Ганна Вангородська: виключення зі складу учасників ТОВ. Про механізми та шляхи


Ганна Вангородська: виключення зі складу учасників ТОВ. Про механізми та шляхи

На даний момент в Україні однією з найпоширеніших організаційно-правових форм ведення господарської діяльності є Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ).

Як показує практика, дуже часто в діяльності створених юридичних осіб виникають внутрішні конфлікти, які носять назву «корпоративний спір».

Сьогодні розповімо про деякі моменти, що пов’язані з процедурою примусового виключення учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю.

Виходячи із змісту діючого законодавства України, вихід Учасника із Товариства може бути здійснений в наступних випадках:

1. Добровільний вихід Учасника із Товариства (відчуження корпоративних прав іншому Учаснику Товариства або третій особі);

2. Примусове виключення Учасника із Товариства, яке можливе лише за рішенням Загальних зборів, у таких випадках:

- Невнесення учасником своєї частки до статутного капіталу товариства протягом року з дня державної реєстрації товариства (стаття 52 ЗУ «Про господарські товариства»);

- Систематичне невиконання або неналежне виконання обов’язків учасником, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства (стаття 64 ЗУ «Про господарські товариства»).

Питання систематичності невиконання або неналежного виконання обов’язків визначено в листі Державного комітету України з питань підприємництва від 12.05.2003 р № 2859.

Державний комітет України з питань підприємництва вважає діяння систематичним, якщо воно вчинене три або більше разів. Підставою для виключення учасника з ТОВ може бути невиконання або неналежне виконання ним зазначених обов’язків три або більше разів. Проте, судова практика не завжди притримується даної позиції.

Також Державний комітет України з питань підприємництва у свої листах від 22.02.2008 р. №1510 та від 26.12.2007 р. №9706, визначає, що невиконанням обов’язків учасника ТОВ є також ухилення від участі у зборах учасників і непідписання нової редакції статуту або змін до нього.

Одним з найважливіших обов’язків учасника є обов’язок вносити вклади в статутний капітал. Якщо учасником не виконуються зобов’язання з внесення коштів при збільшенні статутного капіталу, це можна розцінювати як «неналежним чином виконання учасником своїх зобов’язань».

Особливу роль, в даному, випадку грає підтвердження даного факту, наприклад, лист з обслуговуючого банку про невнесення грошей у встановлений термін (при формуванні статутного капіталу грошовими засобами) або звіт про інвентаризацію (при формуванні статутного капіталу майном або майновими правами).

Перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства ніяк конкретно не закріплено в законодавчих актах.

Проте, оскільки, метою будь-якого підприємства, згідно з ст. 1 Закону України «Про господарські товариства», є отримання прибутку, що отриманий за допомогою фінансово-господарської діяльності, то учасник, який перешкоджає веденню фінансово-господарської діяльності, може бути виключений з товариства.

Також можна припустити, що перешкоджання досягненню цілей товариства може виражатися в діях (бездіяльності), якими завдано збитків або принижена ділова репутація господарського товариства.

Такими діями можуть бути, наприклад: поширення неправдивої інформації щодо діяльності товариства; розголошення учасником комерційної таємниці, внаслідок чого підприємство втратило замовлення за контрактом та ін.

Отже, примусове виключення учасника із Товариства можливе двома шляхами:

1. ПОЗАСУДОВИЙ ПОРЯДОК: виключення Учасника згідно Статуту та Закону, здійснюється за рішенням Загальних зборів, в умовах голосування більш як 50-ма відсотками загальної кількості голосів. Обов’язкова наявність кворуму для скликання Зборів (згідно зі статтею 60 ЗУ «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50% голосів), а також голосів для прийняття відповідного рішення (згідно зі статтями 59, 64 ЗУ «Про господарські товариства» виключення Учасника можливе за рішенням, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів);

Відповідно до ст. 59 «Про господарські товариства» та ст. 145 Цивільного кодексу України, саме до виключної компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про виключення учасника товариства.

2. СУДОВИЙ ПОРЯДОК: Судова практика при розгляді позовів про виключення учасника зі складу господарського товариства склалася невтішна. Суди мотивують відмову в задоволенні позовних вимог тим, що виключення учасника з товариства належить до виключної компетенції Загальних зборів, і суд не має втручатися в господарську діяльність товариства.

При прийнятті рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про виключення учасника з господарського товариства суди посилаються на:

- пункт 7 частини 4 статті 145 Цивільного кодексу України, яким передбачено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до виключної компетенції загальних зборів.

Статтею 59 ЗУ «Про господарські товариства» встановлено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, виключення учасника з товариства (пункт «В»);

- пункт 29 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 №13 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», яким визначено, що виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до статті 59 Закону, належить до компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду.

У судовому порядку може бути розглянуто лише питання щодо правомірності чи неправомірності рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства і (або) його скасування;

- пункт 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», де зазначено, що господарські суди також не можуть приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.

Новий Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає, що власники часток можуть виключити учасника товариства тільки через суд за винятком двох випадків – якщо учасник не вніс або не повністю вніс свій вклад; якщо спадкоємець або правонаступник учасника, який володів часткою менше 50%, протягом півтора року не дає про себе знати.

Нормативно-правові акти України, які регулюють дане питання:
1. Конституція України;
2. Цивільний кодекс України;
3. Господарський кодекс України;
4. Закон України «Про господарські товариства»;
5. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -
підприємців та громадських формувань»;
6. Закон України «Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про
господарські товариства»;
7. Рішення Конституційного суду України від 05.02.2013 року №1-рп/2013;
8. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року №13 «Про
практику розгляду судами корпоративних спорів»;
9. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року №4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин».

Ганна Вангородська, адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії «BLF Group»

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Архiви:2018 2017 2016 2015
В Контексті Finance.ua