1250
Міндаугас Бакас: що «відродить» фондовий ринок України
— Фондовий ринок
Про зміни інфраструктури, що забезпечує роботу фондового ринку України, технологічні інновації, які якісно змінюють всі процеси на ринку цінних паперів і роблять його більш привабливим для інвесторів.
«Реформи» на ринку капіталу
Новий для українського ринку підхід – активна участь представників НДУ в законодавчому реформуванні разом з іншими інституціями: НБУ, Комісією, ПАРД, АУФТ та ін.. І така практика вже допомогла реалізувати деякі зміни:
- Інститут номінального держателя. Мова йде про спрощення допуску на український фондовий ринок іноземних інвесторів через відкриття спеціального рахунку, яким розпоряджається посередник – глобальна фінансова структура з хорошою репутацією (JP Morgan, Deutsche Bank, BNY Mellon та ін.).
Номінальний держатель – це клієнт для українських депозитарних установ. І в кінцевому підсумку – фінансові вливання в нашу економіку. НДУ виступив ініціатором створення відповідного законопроекту №6141, сприяв його проходженню через всі інстанції, координував співпрацю з Нацкомісією, НБУ і депутатами Верховної Ради. У підсумку проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій» був ухвалений (закон № 2418-VIII).
Нацкомісія сформувала положення (підзаконні акти) для його реалізації, які перебувають зараз в Мін’юсті на узгодженні.
Наскільки мені відомо, у великих банків вже є інтересанти, які чекають фінальної версії вимог до механізму роботи номінального держателя, щоб ухвалити рішення про вхід на український ринок.
- Новий інвестиційний продукт. Разом з Нацбанком і Незалежною асоціацією банків України НДУ розробив концепцію для нового боргового паперу – банківського сертифіката.
В результаті з’явився законопроект №9034 «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансових інструментів банків», який забезпечує нормативно-правову базу для цього нового інвестиційного продукту.
Якщо Верховна Рада його ухвалить, комерційні банки зможуть пропонувати боргові емісійні папери безпосередньо клієнтам або додавати їх в списки бірж для допуску до торгів. Обслуговування цього інструменту відбуватиметься на технічній платформі депозитарної системи.
- Спрощення процедури допуску цінних паперів іноземного емітента до обігу на українському фондовому ринку. Відповідна нормативна база – рішення №871 «Про внесення змін до Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів» почала діяти з лютого 2018 року.
Для того щоб завести в Україну нові інструменти – іноземні або випущені українськими емітентами за кордоном – ми зробили цю процедуру максимально простою. Так, ініціатору допуску іноземних цінних паперів в Україні необхідно заповнити стандартну форму заяви і надіслати її в Національний депозитарій України, де відбувається підготовка та аналіз пакету документів, необхідного для допуску іноземного емітента.
На початку осені 2018 року в Україні стали з’являтися приклади введення на ринок цінних паперів іноземного емітента за спрощеною процедурою.
Однак треба розуміти, що в розвитку ринку є певна інерція. Йому потрібно «подумати», «порахувати». А нам треба продовжувати створювати нові можливості.
Особливості української законотворчості
Якщо говорити про унікальний український досвід, то треба відзначити ситуацію в галузі законодавства. Справа не в складності бюрократичної системи. В кожній країні є механізм бюрократії, через який потрібно проходити.
Справа в тому, що в Україні деталізація нової нормативної бази, призначеної для оптимізації ринкової інфраструктури, прописується на рівні законів, які повинні пройти тривалу процедуру узгодження. Через це складніше щось змінювати.
В європейській практиці деталізація віддається на відкуп регуляторних інституцій. В Україні теж створюються підзаконні акти – без цього не обійтися.
Однак тут прийнято піднімати багато моментів на рівень «високих» документів. До інституцій немає довіри. І це ще раз оголює глобальну проблему недовіри на ринку в різних аспектах діяльності.
Діджиталізація
Більше можливостей з’явиться після запуску нового програмного забезпечення. 5 серпня 2019 р. ми перейдемо на нову ІТ-платформу, яка повинна ввести в українську практику депозитарного обліку нові технології.
Витрати на розробку і впровадження нового програмного забезпечення складуть близько 1 млн USD. Старе ПЗ Оберон з обмеженим функціоналом гальмує розвиток інфраструктури. Отже витрати на гнучку систему DEPEND, яка її замінить, абсолютно виправдані. Впровадження нового ПЗ дозволить наблизитися до європейських стандартів обліку цінних паперів. Вони більш зручні і зрозумілі для західних партнерів.
Ще один із прикладів діджиталізації, який так чи інакше наближає до міжнародної практики, – портал «Кабінет клієнта». Спочатку він використовувався для подання звітності до Нацкомісії. У процесі розвитку ми додали послуги, які зменшують обсяг паперового документообігу при комунікації з клієнтами НДУ. Подання розпорядження на формування реєстру власників цінних паперів через «Кабінет клієнта» займає кілька хвилин (поштою – до 2 тижнів).
Також портал дозволяє депонувати глобальний сертифікат. Так, тепер не потрібно надсилати великий обсяг документів і приїжджати особисто для реєстрації нового цінного паперу (особливо актуально для користувачів у регіонах). Сьогодні в «Кабінеті клієнта» понад 1,5 тис. користувачів.
Крім того, з’явився сервіс е-повідомлень як альтернатива поштовій розсилці. Сьогодні він узаконений. Акціонери отримують повідомлення про корпоративні дії емітентів через депозитарну систему (електронну пошту/смс). Це набагато дешевше і швидше. 1-3 дні порівняно з 1 місяцем при поштовій розсилці. Наші користувачі кажуть, що їм вдалося заощадити десятки тисяч гривень при переході на е-повідомлення.
Ще одна технологічна зміна – впровадження процедури сквіз-ауту (обов’язкового викупу акцій у міноритарних інвесторів). Це допомагає значно спростити і прискорити процес. І кількість ручної роботи в рази менше.
А що далі?
Вже зараз можна сказати, що в Україні є потреба в нових фінансових інструментах. У людей є фінансові ресурси, і вони хочуть їх інвестувати. Подивіться на бум криптовалют. Багато хто готовий ризикувати, щоб заробити. Тому відсутність IPO в Україні – сумна обставина. Альтернативою поки що стануть іноземні цінні папери, заведені брокерами.
Ще раз варто нагадати про те, що нам важливо інтегруватися в світовий фінансовий простір. Це відбувається за рахунок впровадження міжнародних стандартів на українському фінансовому ринку. В принципі всі зміни (нові послуги, законодавчі акти, технічна та програмна модернізація), ініційовані і реалізовані за останній час НДУ, на це спрямовані.
Про інтеграцію більш високого рівня можна буде говорити, коли з’являться зв’язки (“лінки”) з депозитаріями інших країн. Тут ми очікуємо відкриття Нацбанком рахунку міжнародного депозитарію Clearstream, анонсоване в першому кварталі 2019 року. Через нього іноземні інвестори отримають доступ до облігацій внутрішньої державної позики. Я думаю, що це дасть поштовх українському фондовому ринку в цілому, оскільки частина уваги закордонних інвесторів буде привернута і до корпоративних інструментів.
Наступний великий крок, який належить зробити, – централізація депозитарної системи в НДУ. Іншими словами передача від НБУ до НДУ функцій з обслуговування операцій з ОВДП.
Складно прогнозувати, коли пожвавиться український ринок. Але якщо згадати, що інфраструктура розвивається і зростає разом з ринком, можна припустити, що з поліпшенням її якості зросте і кількість гравців, і фінансовий оборот. А для того, щоб це сталося, потрібно порозуміння всіх учасників процесу – депозитарної, біржової, клірингової систем, інвесторів, емітентів і т. д. Позитивні зміни вже є, потрібна загальна підтримка, щоб розвиток тривав.
Міндаугас Бакас, Голова Правління Національного Депозитарію України
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
