900
Банкіри-роботи та голосові платежі: скоро на ринку банківських послуг
— Фінтех і Картки
Сьогодні більшість технологічних нововведень в фінансовий сектор привносять не банки, а інноваційні компанії, які виступають посередниками між фінансовими установами та клієнтами. Фінансово-технологічні компанії (фінтех, або фінтек) сьогодні становлять окрему галузь, завдяки якій ми користуємося сьогодні і банківськими картками, і інтернет-банкінгом, і різноманітними платіжними додатками для смартфонів.
На що перетворяться банки завдяки розвитку фінансових технологій? Як зміняться банківські послуги через 10 років? Якими новими зручностями дивуватимуть своїх клієнтів і від чого вже сьогодні пора відвикати? Про це говорили під час дискусії “Банкінг-2028” на першому міжнародному форумі UAFIN.TECH, який відбувся в Києві
Банк в смартфоні
Одним з найяскравіших трендів називають “відхід у мобайл” клієнтів. В Україні вже 57% населення користуються цими гаджетами, і цифра рік у рік зростає. При цьому кожен власник смартфонів активно користується ним в середньому 6 годин на день.
“У таких країнах, як Японія і Корея, вже понад 50% транзакцій відбуваються за допомогою мобільного телефону. У нас наразі цифра набагато менше, але цього року вже 30% всієї торгівлі – це була електронна комерція, а не “живі” гроші. і з них 11% – це були платежі зі смартфонів. Це велика цифра, і вона зростатиме. Тому варіантів немає: все поступово переміщатиметься в смартфон”, – говорить Антон Тютюн, заступник голови правління “Ощадбанку”.
Зміни, які відбуваються сьогодні в суспільстві під впливом розвитку мобільних технологій, називають digital-трансформацією, або цифровою трансформацією. На переконання виступаючих, за ступенем впливу на спосіб життя людей це можна порівняти з появою машин, електрифікацією і іншими технологічними революціями.
“Кожна людина отримала потужний інструмент, який виводить її на абсолютно новий рівень можливостей. Але тепер виник челендж. Всі інші повинні відповідати цим можливостям. Вся інфраструктура, і банки не виняток”, – говорить Андрій Алейкін, голова департаменту інноваційних платіжних рішень компанії VISA в країнах СНД і Південно-Східної Європи.
Обслуговуватимуть клієнтів роботи
Коли говорять про роботів, в уявленні багатьох людей виникають “термінатори”, людиноподібні машини з заліза і, може бути, силікону. Але ті роботи, що вже працюють в банках, абсолютно не схожі на ці картинки. Руки-ноги роботам- “банкірам” абсолютно ні до чого. Головне, щоб була голова, тобто їхні електронні “мізки”.
Як зазначалося на форумі, клієнти банків все одно з кожним роком все рідше ходять до банківських відділень, вважаючи за краще вирішувати питання “віртуально” – по телефону, а краще по інтернету. Тому їх віртуальному співрозмовнику не потрібен презентабельний вигляд. Головне, щоб він допоміг оперативно вирішити питання.
“Клієнт хоче отримувати персоналізовані послуги. Але персональне обслуговування коштує дорого. А банки прагнуть скорочувати витрати. Тому, я думаю, найближчим майбутнє – це роботи. І в банківській сфері, і в обслуговуванні. Відсотків 50-70 обслуговування здійснюватимуть роботи. У різних формах. Наприклад, robo-advisor (робот-консультант). Консультацію можна отримати і таким шляхом, не обов’язково контактувати з людиною face-to-face. Це також чат-боти, месенджери, продажі в соціальних мережах. Таким чином продавці знижуватимуть свої витрати, а клієнт отримуватиме персональне обслуговування”, – прогнозує Антон Тютюн.
Чи зникнуть банки
Незважаючи на позірну абсурдність цього запитання, таке майбутнє сьогодні активно дискутується. І відповідь багато в чому залежить від того, що розуміти під “зникненням”.
“Я вважаю, що банки, звісно ж, збережуться, але це, скоріше будуть платформи. А шлях від платформи до клієнта заповнять інші. Від платформи до клієнта буде певна екосистема, де фінтек відіграватиме важливу роль”, – припускає Євген Булах, директор з продажу та абонентського обслуговування компанії Vodafone.
Але для України це не найближче майбутнє. Зокрема, як нагадав генеральний директор “Укрпошти” Ігор Смілянський, в Україні ще чимало сіл, жителі яких про інтернет можуть тільки мріяти.
“В Україні в селах живе третина населення, близько 16 млн. Цього року Укрпошта почала комп’ютеризацію відділень в 1600 великих селах, з населенням понад 2000 осіб. І ми зрозуміли, що купити комп’ютер – це найпростіше. Тому що кабельний інтернет ми знайшли тільки в 60% великих сіл. Ще в 20%, сподіваємося, якість сигналу мобільного зв’язку дозволить проводити електронні платежі. А решта села наразі знаходяться за межами цивілізації. Там потрібно дуже високо підкидати телефон, щоб зловити сигнал. Але ж є ще 17 тисяч сіл, де населення – менше 500 осіб. У таких невеликих селах проживають до 10 млн осіб. Ось ми на Чернігівщині запустили пересувне відділення. Так там є села з 45 жителями, з 27. І там ніхто вишки встановлювати не буде, для бізнесу це не рентабельно. Та й бабуся на базарі, можливо, платитиме за моркву через Apple Pay, але не думаю, що в найближчому майбутньому. Тому треба реально дивитися на інфраструктуру України і розуміти, що за межами міст ще на якийсь час збережеться офлайн-система і банків, і пошт”, – говорить Ігор Смілянський.
Ще одним сектором, який гальмує перехід України в онлайн, називають “сіру” економіку. Як розповів Ігор Смілянський, за різною статистикою, в Україні ще від 37 до 40% людей не мають банківського рахунку.
“Навіть в Києві, де в середньому по 6-7 карток на душу населення, частка “Укрпошти” на ринку комунальних платежів – близько 20%. Тобто навіть в столиці близько 20% людей приходять і платять за комунальні платежі готівкою. З різних причин. Одна з причин – що у нас, на жаль, певна кількість людей живуть за межами білої цифрової економіки. Звісно, це і нам заважає, і банкам. Для розуміння: кордон з Польщею перетинають 800 маршруток на тиждень, які перевозять близько 3 млрд доларів. У середньому 30 тис. євро на маршрутку. Ці гроші знаходяться поза банківською системою і поза електронними платежами”, – говорить гендиректор “Укрпошти”.
Тому в Україні, з одного боку, є дуже великий сегмент для розвитку електронних платежів, а з іншого боку – щоб люди перейшли в білий, банківський сегмент, повинні бути створені умови.
“Звісно, людям потрібно звикнути платити податки. Це неприємно, але це потрібно. Але якщо людина, щоб отримати посилку з Китаю, повинна витратити 3-4 години на сплату податків, вона не захоче цю посилку. Інфраструктура повинна бути легкою: заплатив – і пішов”, – говорить Ігор Смілянський.
Нові сервіси
Незважаючи на постійний розвиток і вдосконалення фінтех-сервісів, повністю задовольнити запити сучасного клієнта ще не вдається. Але, на думку учасників конференції, наразі на ринку фінтек вже накопичилося достатньо інформації і окремих технологій, які дозволяють найближчим часом зробити якісний ринок вперед. Так би мовити, чергову “міні-революцію” на ринку платежів.
“Щодо платежів у клієнтів залишаються три дуже істотні потреби. Платежі повинні бути простими, швидкими і непомітними – такими, які в англійській мові називають” безшовними”. Бажано, щоб ми їх взагалі не помічали. Щоб тільки погоджувалися сплатити, і далі не знали, що відбувається”, – розповідає про запити клієнтів Андрій Алейкін (Visa).
Приклад “безшовних” банківських операцій навів Ігор Смілянський:
“Наприклад, коли ви вранці прокидаєтеся, ваш віртуальний асистент каже: доброго ранку, вам прийшов рахунок на 35 доларів. Чи бажаєте заплатити? Ви, не встаючи з ліжка, говорите: “Так”. Платіж пішов, а ви поїхали займатися своїми справами”, – малює він фантастичне, але майбутнє, що все ж уже наближається.
Або інший приклад:
“Наприклад, у мене є електронний браслет, який стежить, як я сплю. Він може приєднуватися до системи “розумний будинок”, щоб підкручувати вночі температуру до комфортної. Може міряти тиск і, якщо тиск не дуже, замовити на Амазоні таблетки, які прийдуть через електронну комерцію, і заплатити за них”.
Крім простоти і зручності, важливою вимогою клієнтів залишається безпека платежів. І тут на допомогу приходять технології, які ще недавно асоціювалися з криптовалютою, – блокчейн і токени.
“Ми працюємо над безпекою за допомогою токенізації, яку ми вже реалізували в безконтактних платежів телефоном. Зараз телефони вже не отримують карткові дані, а отримують токени, щоб зробити платіж. Це набагато безпечніше”, – розповідає представник компанії Visa.
Щоб залучати молоде покоління – “покоління Z” – фінтек планує розвивати голосові послуги. А старше покоління мріють “присадити” хоча б на безконтактні картки, які прості у використанні і не настільки віртуальні, як мобільні сервіси.
Олександра Романюк
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
