Зброя відплати. Які нові заходи впливу на боржників отримали банки


Зброя відплати. Які нові заходи впливу на боржників отримали банки

В українському банківському секторі склалася парадоксальна ситуація. Система досить впевнено виходить з кризи, демонструє зростання і має ресурси для кредитування. Бізнес водночас гостро має потребу в позикових коштах для розвитку, а громадяни – у доступних довгих кредитах на купівлю авто чи житла. Однак сьогодні активно розвивається тільки сегмент короткострокових споживчих позик і кредитних карток.

Після практично повного призупинення кредитування в 2014-2015 роках експерти і учасники ринку чекали його швидкого відновлення. Наприклад, екс-голова НБУ Валерія Гонтарева ще в 2015 році прогнозувала відновлення кредитування з середини 2016 року, а в кінці 2016-го стверджувала, що повномасштабне кредитування почнеться “в наступні роки”.

Те, що ринок продовжує стояти на паузі всупереч колись озвученим очікуванням регулятора, банкіри почасти пов’язували з незахищеністю кредиторів. Фінустанови боялися кредитувати через відсутність ефективних механізмів стягнення заборгованості з недобросовісних клієнтів і вимагали захисту своїх прав на законодавчому рівні.

Сфера кредитування дійсно вимагала змін, як доказ того — гіркий досвід криз 2008-2009 та 2014-2015 років. Їх наслідки банківській системі доведеться розгрібати ще не один рік. Станом на травень 2018 року в українських банках частка позик, які не обслуговуються, склала 56,09%. Причому питома вага проблемної валютної іпотеки фізосіб, виданої до 2008 року, незначна у порівнянні з колосальним обсягом токсичних кредитів корпоративного сектору.

Безкарно уникати погашення своїх боргів українському великому бізнесу допомагала як недосконалість судової системи, так і законодавство, яке Верховна Рада якраз і спробувала підлатати, ухваливши закон про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо відновлення кредитування (№6027-д). На думку Віталія Шапрана, члена Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА), за рахунок цього, ймовірно, буде закрито 75% нормативних дірок, через які поручителі і позичальники ухилялися від своїх обов’язків.

Банки у всеозброєнні

На думку представників банківської системи, завдяки ухваленню закону простору для недобросовісних позичальників поменшало. Як зазначає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ), у них вже не буде можливості виводити нерухомість з-під іпотеки шляхом проведення реконструкції чи самовільного будівництва. Раніше за рахунок подібних маніпуляцій бізнесмени примудрялися залишати банки без забезпечення за кредитом і далі свої позики безкарно не виплачували.

“Законопроектом усувається схема, при якій боржник-юридична особа, щоб уникнути відповідальності, починає процедуру банкрутства, а кінцевий власник, який виступає поручителем цієї юрособи, подає позов про стягнення застави, – зазначає Олена Коробкова. – Як наслідок, боржник не повертає борги, а застава залишається у фактичного власника бізнесу”. За словами співрозмовниці Фокуса, така схема дуже боляче вдарила по українській банківській системі, спровокувавши багатомільярдні збитки.

“Ухвалений закон суттєво змінює обсяг прав і обов’язків сторін. Можна говорити про зміщення прав на користь кредиторів”

Багато норм законопроекту стосуються не тільки бізнесу, але і громадян. “Банки отримали доступ до державних реєстрів для перевірки інформації, наданої потенційними позичальниками-фізособами, – продовжує Олена Коробкова. – Також у банківських установ з’явилася можливість виявити факт смерті боржника для подальшої роботи з його спадкоємцями”. Тобто при отриманні спадщини зобов’язання за кредитами тепер переходять до спадкоємців автоматично.

“Ухвалений закон суттєво змінює обсяг прав і обов’язків сторін у відносинах, що виникають при кредитуванні, – узагальнює Артем Кузьменко, старший юрист юрфірми Eterna Law. – Можна говорити про зміщення балансу прав на користь кредиторів, які будуть більш захищеними при видачі позик”.

Фінансисти подібними нововведеннями в цілому задоволені. Як зазначає Віталій Шапран, критикують цей закон в основному юристи, які за гроші організовують ухилення від виконання зобов’язань в судах, оскільки тепер їм буде складніше працювати.

Позичальникам приготуватися

На думку Артема Кузьменка, зворотним боком медалі стане посилення тиску на позичальників, що може призвести до більш обдуманого зверненням за кредитами. Оцінивши перспективи розглядів з банком, потенційний позичальник навряд чи тепер стане брати кредит, сподіваючись якось “пропетляти” і уникнути його погашення. Так і сумлінним клієнтам тепер варто ставитися до кредитних відносин, зокрема до договорів поруки, набагато уважніше.

Закон буде поширюватися як на нові кредити, так і на видані раніше позики. Цю норму можна назвати неконституційною

Варто врахувати, що нововведення зачіпають не тільки майбутніх, але і всіх без винятку існуючих позичальників. Як зазначає Артем Кузьменко, закон буде поширюватися як на нові кредити, так і на видані раніше позики, угоди за якими продовжують діяти. На думку опитаних юристів, така норма є суперечливою і, можливо, навіть неконституційною.

Також правники звертають увагу на відсутність у законі механізмів, які виключають махінації з боку самих банків. “Ухвалений закон спростить процедури звернення стягнення, однак не вирішить зустрічне питання з метою запобігання зловживанням з боку банкірів, – вважає Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець та Партнери”. Також він зазначає, що практика виведення з ринку понад ста банків показала, що найбільш недобросовісними позичальниками є банкіри і пов’язані з акціонерами банків підприємства, а договори з ними були складені таким чином, що новий закон не вирішить питання повернення коштів.

Місія нездійсненна

Незважаючи на гучну назву, в якій фігурує стратегічна мета відновлення кредитування, сам по собі ухвалений документ навряд чи призведе до швидкого пожвавлення сплячого ринку. “Новий закон — лише частина пазла, оскільки значна частина проблем кредиторів ховається в діючих процедурах банкрутства, а для їх вирішення необхідно ухвалити інший законопроект (№8060), а потім доопрацювати підзаконну нормативну базу”, – зазначає Олена Коробкова. За її словами, ще одним кроком повинно стати ухвалення закону “Про діяльність з управління заборгованістю”, що дозволить розвантажити баланси банківських установ.

Однак проблеми кредитування лежать не тільки в законодавчій площині. “Нам не вдається збити інфляцію до однозначного рівня, – говорить Віталій Шапран. – Швидше за все, НБУ у другому півріччі 2018-го не матиме можливості знижувати облікову ставку через зовнішній фактор, і це буде стримувати кредитування”. Та й у цілому, на думку співрозмовника Фокуса, 2019 рік виявиться вибухонебезпечним – вибори, великі виплати за держборгом, невизначеність з МВФ і це все на тлі слабкого економічного зростання.

Враховуючи викладені вище фактори, фінансисти не очікують швидких покращень. “Ефект буде не миттєвим, але кумулятивним — кредити стануть доступнішими для громадян і бізнесу, а зростання кредитного плеча з часом почне додавати процентні пункти до показника ВВП”, – вважає Олена Коробкова.

На думку Віталія Шапрана, поліпшення картини на ринку буде відбуватися протягом 2-3 років. “Моментально банки ставки не опустять, статистика кредитного ринку відразу не покращиться і по ньому ще 2-3 роки буде гуляти море поганих кредитних портфелів, виданих на підроблені документи, мертвих позичальників, емігрантів і т. д.”, – уточнює співрозмовник Фокуса.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування