Анна Вангородська: як захистити права і реєстрацію програмного продукту


Анна Вангородська: як захистити права і реєстрацію програмного продукту

У наш час стрімкого розвитку комп’ютерних технологій особливо гостро постала проблема реєстрації програмного продукту (забезпечення) (далі – «Програма»).

Для вирішення питання визнання і реалізації прав інтелектуальної власності (авторських прав) на Програму, необхідно проаналізувати законодавство України і пояснити деякі проблеми застосування норм щодо реалізації своїх прав.

Більшість правовласників вважають, що захистити свої права вони можуть, зареєструвавши право власності в державному реєстрі, оскільки реєстрація авторського права надає низку незаперечних переваг перед незареєстрованими правами.

Логічно, що особа, яка має свідоцтво про реєстрацію авторського права, перебуває в значно вигіднішому становищі, на випадок будь-яких розбіжностей, несподіваних ситуацій або зловживань.

Але, хотілося б зазначити, що в Україні існує презумпція авторства, згідно з якою, автором є особа, вказана як автор на оригіналі або примірнику твору.

На жаль, дуже часто авторське право реєструється з метою привласнення твору (комп’ютерної програми, бази даних і т.д.), оскільки на його підставі може бути укладений ліцензійний договір з особами, зацікавленими використовувати твір, і реальний автор залишиться ні з чим.

У зв’язку з цим, свідоцтво про реєстрацію авторського права може бути надійним аргументом в суперечці за права володіння програмними продуктами.

В Україні державна реєстрація авторських прав здійснюється відповідно до:

  • Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – «Закон»).
  • Постанови КМУ «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» (далі – «Порядок»).
  • Низка питань авторського права регулюється також Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) по-іншому, ніж зазначеними вище нормативними актами.

Перейшовши до аналізу норм, що регулюють права інтелектуальної власності (авторських прав) на Програму, необхідно сказати, що Законодавство України не передбачає обов’язкової реєстрації Програми.

Згідно із законодавством України, комп’ютерна програма – це набір інструкцій, представлених у вигляді слів, цифр, схем, кодів, знаків або в будь-якому іншому вигляді, який може зчитуватися комп’ютером, і за допомогою якого приводить в дію цей комп’ютер з метою досягти потрібної мети або результату.

Це визначення підходить практично для всього програмного забезпечення, від HTML-коду сайту і прикладного програмного продукту до операційної системи.

Щодо визнання прав інтелектуальної власності (авторських прав) на Програму, необхідно зробити акцент на тому, що:

1. Комп’ютерні програми відносяться до об’єктів авторського права (п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону);

2. Авторське право, в тому числі на Комп’ютерну програму виникає в результаті факту його створення (ст.11 Закону). Комп’ютерна програма або база даних охороняється авторським правом як літературний твір. Авторське право на такий твір, а саме комп’ютерну програму, виникає з моменту його створення і обов’язкова реєстрація його не потрібна – в Україні діє презумпція авторства.

У зв’язку з цим, для попередження проблем в майбутньому, ми рекомендуємо провести первинну фіксацію наявності прав на об’єкт таким чином:

1. Направити по одному екземпляру Програми на е-mail і засобами національного поштового зв’язку на будь-яку перевірену адресу або самому собі. Це зафіксує незалежною службою дату створення Програми та її приналежність на даному етапі творцеві. Важливо! Не порушувати цілісність поштового відправлення, інакше це дасть підстави для звинувачення в підміні.

2. Створити внутрішні нормативні та розпорядчі документи – зафіксувати в посадових інструкціях працівників, що результатом їхньої праці, зокрема, є створення об’єктів інтелектуальної власності (комп’ютерних програм, програмні продукти, програмне забезпечення інше), які є службовими творами, і виключні майнові права на такі об’єкти належать роботодавцю, таким чином оформити процес створення і факт створення програми на підприємстві.

Крім того, з метою додаткового захисту прав на Программу, рекомендується розглянути доцільність здійснення наступних 3-х варіантів державної реєстрації прав:

І варіант – Державна реєстрація авторського права – отримання Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір (органом реєстрації є Державна служба інтелектуальної власності).

Відповідно до вимог Порядку, особливістю цього варіанту є охорона вихідного коду. Для реєстрації авторського права до заявки на реєстрацію надається примірник твору, яким, в контексті комп’ютерних програм, є вихідний текст (фрагмент вихідного тексту) програми в обсязі, необхідному для її ідентифікації.

В даному випадку заявник самостійно вирішує, які фрагменти вихідного тексту комп’ютерної програми передати на зберігання, і має право вилучати з наданих фрагментів вихідного тексту частини, які, на його думку, не варто висвітлювати.

Порядок реєстрації регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року №1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір» і включає такі етапи:

1. Подача заявки і документів:
- Примірник твору в матеріальній формі;
- Документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору;
- Документ про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права на твір або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору;
- Документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва (вказаний документ подається в Державну службу після отримання заявником рішення про реєстрацію авторського права на твір);
- Довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка від імені автора або його спадкоємця подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідченої відповідно до законодавства;
- Керівництво з використання комп’ютерної програми.
2. Розгляд заявки відбувається протягом 1 місяця з дня надходження до Державної служби правильно оформлених документів.
3. Надсилання рішення про реєстрацію або обґрунтованого рішення про відмову в реєстрації (терміни в законодавстві не встановлено).
4. Подача в Державну службу документа, що підтверджує сплату державного мита за видачу свідоцтва – протягом 3 місяців з дня отримання рішення про реєстрацію авторського права на твір.
5. Видача свідоцтва – протягом 1 місяця з дня реєстрації.

ІІ варіант – Внесення відомостей до Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, і отримання Свідоцтва про внесення відомостей до реєстру (органом реєстрації виступає Державна служба інтелектуальної власності).

Порядок реєстрації регулюється Положенням про Реєстр виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.03.2012 року №332 та включає такі етапи:

1. Подання заяви та документів, а саме:
- Заява про внесення інформації до Реєстру;
- Копія договору про передачу (відчуження) майнових прав суб’єктів авторського права або договорів про передачу прав на використання програмного забезпечення шляхом його виробництва і поширення його примірників, починаючи з договору, за яким майнові права суб’єктів авторського права або права на використання програмного забезпечення передаються на територію України, або починаючи з договору, за яким майнові права суб’єктів авторського права або права на використання програмного забезпечення, в разі виникнення цих прав на території України, передаються від первинних суб’єктів зазначених прав;
- Копії документів, якими підтверджується наявність у суб’єкта господарювання авторського права на програмне забезпечення;
- Копії документів, в яких зазначаються дозволені способи використання програмного забезпечення);
2. Розгляд заяви протягом 1 місяця з дня надходження документів до Адміністратора Реєстру (адміністратором реєстру є державне підприємство, яке входить до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності);
3. Прийняття рішення про внесення відомостей до Реєстру відбувається протягом трьох робочих днів, а заявнику надсилається письмове повідомлення;
4. Видача Свідоцтва про внесення відомостей до Реєстру (термін законодавством не визначений).

ІІІ варіант – Патентування (комп’ютерні програми як цілісний об’єкт не підлягають патентуванню; патентування може здійснюватися щодо функцій і алгоритмів, які використовуються в програмі в якості способів вирішення конкретних завдань). Особливістю, в даному випадку, є захист функцій і алгоритмів програмного забезпечення.

Порядок регулюється Правилами складання та подання заявки на винахід та корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22.01.2001 року №22.

А реєстрація здійснюється через представника у справах інтелектуальної власності, зареєстрованого відповідно до Положення про представників у справах інтелектуальної власності – «патентний повірений».

Анна Вангородська, адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії «BLF-Group»

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Особисті фінанси
Архiви:2018 2017 2016 2015
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування