659
Інфляційний "термометр" вперше за 5 років опустився нижче ніж 10%
— Казна та Політика
Вперше з 2013-го інфляція опустилася до однозначного показника. В 2019-му вона знизиться ще на 3%, – прогнозують у МВФ. Але експерти сумніваються…
Зростання споживчих цін в Україні в 2018-му склало 9,8% (у 2017-му цей показник досяг майже 14%), – інформує Держслужба статистики. Тобто, трохи більше, ніж 9%, закладені в держбюджеті-2018… “Але, незважаючи на низку ризиків, які у вітчизняній економіці довелося долати протягом року, – досить непоганий показник”, – відзначають в експертному середовищі. Тим більше, що, незважаючи на негативні прогнози (зокрема, у жовтні НБУ передбачав прискорення темпів інфляції до 10,1%), під кінець року інфляційні показники стабільно знижувалися: 1,9% – у вересні, 1,7% – в жовтні, 1,4% – у листопаді і 0,8% – у грудні.
“Відносними успіхами 2018-го року завдячуємо, перш за все, досить жорсткій політиці Національного банку, який активно задіяв механізми інфляційного таргетування (дотримання оголошеного значення офіційного показника інфляції. – Ред.), – зазначає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін. – Регулятор серйозно “затиснув” грошову масу, затвердивши високу ставку рефінансування. Тобто гроші подорожчали, що, з одного боку, знизило можливості кредитування економіки, а з іншого – призвело до уповільнення темпів інфляції. Також дієвою виявилася політика стабілізації валютного курсу. Адже на початку року гривня була навіть слабшою, ніж наприкінці. Це мінімізувало негативний вплив на інфляційні показники вартості імпортних товарів”.
“У 2018-му в країні активно проводили політику “стиснення” сукупного попиту, завдяки якій вдалося знизити надходження коштів на ринок, – погоджується президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло, – при цьому штучне зниження купівельної спроможності пригальмовувало зростання цін на товари “не першої необхідності”. Це позитивно позначилося на рівні інфляції, але водночас стало “гальмом” для розвитку економіки”.
При цьому експерти звертають увагу на те, що на розрахунки інфляційних показників-2018 майже не вплинуло підвищення ціни на газ для населення. А це, так би мовити, “відкладені інфляційні ризики” 2019-го.
Що найбільше вдарило по кишенях українців?
За даними державного статистичного відомства, за минулий рік продукти в Україні в середньому подорожчали на 8,1%. Найбільше – овочі (27,8%), хліб (21,5%), м’ясо (9,4%), молоко (9,2%). А от фрукти, яйця і цукор, навпаки, впали в ціні на 17%, 9,5% і 9,3% відповідно).
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 17,9%, одяг та взуття – на 2%. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива в цілому подорожчали на 10,6%. Також майже на 9% зросла в середньому вартість ліків і медичних послуг, на 13% – транспортного обслуговування, на 15% – зв’язку. Вартість предметів домашнього вжитку та побутової техніки зросла на 6,8%.
“Ми були свідками різновекторного впливу окремих товарних груп на формування загального індексу інфляції, – коментує статистичні дані економіст Олег Пендзін. При цьому він звертає увагу на те, що найсуттєвіше подорожчали соціально значущі продукти харчування та житлово-комунальні послуги. Тобто, від інфляції найбільше постраждали представники малозахищених верств населення, левова частка витрат яких припадає на продовольство і утримання житла.
“Саме ці показники підвищують рівень так званого “відчуття інфляції”, яке, в свою чергу, впливає на “соціальне самопочуття”, і формують інфляційні очікування. Що теж може негативно позначитися на показниках 2019-го року”, – зазначає Ярослав Жаліло.
2019-й: “відкладені” минулорічні ризики і нові виклики
Отже, завдання на 2019-й рік – зберегти позитивні тенденції, додають оптимізму українським чиновникам і експертам протягом минулого року. Тим більше, що МВФ днями оприлюднив більш ніж оптимістичний прогноз інфляції-2019 в Україні: до кінця року цей показник, за розрахунками аналітиків Фонду, складе 7%. А вже в першому кварталі 2020-го увійде у визначений Національним банком цільовий діапазон – 5,0% ±1 п.п. Цьому, згідно з рекомендаціями МВФ, повинні сприяти збереження жорсткої грошово-кредитної політики і уповільнення внутрішнього попиту. Чи вдасться при цьому уникнути так званого фактора “року виборів”? Питання поки що риторичне…
“Інфляційні” виклики і без того серйозні, – констатує Олег Пендзін, – це підвищення вже з 1 січня вартості житлово-комунальних послуг (від 17 до 24%). Також на 2019-й припаде основний “тягар” торішнього підвищення ціни на природний газ для населення. До того ж, згідно з меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, у травні на нас чекає ще 15-відсоткове подорожчання “блакитного палива” і – як наслідок – зростання, принаймні на 10% житлово-комунальних тарифів”.
А ще експерти нагадують, що в нинішньому році відбудеться чергове збільшення мінімальної заробітної плати, а також підвищення пенсій частини громадян і перерахунок (індексація) виплат більшості пенсіонерів у березні. Все це, за розрахунками, “додасть” до інфляційних показників 3-4 процентного пункту.
“Тому в 7-процентну інфляцію за підсумками 2019-го року я не вірю, – говорить Олег Пендзін, – але шанси утримати цей показник на рівні 8-9%, думаю, є. За умови ще більш жорсткої монетарної політики Нацбанку, зокрема, як мінімум, ще одного збільшення облікової ставки”.
А от Ярослав Жаліло в тому, що українцям вдасться уникнути “виборчих спокус”, сумнівається.
“Утримуватися від політики зростання доходів населення в контексті наближення президентських і парламентських виборів (тому що ВР більше впливає на подібні рішення) навряд чи вдасться. Думаю, навіть якщо НБУ буде зберігати обмежувальний характер монетарної політики, зростання тиску на споживчий ринок вкрай негативно позначатися на темпах інфляції”.
При цьому експерти сподіваються, що “виборчий фактор” все-таки не буде визначальним. І країні вдасться уникнути інкарнації найбільш небезпечних для економіки країни популістських гасел – і до, і після завершення виборчих перегонів.
Владислав Обух
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною
