"Можна будувати": вчені НАН схвалили будівництво Hyperloop в Україні


"Можна будувати": вчені НАН схвалили будівництво Hyperloop в Україні

Hyperloop в Україні бути. Рік тому, в лютому 2018 року міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив, що Україна починає вивчати будівництво Hyperloop. Національна академія наук зробила розрахунки і днями дійшла висновку, що вакуумний потяг можна будувати паралельно з високошвидкісними залізницями.

Hyperloop являє собою герметичну капсулу на аеродинамічній подушці, яка може розвивати швидкість від 500 км/год в сталевій трубі. Цей вид транспорту в 2013-му запропонував Ілон Маск. У теорії, технологія дозволить транспортувати людей і вантажі на швидкості 1000 км/год.

Поки Hyperloop – експериментальний проект. Зараз над його розробкою працює 10 компаній: чотири з них в США, інші в Канаді, Іспанії, Індії, Нідерландах і Польщі. Передбачається, що вакуумний транспорт з’єднає всі мегаполіси в світі. А рік тому Міністерство інфраструктури оголосило про запуск проекту і в Україні під назвою HypeUA. Центром розробки і тестування вакуумного поїзда стане Дніпро. Випробувальний майданчик збираються побудувати вже цьогоріч.

Сайт “Сегодня” вивчив доповідь Національної академії наук України “Перспективи транспорту п’ятого покоління “і розібрався, куди поїде нове технологічне диво.

Куди може поїхати український Hyperloop

З Харкова до Львова за годину. За стільки Hyperloop міг би проїхати 875 км між двома українськими містами. А з Києва до Одеси і зовсім можна було б дістатися за 35 хвилин. Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук порівняв Hyperloop з чотирма видами транспорту: високошвидкісною залізницею, звичайними поїздами, перельотом на літаку і поїздкою на авто. Якщо з Києва до Львова їхати 5 год. 41 хв, то Hyperloop здатний подолати 468 км між містами за 37 хвилин. А замість 10 годин 32 хв з Харкова до Львова на авто – 1 годину і 4 хв на Hyperloop. Найдорожчими з можливих маршрутів, які можуть пройти по Україні, будуть Київ-Дніпро і Одеса-Миколаїв, відзначають в НАН. Все через те, що через річки (Дніпро і Південний Буг відповідно) доведеться будувати мости і тунелі, що робить проект дорожчим.

Всього НАН пропонує вісім маршрутів для Hyperloop:

  • Київ-Львів (37 хв);
  • Київ-Одеса (35 хв);
  • Київ-Харків (33 хв);
  • Київ-Дніпро (32 хв);
  • Харків-Львів (1 год 4 хв);
  • Одеса-Львів (47 хв);
  • Дніпро-Львів (1 год);
  • Київ-Вінниця (19 хв).

Але чи будуть вигідними маршрути – питання. Річ у тім, що проїзд буде недешевим, вважають у НАН. З вакуумним поїздом будуть конкурувати авіакомпанії, які зможуть знизити ціни. До слова, швидкість Hyperloop – 1080 км/год, а літака – 841 км/год.

Тому подальше дослідження Hyperloop потрібно засновувати на пассажиропотоках між містами України.

“Більшість проектів високошвидкісного руху, які сьогодні діють у Європі, не мали успіху, саме через завищені прогнозні показники пасажиропотоків. При цьому треба враховувати плани сусідніх країн щодо будівництва Hyperloop, що дозволить об’єднати Україну і Європу в одну мережу. Найперспективнішими будуть великі міста з високою діловою і туристичною активністю”, – йдеться у висновках дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН.

Найближча до України країна, яка вивчає будівництво Hyperloop – Польща. На сьогодні в Польщі створили компанію Hyper Poland. Поки компанія планує розвинути швидкість поїздів близько 600 км/год для вантажних перевезень в вакуумі

Скільки коштує Hyperloop

Побудувати Hyperloop дешевше, ніж високошвидкісну залізницю. Будівництво кілометра Hyperloop коштує 16-18 млн доларів. А кілометр високошвидкісної залізниці – 26,7 млн долл. за 1 км.

Компанія Ілона Маска SpaceX підрахувала тариф за весь маршрут в 300-650 км – 10-20 доларів. У Hyperloop Transportation Technologies для маршруту Абу-Дабі-Дубай розрахували суму 10-15 доларів.

За підрахунками Українського інституту майбутнього, вакуумний тунель з Києва до Одеси можна побудувати за 3,6 млрд доларів. А квиток би обійшовся в 19,9 доларів або 593 гривні. Хоча за іншими розрахунками ціна квитка повинна бути не менше 4384 гривень, щоб проект окупився за 30 років.

“Реалізація Hyperloop наразі економічно недоцільна. В Україні велика вартість капіталу призводить до значних труднощів у фінансуванні інвестиційних проектів і їх окупності. Фінансування з Державного бюджету України – неможливе через нинішні макрофінансові проблеми”, – йдеться в звіті Українського інституту майбутнього.

Чиїм коштом в Україні будуватимуть Hyperloop

Держава не буде фінансувати Hyperloop. Цим займуться приватні компанії. А центром розробки і випробування вакуумного поїзда повинен стати Дніпро.

Однак зараз над проектом працюють Академія наук, підприємства “Південмаш”, “Укроборонпром”, Каховський завод електрозварювального устаткування, інноваційний парк Unit City і інші компанії. Проект в Україні підтримує корпорація Octagonal, яка працює над проектом Hyperloop в Мексиці. А влітку минулого року Міністерство інфраструктури підписало меморандум з Hyperloop Тransportation Тechnologies про співпрацю.

Створювати вакуумний поїзд в Україні будуть в кілька етапів. Спершу вчені Національної академії наук з іншими експертами прорахують ризики і потенціал технології. Потім – будівництво тестового майданчика, ще рік-два на ньому будуть проводитися випробування і дослідження.

Поки що Академія наук представила науково-технічне дослідження, в якому йдеться, що Hyperloop побудувати можна. В Україні для цього є необхідний людський капітал і технології.

“В кінці лютого НАН має представити ще одне дослідження – техніко-економічне, яке покаже цифри щодо будівництва майданчика в Дніпрі. Майданчик планується будувати на базі парку Innovation Fortpost. Hyperloop не будуватиме коштом держави – ми шукаємо приватного інвестора або міжнародну організацію. Можливо, це фінансування буде за рахунок партнерів, а їх більше 10. Для нас мета почати в цьому році. Технологія Hyperloop в Україні та інших країнах повинна бути однаковою, щоб подорожувати з України за кордон. Саме тому в рамках проекту ми співпрацюємо з Hyperloop Transportation Technology і обмінюємося інформацією щодо технології, ми також беремо участь у розробці стандарту цього виду транспорту у співпраці з компанією TÜV SÜD”, – прокоментував Олександр Озеран, керівник українського проекту з будівництва Hyperloop – HypeUA.

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування