Банківська система: оговтатися після занепаду і не ризикувати


Банківська система: оговтатися після занепаду і не ризикувати

Прибутки українських банків вперше за п’ять років перейшли від “мінуса” до “плюса”. І це, якщо хтось забув, в умовах російської “дружби”.

Банківська система не тільки докапіталізована та прозора, а й уперше за 5 років прибуткова”, похвалився голова Нацбанку Яків Смолій. За офіційними даними, станом на грудень 2018 року банківська система отримала більш ніж 15 млрд грн прибутку, а на кінець року очікується близько 20 млрд грн. Це при тому, що лише два роки тому збитки сягали рекордних 159,4 млрд грн (на той час Валерія Гонтарєва наводила порядок на ринку, вимітаючи банкрутів). Минулий рік банківська система завершила поверненням до докризових показників, відрапортував Нацбанк. В першу чергу, за рівнем довіри до банків, про що свідчить притік вкладів населення. Обсяг депозитного портфелю банків у національній валюті у 2018 році зріс на 10% до 539,7 млрд грн. От з кредитним портфелем поки не все добре, але надія на відновлення є. Взагалі 2018 рік відзначився багатьма максимумами та рекордами: максимальне економічне зростання за сім років, мінімальна інфляція за п’ять років, найбільший обсяг міжнародних резервів за п’ять років. І тому говорити, що нічого не змінюється, якось язик не повертається.

Знаки хороші, та ознаки не дуже

В Нацбанку радіють поверненню банківської системи в нормальне русло і прогнозують, що прибутковість банківського сектора зростатиме й наступного року. “В першу чергу, це пов’язано із завершенням роботи з очищення балансів – за визнанням поганих кредитів, формування резервів, докапіталізації. У майбутньому значних витрат на резерви ми не передбачаємо”, – заявила перший заступник глави НБУ Катерина Рожкова наприкінці минулого року.

Дійсно, вихід банківської системи на прибутковість сам по собі хороший знак. Як мінімум, це свідчить про загальне оздоровлення системи. Але давайте уважно придивимося на структуру її заробітків. Загальні активи банків (ті фінансові інструменти, на яких банки, власне, і заробляють) зросли на 5,1% до 1,9 млрд грн. Як зазначають аналітики НБУ – переважно через зміну курсу гривні, зростання кредитування та ріст обсягів ОВДП у портфелях державних банків. В цілому кредитний портфель банків зріс за рік на 8,1% – до 616 млрд грн. Причому найактивніше у минулому році банки розвивали споживче кредитування (66% від усіх кредитів виданих фізичним особам).

А от портфель гривневих кредитів бізнесу за минулий рік, на жаль, збільшився усього на 2,7% – до 478,5 млрд грн. А наприкінці року він навіть дещо зменшився (на 1,5%). Саме невеликий приріст кредитів бізнесу дав підстави скептикам говорити про слабке поки що структурне підгрунтя успіхів банківської системи.

“Якщо подивитися на офіційні дані банківської системи за 11 місяців (за рік є лише оціночні), то можемо бачити, що темп зростання прибутків банківської системи, який розпочався десь приблизно з другого півріччя супроводжувався стагнацією реальної економіки. Зокрема, падіння промислового виробництва спостерігалося в трьох із чотирьох останніх звітних місяців року, а загалом у ІІ півріччі промислове виробництво зросло лише на 0,1%, тоді як реальні доходи комерційних банків (за мінусом інфляції) зросли на 8% проти відповідного періоду попереднього року. Це означає, що банки отримують свої прибутки не в реальній економіці, а більшою мірою в інших сферах. Ще одним важливим індикатором, який підтверджує цю тенденцію, є частка кредитів серед джерел капітальних інвестицій в економіку. Якщо проаналізувати капітальні інвестиції за джерелами фінансування, то Держстат зафіксував, що в січні-березні 2018 року кредити займали 8,4%, за півріччя 7,5%, а за дев’ять місяців лише 7%. Тобто маємо спадну динаміку, яка показує, що українські банки з невеликою охотою займаються кредитуванням реальної економіки”, – прокоментував ситуацію завідувач відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Державної навчально-наукової установи “Академія фінансового управління” Іван Богдан.

За його словами, оскільки грошовий ресурс у банків є досить обмежений, то й розподіляється він в активах таким чином, щоб отримати максимальну вигоду. На сьогодні найприбутковіші активи це державні цінні папери, в які банки вже вклали близько 400 млрд грн. Вкладення в депозитні сертифікати НБУ (інструмент для регулювання грошового ринку. М Ред.) становили близько 62 млрд грн. І власне кредити (без врахування непрацюючих кредитів) становлять десь 475 млрд грн. Тобто обсяг вкладень комерційних банків у високоприбуткові і безризикові цінні папери держави та депозитні сертифікати НБУ загалом складає понад 50% їх працюючих внутрішніх активів. (Для порівняння, аналогічні показники по інших країнах: Польща – 28%, Румунія – 36%, Болгарія – 29%, Німеччина – 25%)”.

На той факт, що активи банків в останні роки залишаються практично на одному рівні і збільшуються переважно за рахунок росту курсу долара, звертає увагу і незалежний фінансовий аналітик Данило Монін: “Економіка номінально активно росте, але це зовсім не відображається на банківській системі. Швидше навпаки. Нонсенс в тому що економіка просто навчилася обходитися без банківської системи, і банківська система перестала виконувати основну свою функцію – видача кредитів. Залишилася тільки одна функція – проведення платежів”.

Високі ставки – високі ризики

До певної міри з експертами можна погодитися. Бо ж попри твердження НБУ про відновлення активності в кредитуванні, обсяги бізнес-кредитування взагалі не вражають. І це зрозуміло. Хто ж з бізнесменів погодиться взяти довгостроковий кредит за ціною у 20-22% річних?

“Особисто я не погоджуюсь з жорсткими параметрами політики інфляційного таргетування НБУ з 2016 року, оскільки інструмент облікової ставки, який використовується для стримування інфляції, є по суті інструментом стримуванням лише інфляції попиту. А для того, щоб у нас відновилося економічне зростання потрібно мінімізувати вплив інфляції пропозиції (або ще її називають інфляцією витрат), в т.ч. шляхом здійснення заходів структурної політики. В довгостроковій перспективі лише сильна реальна економіка здатна надійно захищати від інфляційних та девальваційних ризиків”, – зазначає Іван Богдан.

На його думку, в НБУ забувають про те, що в економіці залишаються дуже великі структурні інфляційні ризики, які викликані триразовою девальвацією національної валюти в 2014-2015 роках, та значним зростанням ціни на природний газ. Відповідно ці структурні шоки, які отримали суб’єкти господарювання, рано чи пізно будуть перекладені на плечі кінцевого споживача. “Це зовсім інша природа інфляції, яка не пов’язана з бізнес-циклами і циклічним перегрівом економіки. В світовій практиці такі інструменти як підвищення облікової ставки досить успішно застосовуються в розвинутих країнах. Але зверніть увагу, це в умовах розвинутих ринків, де висока конкуренція та високий рівень життя. У нашому ж випадку відлучення реального сектору від кредитних ресурсів, є згубним фактором. В усьому світі бізнес працює з допомогою залучених ресурсів, і їх відсутність – це гарантований програш у конкуренції”, – пояснює Іван Богдан.

Певно, в Нацбанку це теж більш-менш розуміють. Тому з огляду на останні досягнення, а саме:

  • у 2018 році економічне зростання досягло максимуму за останні 7 років – реальний ВВП зріс на 3,4% (для порівняння: у 2014 році було падіння ВВП на 6,6%; у 2015 – на 9,8%. У дореволюційному 2013-му було зростання аж на 0,2%);
  • гривня за рік, хоча й трішки, але укріпилася;
  • інфляція знизилася до 5-річного мінімуму – до 9,8% (для порівняння у 2015 році була 43,3%), в НБУ вже заговорили про можливість послаблення монетарної політики.

“На сьогодні є тенденція і всі підстави переглянути та послабити нашу монетарну політику. Таке рішення обговорюватиметься на монетарному комітеті вже 29-30 січня”, – повідомив депутатів голова НБУ Яків Смолій.

Що ж, чекати нових, сподіваємось, оптимістичних, сигналів від економіки та регулятора залишилося зовсім недовго.

Оксана Поліщук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Казна та Політика
Все, що ми знаємо про:НБУ
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування