Юлія Курило: що (не) змінив Закон «Про валюту і валютні операції»

7-го лютого почав діяти Закон «Про валюту і валютні операції». Він викликав жваве обговорення ще до голосування. І навіть до моменту набрання чинності Закону у банкірів, бізнесменів і фізосіб, яких це стосується, залишалися питання.

Зокрема, банки зверталися до Національного банку України з проханням проінструктувати, як діяти в ситуації, коли їхній клієнт залучає фінансування з-за кордону, коли буде скасовано обмеження максимальної ставки за кредитами від нерезидентів.

Отже, закон вже діє, і є можливість подивитися, чи всі поліпшення, які прописані в ньому, почали діяти, як саме це відбувається. І які подальші перспективи лібералізації для бізнесу і населення.

Згідно з новим законом, юридичні особи отримали право вільно використовувати рахунки юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки), а здійснення валютних операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів – істотно спрощується.

Індивідуальні ліцензії на валютні операції замінили системою е-лімітів, функціонування якої здійснюється через уповноважений банк. При цьому банк сам приймає необхідні документи і проводить внутрішній контроль, в той час як раніше для купівлі акцій на закордонних біржах або переказу грошей на закордонний рахунок потрібно було очікувати ліцензію від НБУ, що затягувалося на місяці.

Фізособам дозволили купувати валюту онлайн. При цьому без індивідуальної ліцензії в межах 50 000 євро фізичним особам – резидентам надали можливість інвестувати за кордон, вкладати в цінні папери іноземних компаній. Тобто, бюрократичні процедури незначно спрощені. В цьому відношенні начебто говорити про успіх. Як повідомили в НБУ, вже за перший тиждень дії нового закону компанії і фізичні особи інвестували за кордон близько 1,7 млн ​​євро.

Непевно, під гучний термін «інвестиції» тут потрапили і ті кошти, які компаніям необхідні за кордоном для забезпечення своїх операційних витрат… Просто раніше юридичні особи тримати кошти на рахунках за кордоном не могли. Зараз, при переказі в межах 2 млн євро на рік, українській компанії достатньо відкрити рахунок в іноземному банку і переказати туди валюту.

За той же період в Інтернеті через онлайн-банкінг українці купили близько 19 млн дол. Нагадаємо, ліміт на перекази валюти за кордон без відкриття рахунку для фізосіб було збільшено до 150 тисяч гривень.

Втім, фінансисти запевняють, що в глобальному розумінні тут хвалитися нічим – в нинішніх умовах це може зацікавити дуже малий відсоток населення країни. Хоча – явно до душі тим, хто освоїв Інтернет-банкінг і при цьому подорожує за кордон або відкладає заощадження в валюті. Для поповнення валютної картки або депозиту тепер не потрібно йти в обмінник або банк, валюту придбати можна в онлайн режимі, сплативши її покупку зі свого банківського рахунку.

В іншому ж очевидних змін не спостерігається. І тут є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Скажімо, ефект від подвоєння максимального терміну для розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів можна буде побачити тільки з часом.

Нагадаємо, що якщо раніше, укладаючи договір купівлі товару за кордоном за передоплатою, компанія мала сплатити, отримати і розмитнити товар протягом 180 днів, то з 7 лютого – вже за 360 днів.

Втім, результати тут можуть бути не такі масштабні: як зазначав заступник голови НБУ Олег Чурій, посилаючись на найсвіжішу статистику, за обсягом близько 90% операцій проходять до 120 днів. Не виходить поки помітити в дії скасування процедури реєстрації зовнішніх позик, але явно це вже оцінили в компаніях, які отримують кошти з-за кордону, які до цього мали перед отриманням позики від нерезидента провести його реєстрацію. Тепер реєстрація також здійснюється, але вона носить повідомний характер.

В обслуговуванні ж юридичних осіб поки нічого не змінилося, тому, що найважливіші питання все одно віднесли до сфери регулювання на підзаконному нормативному рівні, і реальна лібералізація багато в чому залежить від положень та інструкцій НБУ.

Крім того, банки пояснюють, що інструкцій про те як працювати в рамках підвищення планки валютного контролю операцій клієнтів немає, тому доводиться працювати за звичними «шаблонами».

Водночас в НБУ кажуть, що раз вже тотального валютного контролю більше немає, банкірам необхідно глибше вивчати бізнес своїх клієнтів, контролювати їхні операції та аналізувати ризики, «а не просто вимагати у клієнта необхідну кількість довідок».

Одне з найважливіших завдань валютної лібералізації – знявши обмеження з експортно-імпортних операцій і прямих іноземних інвестицій, збільшити експортний потенціал України. А це відразу не відбудеться, все одно буде потрібен час.

Крім того, як подейкують, що реальна лібералізація толком цього року і не відбудеться – мовляв, НБУ все одно доведеться вводити якісь обмеження на валютному ринку, оскільки побоїться ризиків – тут тобі і «виборна тряска» з усіма наслідками, і необхідність виплатити 150,5 мільярдів гривень внутрішнього і 121,8 мільярдів гривень зовнішнього боргу…

Звісно, в НБУ кажуть, що розширення повноважень Нацбанку надасть в довгостроковій перспективі позитивний вплив на економіку.

При цьому банкіри звертаються до світової практики – мовляв, нездатність регулятора швидко реагувати на кризу може обернутися трагедією для економіки. Тому НБУ готовий реагувати швидко і якщо це буде необхідно – «прикрутити гайки».

Система обмежень на валютному ринку, з іншого боку, не раз відігравала негативну роль в оцінці інвестиційної привабливості України. У ситуації, коли легальний бізнес, в силу обмежень на валютному ринку не може виконати свої зобов’язання в іноземній валюті, притім що тіньовий – практично вільно виводить валюту за кордон, говорити про інвестиційну привабливість української економіки не доводиться.

Юлія Курило, адвокат, експерт з міжнародного корпоративного права