Гліб Сегіда: Основні нововведення, що вплинуть на банківський ринок


Гліб Сегіда: Основні нововведення, що вплинуть на банківський ринок

Реформи на банківському ринку, здається, вже ніщо не може зупинити. Весняні місяці принесли ще низку нововведень, які позначаться і на умовах роботи банків та їхніх взаємовідносин з клієнтами. Основні, на мою думку, я виділив нижче.

Підписання президентом Кодексу про банкрутство

У квітні, напередодні другого туру, президент Порошенко підписав Кодекс України про процедури банкрутства. Закон набере чинності з жовтня 2019 року, а положення щодо валютних кредитів населення – з жовтня 2020 року.

Новий Кодекс удосконалює процедуру банкрутства юридичних осіб (скорочуються терміни розгляду справ шляхом зменшення кількості оскаржень, продаж активів боржників виключно через онлайн-платформи, а також узгодження заставним кредитором ціни і умов продажу заставного майна) і вводить нову для України процедуру – банкрутство фізичних осіб.

Позаяк виконавче провадження в Україні ще далеке від ідеалу, і багатьом позичальникам все ще вигідніше не платити по кредиту, ніж йти на переговори з банком, а також чималі витрати для запуску процедури банкрутства – я не очікую великого числа таких справ.

Тільки з часом, після того, як фінансова грамотність населення підросте, і банкрутство почне сприйматися не як «кінець світу», а «відновлення платоспроможності», виконавча служба буде жорсткіше працювати з боржниками – число справ про банкрутство фізосіб почне швидко зростати.

Що ж стосується іпотечних позичальників з кредитами у валюті, за якими з 2014 року діяв мораторій на примусове стягнення – їм варто готуватися до скасування мораторію з осені 2020 року. Уважно читати закон, починати консультації з юристами і банком.

Банки знатимуть про потенційних позичальників більше

У Нацбанку повідомили, що з 1 липня банки при ухваленні рішення про видачу кредиту позичальнику обов’язково повинні враховувати дані з Кредитного реєстру. До 1 грудня новий порядок працюватиме в тестовому режимі для відпрацювання банками систем обміном інформацією з реєстром.

В Кредитний реєстр обов’язково передають комерційні банки та Фонд гарантування вкладів фізосіб (який управляє активами банків-банкрутів) інформацію про заборгованість за кредитами на суму понад 100 мінімальних зарплат (417,3 тисячі гривень).

За даними НБУ, на початок 2019 року в реєстрі були зібрані дані про 80,4 тисячі позичальників – дві третини від цього числа – юридичні особи.
Таким чином, несумлінні позичальники не зможуть набирати кредити в різних банках. Відповідно, ризики банку видати кредит і не повернути його – знижуються. У перспективі це має привести до зниження числа проблемних кредитів і вплинути на зниження ставок за кредитами.

Також, в квітні Кабінет Міністрів надав банкам можливість отримувати інформацію про потенційних позичальників з Державного реєстру актів цивільного стану. Це ще один інструмент отримання більшого обсягу інформації про потенційного клієнта і зниження ризиків неповернення виданих коштів.

Бонусом від Кабміну банки також отримали норму про необхідність отримання згоди всіх обтяжувачів при здійсненні реєстраційних дій щодо технологічного транспорту, сільськогосподарської техніки та інших самохідних механізмів. Таким чином, позичальники не зможуть відчужувати таке майно, що виступає забезпеченням за кредитами, без згоди банків-кредиторів.

Імплементація Закону про валюту

Постановою від 1 квітня НБУ скасував обмеження, які суперечать новому валютному регулюванню щодо переліку дозволених операцій за рахунками клієнтів.

Крім того, Національний банк спростив структуру регулювання – об’єднав в єдиному документі норми про порядок відкриття та закриття рахунків клієнтів банків, відкриття і закриття кореспондентських рахунків банків – резидентів та нерезидентів.

Без відповідних підзаконних актів, Закон про валюту не зможе повноцінно запрацювати.

У цій же Постанові Нацбанк вказав норму про скорочення переліку документів, які подаються для відкриття рахунку, в т. ч. передбачив можливість включення тексту заяви про відкриття рахунку в текст договору і скасував вимогу обов’язкового надання картки зі зразками підписів. Передбачено ідентифікацію клієнтів за допомогою системи BankID.

Гліб Сегіда, керуючий партнер Pravovest Law Firm

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua