В Україні без тепла ризикують залишитися десятки міст: хто після Кривого Рогу


В Україні без тепла ризикують залишитися десятки міст: хто після Кривого Рогу

Українців за борги за новими правилами можуть залишати без тепла навіть взимку. Нововведення уже відчули на собі жителі Кривого Рогу. Так, місцеве підприємство не виконало графік погашення боргу, а “Нафтогаз” відмовився підписувати з ними договір. За новими правилами це дає можливість законно в опалювальний період залишати котельні без газу, а місцевих жителів — без тепла. Така ситуація може повторитися і в інших містах. Українці, які не платитимуть за комуналку, фактично провокують відключення тепла в своїх містах.

Борги за комунальні послуги накопичують роками. Причому в середньому, якщо вірити даним Держстату, українці витрачають на комуналку лише 10-15% доходу. Це пов’язано з тим, що в опалювальний сезон у кожній другій сім’ї — субсидія, а в сільській місцевості часто немає газу і централізованого водопостачання.

Субсидії не отримують у двох випадках. Перший: дохід сім’ї дозволяє платити менше 15% від нього за комуналку. Другий: сім’я не відповідає вимогам для надання знижки. Серед неплатників — величезна кількість заможних сімей. Як розповіли у КМДА, борги за комуналку є навіть в елітних будинках. Українці їздять на дорогих автомобілях, роблять ремонти і купують квартири за мільйони гривень, але при цьому за комуналку не платять.

Якщо не платити за тепло, постачальник не може розраховувати за газ із посередником, який платить “Нафтогазу”. В результаті, коли приходить час переукладати договори, НАК відмовляється це робити. У відповідь на запит у компанії заявили: якщо постачальник комунальних послуг вчасно не розплачується за газ і не підписує договір реструктуризації боргу, він зобов’язаний сам припинити споживати блакитне паливо. Якщо ж підприємство не виконує і ці вимоги, це зроблять на вимогу.

“Облгази” по всій країні вже заявили, що обмеження поставок блакитного палива в опалювальний сезон може загрожувати не тільки тим, що українцям доведеться мерзнути, але і можливим виходом із робочого стану системи теплопостачання. Просто так припинити подавати тепло в систему за мінусової температури не можна. Інакше навіть після того, як борг оплатять і поставки газу відновлять, увімкнути знову опалення не вийде.

“Негативна реакція окремих “облгазів” на ці зміни ще раз підтверджує їхнє небажання виконувати встановлений законодавством порядок і свої безпосередні функції щодо забезпечення належної експлуатації газорозподільних систем та недопущення виникнення несанкціонованого відбору”, — заявили у “Нафтогазі”.

Приклади, коли в опалювальний сезон підприємство залишилося без газу, вже є. У Херсоні і Кривому Розі декілька днів тому через борги місцеві котельні перестали працювати. У школах довелося оголошувати карантин, а незадоволені місцеві жителі вийшли з акціями протестів — зажадали повернути опалення. До речі, після акцій із підпалом шин і скандалу теплопостачання відновили.

У зоні ризику — Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Луганська, Одеська області та Київ. Тут найвищі борги за газ. І якщо підприємства у цих регіонах не будуть вчасно виконувати план із погашення заборгованості, у будь-який момент вони можуть залишитися без блакитного палива.

Ситуація із величезними боргами — не нова, зазначає експерт в енергетичних питаннях Геннадій Рябцев. “Якщо мова про комунальні підприємства, варто визначити, яким чином борги були створені. Нещодавно проблема з’явилася у “Київтеплоенерго”, від якої вимагали не тільки сплатити борги, які з’явилися у результаті недисциплінованості споживачів. Але і якихось штрафів, пені, які вже “довільно” вводилися, зокрема “Нафтогазом України”, — пояснює Рябцев.

Проблема не тільки у населенні, яке не платить вчасно, а й, наприклад, у державних програмах. Якщо субсидії і пільги вчасно не компенсують, підприємства не можуть у повній мірі заплатити за газ, їм нараховують штрафи та пені. Але якщо тіло боргу після того, як держава заплатить за пільговиків, вони зможуть погасити, то джерела коштів для погашення пені і штрафів немає.

Як можуть покарати за борги із комуналки

Найпростіший спосіб змусити заплатити борг — подати позов у суд. Виконавча служба має право накласти арешт на майно, автомобіль можуть забрати на штрафмайданчик, а пральну машинку відібрати й продати на торгах. Щоправда, як пояснює юрист Діна Дрижакова, дрібних боржників така доля не торкнеться. Мінімальна ставка за подачу у суд про отримання судового наказу — 881 грн, або 1762 грн під час подання позову матеріального характеру.

Щоб суд залишив без єдиного житла, сума боргу повинна бути від 20 мінімальних зарплат (74,4 тис. грн). “Варто також пам’ятати, що в процесі судового розгляду боржник має право опротестувати суму боргу. Не потрібно переживати з приводу виселення за борги”, — відзначає юрист.

Українцям із наступного року доведеться платити пеню за кожен день прострочення комуналки. Про таке нововведення йдеться у вже прийнятому законі “Про житлово-комунальні послуги”. Пеню нараховуватимуть після 20 числа кожного місяця. Кожен день “запізнення” коштуватиме 0,01% від боргу. У перших редакціях законопроекту пропонували штрафувати на 0,1% у день. Тоді б сума боргу за 100 днів прострочення могла збільшитися на 10%. Зараз же за 100 днів доведеться переплатити лише 1%. Автори закону вважають, що це дозволить дисциплінувати українців.

Єдиний спосіб убезпечити себе від раптових відключень комунальних послуг — відповідально платити за рахунками. Газ, гаряча і холодна вода, електроенергія — такий же товар, як хліб або картопля. І ті, хто товар використовував, але не заплатив за нього, фактично порушили закон (щонайменше закон “Про ЖКП”).

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

В Контексті Finance.ua
Опитування