1150
Війна за митницю: чому Гройсман хоче саджати за контрабанду товарів
— Казна та Політика
Взявши курс на боротьбу з контрабандою, уряд запропонував парламенту повернути кримінальну відповідальність за незаконне переміщення товарів через кордон. Великі суми штрафів, передбачені за це порушення, можуть замінити позбавленням волі на термін від трьох до п’ятнадцяти років. До того ж Кабінет міністрів наполягає, щоб усі справи за фактами контрабанди розслідувала Національна поліція, а не Служба безпеки.
В Україні можуть повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду, через шість років після декриміналізації цього правопорушення. У червні з цією ініціативою виступили прем’єр-міністр Володимир Гройсман і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Пізніше частково ідею підтримав генеральний прокурор Юрій Луценко, заявивши про необхідність криміналізувати контрабанду підакцизних товарів. Про повернення кримінальної відповідальності за будь-яку контрабанду ще в кінці минулого року говорив президент Петро Порошенко, обговорюючи це питання з бізнесом.
Від 3 до 15 років з конфіскацією
Чинний Кримінальний кодекс вже передбачає позбавлення волі за контрабанду. Але зараз під це правопорушення підпадає незаконне переміщення через кордон культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих і вибухових речовин, а також радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів. Кабінет міністрів пропонує додати до цього списку товарну контрабанду, виділивши її три типи – значну, в великих розмірах і особливо великих. Це передбачено урядовим законопроектом, зареєстрованим в Раді на початку липня.
Під значною мається на увазі контрабанда товарів, вартість яких в п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (зараз це близько 8,5 тисяч гривень). До великих розмірів, згідно з проектом закону, пропонується віднести контрабанду на 34 тисячі гривень, особливо великих – 85 тисяч гривень.
За контрабанду товарів у значних розмірах уряд вважає за необхідне карати позбавленням волі на термін від трьох до семи років, у великих розмірах – від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, в особливо великих розмірах – від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією.
Разом з введенням кримінальної відповідальності за незаконне переміщення через кордон товарів Кабінет міністрів пропонує передати підслідність справ, пов’язаних з контрабандою, від Служби безпеки органам Національної поліції.
Ця ініціатива уряду – продовження непублічного протистояння між прем’єром і президентом за вплив на Державну фіскальну службу, вважає голова підкомітету з питань митної справи та удосконалення Митного кодексу в профільному комітеті Ради Тетяна Острикова (“Самопоміч”).
“Йде боротьба за вплив на митницю, яку вони розглядають як спосіб заповнення дірок бюджету і як спосіб наповнення партійних кас напередодні 2019 року – року подвійних виборів”, – сказала РБК-Україна Острикова.
У цій непублічній боротьбі, за словами нардепа, Володимир Гройсман спирається на міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і підконтрольну йому поліцію, а Порошенко – на СБУ і Генеральну прокуратуру. Цей конфлікт виявився ще в червні, коли, як писало РБК-Україна, Кабмін своїм рішенням дозволив співробітникам Нацполіції перебувати в зонах митного контролю.
Тоді рішення Кабміну розкритикував генпрокурор Юрій Луценко, пояснивши, що такий підхід суперечить Митному кодексу. Пізніше Луценко заявив про незадовільну роботу Державної фіскальної служби в частині митних питань, повідомивши, що він має персональні претензії до в.о. глави ДФС Мирослава Продана, який, як вважається, входить в команду прем’єр-міністра Гройсмана.
До кого б не перейшла підслідність у справах, що стосуються контрабанди, на думку Острикової, сама ідея повернення до кримінальної відповідальності не обіцяє нічого хорошого бізнесу. Тим більше що, як зазначила депутат, практика кримінального покарання за це порушення, яка діяла до 2012 року, не була ефективною.
“Коли товарна контрабанда була кримінальним злочином, до суду доводили дуже невелику кількість справ. Тому що справжньою метою СБУ було не покарання злочинця-контрабандиста, а взяття його під свій вплив, щоб чинити на нього тиск”, – вважає Тетяна Острикова.
У більшості сусідніх з Україною країнах контрабанда – кримінальний злочин, пояснив РБК-Україна керуючий партнер АО “Suprema Lex”, адвокат Віктор Мороз. У таких країнах ЄС як Німеччина, Франція, Італія, Чехія, Словенія, Литва, а також в Туреччині і Великобританії за контрабанду також передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, звернув увагу юрист.
За його словами, міжнародний досвід покарання за контрабанду дуже різноманітний – від кримінальної відповідальності за пачку сигарет, як, наприклад, в Румунії, до можливості заплатити штраф у країнах Прибалтики. “Для України оптимальним було б запровадження кримінальної відповідальності в межах трьох-п’яти років за контрабанду підакцизних товарів і менш суворої кримінальної відповідальності за контрабанду інших видів товарів”, – вважає Віктор Мороз.
Разом з тим, на його думку, вводити кримінальну відповідальність за контрабанду в тому вигляді, в якому вона була в Україні до 2012 року, не варто. Мороз вважає, що такий крок містить багато корупційних ризиків і можливостей уникнути реальної відповідальності. “Це і стало однією з причин декриміналізації кримінальної відповідальності за контрабанду. Ключовим принципом повинна бути реальна відповідальність з мінімальними корупційними факторами”, – вважає юрист.
Штрафи або в’язниця
Бізнес в цілому підтримує ідею про введення кримінальної відповідальності за контрабанду. Причому про це говорять представники різних галузей.
Криміналізація контрабанди в цілому зробить нелегальну торгівлю менш привабливою і може привести до скорочення її обсягу, вважає директор з корпоративних зв’язків компанії “Філіп Морріс” в Україні, Кавказі та Молдові Наталія Бондаренко. За її словами, за останні два роки ринок нелегальних сигарет стрімко зріс. Якщо в 2016 році обсяг нелегального ринку був 1,1%, то вже за підсумками 2017 року він зріс до 2,3%, розповіла РБК-Україна Бондаренко.
“У 2018 році зростання продовжилося, і за перше півріччя 2018 року нелегальний ринок вже склав 3,5% від загального обсягу, при цьому аудит компанії Kantar TNS зафіксував рекордний за останні три роки рівень споживання нелегальних сигарет – 4,5%”, – додала вона.
Причому, за словами топ-менеджера тютюнової компанії, зі згаданих 3,5% нелегального ринку контрафактна продукція займає 0,4%, а основна маса (3,1%) – це контрабандна продукція з Білорусі та Молдови, а також сигарети невідомого походження з попередженням про шкоду куріння англійською мовою.
“На перший погляд цифра 3,5% може здатися досить скромною, проте, якщо ми візьмемо поточні ставки податків і підрахуємо сукупні втрати бюджету при річній цифрі нелегального ринку в 3,5%, то в 2018 році український бюджет недоотримає за нашими розрахунками більше 2 мільярдів гривень податків”, – додала Наталія Бондаренко.
Генеральний директор асоціації “Укргорілка” Володимир Остапюк підтримує криміналізацію контрабанди, зазначаючи, що нелегальні ввезення і виробництво алкоголю шкодять офіційним виробникам і імпортерам. “Контрабанда алкоголю – це більше проблема імпортерів, коли в країну заходить елітний алкоголь без сплати акцизу, і конкурує на ринку з продуктом, ввезеним легально. У нас, на жаль, немає точних цифр щодо обсягів даної проблеми, але в цілому ми підтримуємо криміналізацію і контрабанди, і контрафакту алкогольної продукції”, – сказав Остапюк РБК-Україна.
Менеджер комітету з питань імпорту та торгівлі алкогольними напоями Європейської бізнес асоціації Христина Лініченко розповіла РБК-Україна, що імпортери алкогольної продукції також підтримують введення кримінальної відповідальності за контрабанду, однак виступають за детальне опрацювання механізму криміналізації незаконного ввезення спиртного.
“Зараз визначення контрабанди алкоголю в законі немає. Є визначення порушення митних правил. У самій криміналізації контрабанди потрібно розбиратися, визначитися з сумою, за яку буде передбачена кримінальна відповідальність. Наприклад, якщо мова йде про дві пляшки спиртного, за які буде починатися кримінальна відповідальність, це не зовсім правильно”, – вважає Лініченко.
Про проблему контрабанди також говорять експерти паливного ринку. За оцінками директора “Консалтингової групи А-95” Сергія Куюна, обсяги контрабанди пального в Україні становлять близько п’яти тисяч тонн на місяць при щомісячному споживанні на рівні 600 тисяч тонн. В основному контрабандні нафтопродукти потрапляють в країну морським шляхом, зазначив Куюн.
“У нейтральних водах стоїть корабель-накопичувач, до якого підходять невеликі судна і накачують по кілька сотень тонн дизелю, який потім зливають в бензовози на березі”, – розповів експерт. Для успішної боротьби з контрабандистами, на його думку, потрібно не розробляти нові закони, а ефективно виконувати чинні. За його словами, існуючі “тіньові” схеми не дозволять новому закону бути ефективним, з огляду на те, що і сьогодні у контролюючих органів достатньо можливостей, щоб з цим боротися.
“Обсяг “чорної” контрабанди пального в Україні – менше одного відсотка. І як новий закон на цих “човників” вплине? Їх і сьогодні можна притягати до відповідальності – конфіскувати судно і вантаж. І це може ефективно притягувати контрабандистів до відповідальності. Якщо він побачить, що кожна партія його товару буде конфіскована, його і в тюрму садити не треба. Він не буде більше цим займатися”, – упевнений експерт.
Експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук також вважає, що в Україні немає необхідності посилювати відповідальність за контрабанду підакцизних товарів. “Імпорт підакцизних товарів, у тому числі і пального – це сплата податків. За несплату податків вже є кримінальне покарання. Я не бачу необхідності приймати ще якийсь окремий закон. Потрібно виконувати ті закони, які є. Але я ще не чув, щоб хтось в Україні був покараний за контрабанду пального”, – зазначив Косянчук.
За його словами, контрабанда нафтопродуктів – результат злочинної співпраці тих, хто ввозить пальне, і тих, хто цей процес контролює. При цьому майже половина всього пального в Україні – “сіра”. “Як правило, вся контрабанда “кришується”, і заїжджає в країну “по-сірому “, коли гас з дизелем змішують і продають за ціною чистого дизпального. Обсяг тіньового ринку пального в Україні сягає 40%. Коректні цифри щодо контрабанди нафтопродуктів складно назвати, окільки складно відстежити її обсяги. Але поки в паркані є діра, хтось в неї залізе”, – упевнений експерт.
Незалежна митниця
Карати за економічні порушення потрібно фінансово, а не позбавленням волі, вважає Тетяна Острикова з податкового комітету парламенту. Тим більше що, за її словами, Митним кодексом такі санкції дійсно передбачені. “Якщо ви переміщаєте партію товарів на 30 тисяч доларів контрабандно, і митні органи вас на цьому ловлять, то ви повинні заплатити 300% штрафу – 90 тисяч доларів, і ще товар у вас вилучать. Економічна складова буде непомірно великою, що змусить задуматися, чи варто це робити”, – говорить депутат. Інше питання, що ця норма практично не працює.
Одна з причин низької ефективності боротьби з контрабандою, на думку Острикової, полягає в консолідації митного і податкового напрямку в одному відомстві ще в 2013 році – спочатку в Міндоходів і зборів, потім – в ДФС. “Це призвело до того, що митна служба та митна складова були повністю знищені. Сьогодні в Митному кодексі відсутнє поняття “митні органи”. Чисельність митниці в два з половиною рази менша, ніж потрібно, і в рази менше, ніж в сусідніх з нами країнах” , – обурюється нардеп.
На її думку, з товарною контрабандою потрібно боротися економічними методами, причому робити це повинні митні органи, а не поліція і СБУ. Але для початку, за словами депутата, треба створити потужну митну адміністрацію. Як варіант, за її словами, це може бути навіть митний департамент у складі Мінфіну, як зробили в Польщі.
Ростислав Шаправський, Олег Грищак
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
