Артем Ковбель: чому Україна втратила статус нетто-експортера свинини? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Артем Ковбель: чому Україна втратила статус нетто-експортера свинини?

Аграрний ринок
884
Україна впевнено втратила статус нетто-експортера свинини. Причому ще торік. Уже тоді частка імпорту перевищила експорт – 5,6 тис. тонн проти 4,9 (за даними ДФС).
Ситуацію, щоправда, згладжував один факт: сукупна вартість експорту склала 10,5 млн доларів, а імпорту – 9,96.
Формально, це давало привід говорити, що країна все ще продає свинячого м’яса більше, ніж купує. Але 2018 рік точно розставив всі крапки над «i».
Імпорт за перше півріччя перевищив експорт майже в 9 разів. За даними ДФС, за січень-червень в Україну в цілому ввезли 8,4 тис. тонн свинини загальною вартістю 15,4 млн доларів. За аналогічний період минулого року було ввезено «всього» 924 тонни.
Це не межа. Частка імпорту зростатиме далі.
Чому?
Точкою неповернення можна вважати початок бойових дій на Донбасі, які призвели до загального падіння рівня економіки і як наслідок – зниження рівня життя громадян.
Споживчий попит на м’ясо в 2014-2015 рр. впав на 22%, що для свинарів критично, оскільки велика частина їхньої продукції була орієнтована на внутрішній ринок.
Тоді ситуацію врятував експорт у Росію. За даними Асоціації свинарів України, в 2015 році вітчизняні фермери продали рекордні 50 тис. тонн свинини і її похідних.
У 2016 році, однак, ситуація різко змінилася, оскільки економічні зв’язки між Україною і Росією остаточно перервалися.
Вийти на європейські ринки теж виявилося непросто, не тільки через високі вимоги, а й через високу конкуренцію. В результаті фермерам довелося масово вирізати власне поголів’я.
У 2017 році кількість свиней в країні скоротилася на 10%. Поголів’я продовжує скорочуватися і зараз, в тому числі і через спалахи африканської чуми свиней. В цілому їх в Україні десь близько 6 млн – це справжній антирекорд.
Останній раз такі низькі цифри фіксувалися 13 років тому. Для порівняння, в Німеччині поголів’я свиней становить 26,9 млн.
Скорочення виробництва неминуче викликає підвищення ціни на готову продукцію.
Погіршує ситуацію і слабке технічне оснащення свинарських ферм, застарілі підходи до відгодівлі, розведення тварин, а також – підвищення цін на корми, енергоресурси, ветеринарне обстеження. А ось споживчий попит так і не зріс. В результаті свинарство має високу собівартість і низьку рентабельність.
Бракує державної підтримки для розвитку сегменту. Якщо точніше, її практично немає. Адже законодавство передбачає не виділення виробникам тваринницької продукції конкретної суми грошей або кредитів, а компенсацію витрат.
Витрат на будівництво нових тваринницьких комплексів і часткове відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин.
Проблема в тому, що більшість фермерів не закуповує нових тварин, а навпаки, вирізає через неможливість забезпечити їх утримання.
Відповідно і на модернізацію виробництва у них грошей немає. Виходить замкнуте коло.
Щоб виживати в таких умовах, свинарям доводиться підвищувати ціни на свою продукцію. І це при тому, що світові ціни на свинину, навпаки, дешевшають.
Виходить, що закуповувати іноземний продукт зараз набагато вигідніше, ніж вітчизняний.
На світовому ринку українська свинина теж програє більш дешевій європейській, що сильно б’є по продажах і знижує рівень експорту.
Проблема АЧС
АЧС (африканська чума свиней – авт.) в Україні «безчинствує» не перший рік. Теж показник відсталості вітчизняного тваринництва.
Річ у тім, що для нейтралізації вірусу (як і інших хвороб) необхідні дослідження. Потрібно зрозуміти, як відбувається зараження і як йому запобігти.
Для цього, в тому числі, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба повинна проводити регулярний моніторинг і вибірковий контроль на місцях.
Наскільки мені відомо, в Україні така діяльність практично не здійснюється. Відповідно, немає і досліджень в даній сфері. А це означає, що чума і далі буде косити тварин.
Щоб захиститися від проблем із захворюванням тварин в майбутньому, також потрібне вжиття комплексу заходів, що вимагає інвестицій. Деякі тваринники самостійно вкладаються в це, але то швидше поодинокі випадки.
В ідеалі тут має бути тісна співпраця між чиновниками, науковцями і тваринниками. Зараз цього всього немає.
Чи зміниться ситуація?
Звісно, хотілося б бути оптимістом, але в даному випадку це майже нереально. Немає приводу думати, що найближчим часом Україна зможе вийти на докризовий рівень виробництва і продажу свинини.
Збільшення імпорту відбулося через низку причин. На їх усунення навіть при найкращому варіанті потрібен час.
У нашому ж випадку держава і зовсім не вирішує толком проблеми, що накопичилися в тваринницькій сфері і в свинарстві.
Артем Ковбель, партнер Kreston GCG
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас