх

Ігор П’ятницький, Head of Business Development Nullgravity, digital partner and product development company:

«Вперше про доповнену реальність (AR) заговорили в 2012 році – з появою Google Glass. Тоді ніхто не знав, де і навіщо доповнену реальність застосовувати.

Впровадження AR в iPhone і Google здешевило вартість технології. AR має потенціал для використання в медицині, хімії, при роботі з металами, на нафтових платформах, а також в робототехніці. Проблема неточного вимірювання простору і об’єктів поки не дозволяє використовувати технологію сповна.

Зараз найбільш затребувана сфера для AR – game-індустрія. Це розуміють і Google, і Apple. Наприклад, є стіл, або будь-який інший об’єкт. Його можна зафіксувати в певних рамках з певною площею. Далі з ним можна просто грати. В ігровій формі не обов’язково повинна бути точність, послідовність. Але і тут є проблема, яка уповільнює розвиток, – обсяг додатку. Він може або сам важити 200-300 МВ, або тягнути потрібну інформацію з бекенду. Це складно і дорого.

Ще один перспективний напрям AR пов’язаний з 3D-вимірюванням. Одесити запустили додаток 3DLook, який будує 3D-модель людини по фотографії (з огляду на реальні розміри тіла) і може “приміряти” на неї костюм. Технологія «примірки» за допомогою AR – це вже ритейл. Але знову є проблема – всі ці модулі потрібно малювати, що підвищує витрати виробників.

Також у AR є перспективи в маркетингу. Сьогодні потрібно не просто написати JavaScript-додаток, але і пам’ятати про можливості доповненої реальності – де і як вигідно її застосувати, на яку вікову групу розраховувати, чим ще привабити клієнта».

В майбутньому нас чекає все більша персоналізація сервісів, трансформація маркетингових підходів і ринку праці, зміна способів обробки і споживання інформації. З’являться нові технології, в синергії з існуючими або окремо від них. Чого ще чекати – покаже час.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування