Андрій Попов: Україна і США. Тонкощі декларування доходів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Попов: Україна і США. Тонкощі декларування доходів

Особисті фінанси
844
Декларування доходів – процедура, передбачена в більшості цивілізованих країн світу. Загальна суть однакова: до певного терміну громадяни зобов’язані надати до відповідного державного відомства документ з даними про свої доходи, витрати і іншою податковою інформацією.
Але деталі процедури в кожній країні різні. Відрізняється коло осіб, які зобов’язані декларувати доходи, обсяги зазначеної інформації, а також санкції за ухилення.
Податкова декларація в США
Наприклад, у США податкову декларацію подають усі, хто відноситься до категорії «податковий резидент». Це, насамперед, громадяни США.
Крім того, податковими резидентами вважаються власники робочої візи, а також, у більшості випадків – особи, які не мають права на роботу (за інвалідністю, наприклад), але отримують нетрудові доходи (аліменти, дивіденди, ренту, авторські відрахування).
Доходами більшості громадян займається IRS (Internal Revenue System – Служба Внутрішніх Доходів). Доходами держслужбовців займається окреме відомство GAO (General Accounting Office – Рахункова Палата США). Воно ж веде облік доходів компаній, що мають своїх представників в уряді і лобіюють через них власні інтереси.
Водночас не всі резиденти зобов’язані подавати податкові декларації. Наприклад, цього не повинні робити компанії, що отримали за рік нульовий дохід. А також ті громадяни, чий річний рівень доходу виявився нижчим від означеного IRS мінімуму.
При заповненні декларації резидент повинен вказати всі свої доходи, а також їх джерела. Податківців цікавить, насамперед, звідки платник бере кошти і виплачені за них податки. Кількість квартир, машин, яхт, годинників та інших благ перевіряючих не хвилює. Тільки активи, що приносять дохід.
Якщо ж справа стосується політиків, то вони, крім своїх готівкових і кредитних коштів, зобов’язані вказувати, чи є у них в наявності акції компаній і зобов’язання перед кредитними організаціями.
Якщо протягом року ними було здійснено операції з купівлі/продажу акцій загальною вартістю понад $1 тис. – це також фіксується. Ключовими є і дані про володіння приватними колекціями (картини, автомобілі тощо). Ці ж відомості, за їх наявності, повинні надати найближчі родичі (подружжя, діти).
Варто відзначити і ще один цікавий факт щодо декларування доходів в США. Для громадян ця процедура – можливість оцінити своє фінансове становище і податкову історію в цілому.
Податки американці, як і українці, сплачують протягом року, а річна декларація дозволяє оцінити картину в цілому, порахувати, чи все було виплачено і чи не було переплат, чи використані всі можливості для податкових вирахувань (скажімо, за витрати, понесені на навчання, лікування, освіту тощо).
У разі переплат держава навіть зобов’язується повернути зайві гроші. При цьому податкова служба зазвичай не настільки прискіплива в перевірці. Зайва кома або неправильна дата в них далеко не завжди розглядаються як намагання платника податків зменшити свій податковий результат. На відміну від України.
А як у нас?
Той, хто більш-менш обізнаний у питаннях декларування доходів в Україні, помітить, що ця процедура в нашій країні досить сильно відрізняється від США.
Перш за все, у нас декларацію про доходи подають лише певні категорії громадян. В першу чергу це публічні особи, держслужбовці та антикорупційні діячі.
Подібне зобов’язання лежить і на тих, хто отримує певний вид доходів, наприклад, з-за кордону (включаючи перекази від родичів-заробітчан), доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, а також на особах, які займаються незалежною професійною діяльністю (адвокати, лікарі, юристи та ін).
До необхідності подати річну декларацію про доходи можуть привести і деякі інші фактори. Наприклад, несподівано велика спадщина за дальніми ступенями спорідненості.
Формат податкової декларації є єдиним для всіх категорій платників. Виняток, що зрозуміло, становлять декларації політиків і держслужбовців. Їх контролем займається НАЗК – Національне агентство з питань запобігання корупції.
Заповнюються і надсилаються такі документи виключно в електронній формі (після нещодавнього внесення виправлень у законодавство).
Електронна декларація налічує 16 розділів. У них обов’язкові до фіксування дані про доходи та витрати (точні цифри), нерухоме майно, включаючи активні будівництва (якщо такі є), автомобілі та інший транспорт, який перебуває у розпорядженні, цінні папери, грошові активи та банківські рахунки, кредити і позики, предмети розкоші, приватні колекції, рідкісні речі.
«Громадянські» декларації в нашій країні перевіряються досить ретельно, аж до ком і крапок. Будь-яка, навіть дрібна помилка може використовуватися податківцями як привід для претензій. Тому, на жаль, процедура подання податкових декларацій часто затягується і породжує безліч проблем для українців, погано обізнаних про тонкощі підготовки декларації.
Що важливо, декларації публічних осіб та держслужбовців в Україні, на відміну від США, знаходяться в публічному доступі. З одного боку, це вважається досягненням в плані максимальної відкритості даних. З іншого боку, найчастіше, є об’єктом маніпулювання громадською думкою.
І в Україні, і в США за неподання документа загрожує штраф та пеня за несвоєчасне подання. В Україні в окремих випадках можлива і кримінальна відповідальність.
Штраф також загрожує і у разі, якщо при перевірці декларації будуть знайдені помилки. У випадку з Україною при цьому виходить особливо цікаво. Нашій податковій неважливо, чи випадкові ці помилки, чи навмисні. Платнику в будь-якому випадку доведеться заплатити всі штрафи.
Андрій Попов, партнер Kreston GCG
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас