Андрій Зінченко: фіскально-фінансовий моніторинг видатків уже сьогодні


Андрій Зінченко: фіскально-фінансовий моніторинг видатків уже сьогодні

Кожен економічно активний громадянин хоч раз у житті стикався з необхідністю пред’явити комусь свої доходи. Для когось ще недавно від цього залежали шанси отримати шенгенську візу, а хтось планував кредит.

Спеціальним суб’єктом пред’явлення таких даних є узагальнено державні службовці та особи, до них прирівняні з позицій антикорупційного законодавства. Фінансово-правова ситуація. Але з урахуванням новацій фінансового моніторингу минулого року все більше пересічних громадян, які є звичайними клієнтами банків, переймаються цим питанням.

Здавалося б – все просто: замовив довідку про доходи за минулий, наприклад, рік і показав її пильному банківському службовцю, який запідозрив клієнта у відмиванні доходів, отриманих незаконним шляхом. Однак, зовсім скоро ця процедура може бути змінена. Практично всі організаційно-технічні передумови для цього вже сформовані. Але давайте по порядку.

Непотрібна інформація

Що можна побачити в типовій довідці про доходи або декларації держслужбовця в цій частині? В узагальненому випадку там вказана сума нарахованих доходів до оподаткування.

Особливо підготовлені держслужбовці, до слова, перед заповненням декларації йдуть в податкову і замовляють там персональну довідку, яку переносять в декларацію цілком.

Її при перевірці звірять з даними з тієї ж податкової.

Розпорядитися вією сумою з довідки або декларації не може ніхто як мінімум через необхідність відрахування відомих сум податків. Чи вистачить залишку нашому уявному клієнту для проведення заявленої ним банківської операції?

Ще недавно це питання якщо кого і цікавило, то отримати на нього об’єктивну відповідь було важко. Розглядали цифри з довідки по факту пред’явлення, тобто як є в повному обсязі.

Такий умовний контроль необхідно було вдосконалювати. В епоху готівки і паперового документообігу зробити це дуже складко. Однак епоха інформаційних технологій і цифрових систем внесла радикальні зміни в перспективи питання.

Придумано давно

Давайте згадаємо таку фундаментальну віху активно впроваджуваної нині кешлес економіки як виплата заробітних плат у безготівковій формі – на банківську картку.

Зручність підходу користувачі оцінили не відразу. Якщо звернутися до статистики НБУ, то перший час основною операцією клієнтів за зарплатними картками була «отримання готівки» на всю суму в день зарахування в найближчому банкоматі. У певні дні чергу перед банкоматами можна бачити подекуди досі.

У статистиці це були карткові операції, хоча по факту – машини замістили сотні касирів підприємств по країні. Позитивний момент в такому осучасненні зарплатних відносин був, але спроби реалізувати його з використанням національної системи масових електронних платежів провалилися. Тільки широкомасштабне вручення кожному клієнту набору з декількох карток міжнародних платіжний систем, часто високого класу без реальних на те підстав дещо поліпшило імідж затії.

Наприклад, банк «НАДРА». Він кожному вкладнику видавав мінімум 3 картки. А якщо депозит перевищував кілька тисяч, то вони могли бути вже не тільки золотими, а й платиновими. Все це робило власника в очах іноземців істотно авторитетнішим, чим дехто успішно користувався.

Отже, якщо на кінець 2001 року в країні було 3,2 мільйона власників 3,6 мільйона активних платіжних карток, то на квітень 2018 року кількість власників зросла до майже 42 млн осіб, яким було видано майже 60 млн карток. Активними є близько 35 млн.

Картками забезпечили практично всіх, а скоро забезпечать всіх абсолютно. Навіть пенсіонерам пенсійні посвідчення планують поліпшити і видавати на базі платіжних карток. Дітям пропонують видавати кишенькові гроші на пов’язані з батьківськими картки. Але про пенсіонерів нижче, а дітей ніхто особливо не питає.

Але запрацювало тільки вчора

Наступним завданням банків та й законодавця було мотивувати отримувачів виплат здійснювати витрати не виводячи кошти з-під банківського контролю. Тобто безготівково в торговельній і не тільки мережі.

Більше від інших в цьому досяг успіху Приватбанк, про що ми писали раніше.
Не без допомоги держави, яка зобов’язала всіх основних учасників торгівлі мати обладнання для прийому платіжних карток, у клієнтів банків з’явилася реальна можливість і інші способи користуватися безготівковими грошима. Це і системи онлайн банкінгу, і реальна можливість розплатитися в основних місцях торгівлі карткою.

Сьогодні в 178 тис. підприємств торгівлі та послуг встановлено близько 240 тис. терміналів. І навіть мережа банкоматів – 19 тис. по країні, до яких лояльний до кешлесу клієнт став звертатися все рідше. А тут ще й програми безподаткових депозитів для коштів цільового зарахування приспіли разом з податками на депозити, відсотки на залишки на рахунках і т.п.

У проміжному підсумку середній власник картки до банкомату став підходити не так часто і чималу частину своїх витрат здійснювати з використанням картки.

Красиві графіки в онлайн банкінгу окремих фінансово-кредитних установ стали показувати структури витрат, люди дізналися про коди видів торгових точок та інше.

Окремі банківські установи взагалі не мають на місцях своєї банкоматної мережі, що не заважає їм випускати картки.

«Пройдемося» по цифрах

У цифрах все це виглядає приблизно так: якщо в 2002 році власники 3,6 млн карток здійснили 6 млн платежів картками на суму 1 163 млн грн, то операцій зняття готівки з цих картках було 68 млн на суму 18 885 млн грн! Операцій зняття готівки було в більш ніж 11 разів більше за кількістю і більш ніж в 16 разів більше за сумами.

Цікаво, що середнє зняття готівки тоді становило 277,7 грн при середній зарплаті в 376. Таким чином ми підтверджуємо статистично, що на зорі кешлесу близько 75% зарахувань на картки з них знімалося готівкою.

У 2017 році картина змінилася. 42 млн власників 60 млн карток здійснили вже 2 311 млн безготівкових платежів на 835 000 млн грн. А ось готівку знімали 780 млн разів на 1 289 721 млн грн.

Кількість власників карток зросла в 11,6 разів, кількість оплат перевищила кількість зняття готівки майже в 3 рази. Сума зняття готівки перевищила суми безготівкових оплат за все приблизно в 1,5 рази.

При цьому середня сума зняття готівки склала вже 1653,5 грн при середній зарплаті 6785 грн.

Звичайно, сьогодні зарахування на картки мають іншу структуру, ніж в 2002 році, і на це потрібно робити поправку. Але середнє зняття готівки в банкоматі склало вже тільки 24% від середньої зарплати, тобто зменшилоася за 16 років в 3 рази. Зі статистикою можна ознайомитися на сайті НБУ.

Розрахунки в маси

Розрахунки пішли в маси. А НБУ ще й знизив планку по великих покупках за готівковий розрахунок. Вони стали генерувати цінні масиви даних, що підлягають аналізу на предмет виявлення статистичних залежностей та іншої цікавої інформації.

Сьогодні це відбувається начебто знеособлено, але результати таких досліджень не важко буде застосувати на профіль окремо взятого клієнта.

З набором статистики на істотних тимчасових інтервалах математично будуть розраховані умовно середні витрати клієнта на продукти харчування, зв’язок, розваги, ліки і т. п. Будуть визначені часові, географічні, продуктові вподобання. Визначені поведінкові профілі. Що в перспективі дозволить досить точно оцінювати вільні залишки коштів на його рахунках і правдоподібність рухів по них. Але це питання майбутнього.

Сьогодні подібні системи вже використовуються для блокування нетипових операцій з метою убезпечити клієнта від шахраїв з досить змінним успіхом. Але і поточна ефективність зазначеної системи не дала б можливість Альберту Гонсалесу стати одним з наймасштабніших злочинців у картковій сфері сучасності. Але Ви, найімовірніше, його прізвище бачите вперше. Платіжні системи завжди намагалися якомога менше рекламувати такі сторінки своєї історії, але висновки роблять і на помилках вчаться.

Враховуючи розвиток банківських інформаційних технологій в останні роки і об’єктивно цікаве становище вітчизняних банків у цій сфері. Для багатьох з них інформатизація почалася з отриманням ліцензії і вони банально не встигли побути нецифровими, але з іншого боку відсутність єдиного вектора розвитку інформатизації призвела до т.зв. «зоопарку» підходів, баз даних та інших рішень в цій сфері.

Вже практично завтра у клієнта при черговому фінансовому моніторингу операції цілком можуть попросити, якщо банк сторонній, або подивитися в профілі, якщо банк зарплатного проекту, скільки ж коштів з тих, що відображені в довідці про доходи, були клієнтом витрачені у торговельній мережі або по інших безготівкових напрямках. Які були за рік чи інший період вільні залишки на рахунках.

Після чого порівняти суму операції, яка моніториться або перевіряється ретроспективно в антикорупційних цілях, з отриманими даними і зробити несподіваний для когось висновок про те, чи вистачає у нього вільних залишків чи кошти для операції мають невідоме або взагалі сумнівне джерело.

Природно, що така модель оцінки операції буде автоматизована і технологія смарт-контрактів на блокчейні тут може допомогти створити централізовану базу даних підозрілих подій, яка не редагується і яку можна буде аналізувати в робочому порядку.

Жодного нульового декларування може не знадобитися, і на минулі заощадження пенсіонерів з доходами в 90-х не зішлешся, тому що профіль з часом буде все реалістичніше відображати видаткову дійсність.

А раніше так не могли?

Чим же це відрізняється від моделі контролю за видатками? Відповідь буде проста – в основному тим, що спирається на дані всередині системи і не потребує сторонніх документів, а в разі технології смарт-контрактів можна виключити людський фактор і припинити можливе бажання іншого банку пропустити сумнівну операцію цінного клієнта.

Коли повномасштабне впровадження?

Найімовірніше ця модель ще на практиці повною мірою не реалізована, але що завадить в майбутньому звести під дахом фіскалів за ідентифікаційними кодами подібні бази, що не редагуються, від банків, яких стає дедалі менше.

Як будуть виглядати бази даних і в найближчому майбутньому і як буде налагоджено обмін даними між ними, ясності у нас немає. Але спрофільований клієнт з білими доходами, на тлі тотального впровадження технічних засобів прийому безготівкових платежів навіть на ринках і парковках, дозволить краще виявляти все те, на що спрямовано законодавство про боротьбу з відмиванням незаконних доходів і фінансуванням злочинності у всіх її проявах.

Фінансова поліція?

По суті для сприяння правоохоронним органам у фінансовій та антикорупційній сферах пересічному громадянину навіть повної свободи дій з цього приводу здійснювати не знадобиться.

Живе людина, працює, отримує заробітну плату, погоджується на обробку персональних даних, покупки робить, оплати робить, подорожує, приймає платежі, в акціях бере участь і т. д. А паралельно вона є борцем зі злочинністю – донором big data mining, важливим статистом в боротьбі з порушенням законодавства.

І мені складно на тлі криптовалютної лихоманки сказати, яка зі складових тут більш актуальна – big data чи майнінг в широкому сенсі цього слова. З огляду на ситуацію в сфері криптовалют і спадщину у вигляді колосальних обчислювальних потужностей чи не почнуть окремі ферми в осяжному майбутньому майнити вже щось зовсім інше в цілях національної безпеки?

Що в підсумку

Прозорим у всякому разі є той факт, що для описаної концепції оцінки ризикованості операції і профілювання клієнта все вже готово. Нам навіть показують часткові результати такої аналітики, позаяк з чисто психологічної точки зору людям приємно володіти доступом до такої статистики як мінімум щодо себе.

У цьому ключі пройшло майже непоміченим громадськістю повідомлення про те, що при скорингу позичальника і перевірках на фрод банки вже сьогодні використовують дані операторів стільникового зв’язку. Втім зовсім не рекламуючи такий підхід.

Так само увагу громадськості поки не сильно привернув Мінфінівський проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо критеріїв визначення осіб з високими доходами». Ймовірно тому, що стосується в основному особливо заможних громадян, які в громадськості складають все ж меншість.

Варто додатково згадати, що планка готівки розрахунків сьогодні опущена до рівня 50 тис. грн, що цілком укладається в написаний фіскально-моніторинговий пейзаж.

Правда, не факт, що завтра ця планка не впаде нижче.

Повертаючись в початок публікації, хотілося б сподіватися, що модель, в разі впровадження з актуальними нюансами, буде використана в т.ч. антикорупційними і іншими правоохоронними органами в процесі виконання своїх повноважень.
 
Цілком ймовірно, що за моделлю закону про політичні партії, який дозволяє громадянину одночасну участь лише в одній партії, ми, побачимо обмеження, з метою забезпечення громадської безпеки та прозорості, щодо кількості фінансових установ, клієнтом яких може бути людина одночасно.

Мотивувати це можна хоча б узагальненням статистики ФГВФО, яка покаже не формалізоване законом, але широко обговорюване в минулому «дроблення» капіталів по банках з метою отримання компенсацій при їх виведенні з ринку.

І якщо ця задача зустріне опір при впровадженні, то не зменшуючи кількості банків, в яких людина може одночасно обслуговуватися, цілком можливо, зменшиться кількість самих банків. За останні 10 років їх число вже знизилося зі 180 до 82.

Це чисто технічно і фінансово спрощує впровадження викладеного механізму. А нормативи, наприклад, щодо капіталу виконали ще не все.

І це ми ще не торкнулися ломбардів, страхових компаній та інших затребуваних учасників ринку, які сформували окрему чергу тих, що очікують сучасних регуляторних новацій.

Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фінтех і Картки
Архiви:2019 2018 2017 2016 2015
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua