Олег Добровольський: декларування доходів заможних громадян. На яких умовах? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Олег Добровольський: декларування доходів заможних громадян. На яких умовах?

Казна та Політика
663
Обговорення законопроекту, який оприлюднив Кабінет Міністрів України щодо оподаткування заможних громадян, набуває все більшого розголосу в суспільстві.
Багато експертів висловлюються, просто схвалюючи запровадження такого контролю, деякі висловлюють свої критичні зауваження щодо оприлюдненого законопроекту. Спробуємо і ми критично прочитати запропоновані зміни.
Перше, що потребує аналізу, – це запропоноване визначення, хто вважатиметься особою з високими статками?
Так, проектом Закону особою з високими статками вважатиметься платник податку – фізична особа – резидент (в розумінні чинних положень пп. «в» пп. 14.1.213 ПКУ), яка відповідає одному з таких критеріїв:
  • Є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) великого платника податків.
Якщо скористатись відомостями, оприлюдненими ДФС на своєму офіційному сайті, то отримаємо дані, що 1364 підприємства включені до переліку великих платників податків на 2018 рік.
Із них 80 підприємств мають статус державних, 10 – представництва нерезидентів.
Відповідно, понад 1270 компаній визначатимуть свого кінцевого бенефіціара, який, втім, не завжди буде мати статус резидента.
Такий розрахунок відповідає твердженням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, що орієнтовна кількість фізосіб, які матимуть обов’язок здійснювати декларування, складе 1200 осіб.
Разом із тим варто зважати на практику ДФС, яка набуває все більшого поширення та спрямована на доведення статусу резидентності платника податків в залежності від центру життєвих інтересів, кількості днів перебування в Україні та інших супутніх факторів, незважаючи на фактичне громадянство фізичної особи-бенефіціара.
  • Прямо чи опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій (часток) юридичної особи, що є податковим резидентом іншої держави та задекларувала (отримала) дохід за попередній податковий (звітний) рік 10 і більше мільйонів євро.
Якщо відомості щодо ідентифікації попереднього критерію перебувають у прямому володінні та розпорядженні ДФС, то ідентифікація наступного критерію (щодо володіння фізичними особами-резидентами частками в іноземних суб’єктах господарювання), на мою думку, ще досить тривалий час залишатиметься у статусі «добровільного розкриття інформації», яку платники податків за тими чи іншими законодавчими вимогами зобов’язані розкривати.
Звісно, що активно сприятиме цьому процес обміну податковою інформацією, до якого Україна активно залучається, імплементуючи Мінімальний стандарт Плану дій BEPS.
І хоча початково цей План дій передбачає лише односторонню передачу податкової інформації (з України іншим користувачам), з часом і податкові органи України матимуть змогу отримувати та аналізувати відомості щодо отриманих доходів наших громадян за межами території України.
Активно податкові органи, на мою думку, будуть використовувати усю доступну внутрішню інформацію, яка має надаватись платниками податків в рамках контролю за трансфертним ціноутворенням.
Саме в такій інформації платники податків мають розкривати склад своєї фінансово-промислової групи з урахуванням іноземних учасників до кінцевого бенефіціара.
Тобто в цілому існують реальні перспективи для перспективного залучення до оподаткування і тих платників податків, які переважну частку своїх доходів формують за межами України.
  • загальний річний оподатковуваний дохід за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 мільйонів гривень.
В контексті таких платників податків хотілося б, щоб законотворці досить чітко висловилися, які саме доходи мають формувати такий фінансовий показник.
Оскільки в Україні знайдеться набагато більше громадян, показники декларації про доходи та майновий стан яких можуть наближатись до показника 50 млн грн – наприклад, при декларуванні доходів від реалізації нерухомого та рухомого майна.
Це можуть бути і виплати вищому управлінському персоналу як винагорода чи бонуси за результатами роботи.
Крім того, варто згадати і окремих суб’єктів господарювання, які, оптимізуючи податкове навантаження по ЄСВ при виплаті зарплати, виплачують великі (понад 1 млн грн) винагороди окремим представникам управлінського персоналу.
Такі виплати можуть чітко прослідковуватись за результатами подачі податковими агентами інших форм звітності (мова про 1-ДФ), відповідно, декларування власне фізичною особою може і не проводитись згідно з вимогами чинного законодавства.
Тобто чітка ідентифікація типу доходів, які мають братись до уваги для цілей декларування заможних осіб, має мати більш конкретну форму, особливо зважаючи на передбачену відповідальність за нездійснення декларування.
Несвоєчасну подачу податкової декларації пропонується карати штрафом в 10% від суми нарахованого податку на доходи фізосіб.
Як бачимо, така форма відповідальності є досить дискримінаційною, оскільки штраф у розмірі відсотку від суми податку визначається за логікою ПКУ лише у випадках донарахування суми зобов’язання або платником, або контролюючим органом.
Випадки несвоєчасного декларування зазвичай караються штрафом у розмірі 170 грн або 510 грн (про повторне протягом року порушення мова йти не може, оскільки декларування здійснюється один раз на рік).
Вказане свідчить лише про намір надати такій формі контролю більшої значущості, створити певну напруженість у суспільстві з приводу ідентифікації заможних громадян.
Бентежить і намір контролюючих органів збирати інформацію з будь-яких джерел, можливо, і неперевірених.
В цілому, ідея оподаткування осіб з великими статками не є новою для європейського суспільства. Але в усіх розвинених країнах вона поєднується з прогресивною шкалою оподаткування, де ставка податку в залежності від розміру доходу може сягати і понад 50%.
Саме за таких умов надходження до державного бюджету будуть визначатися як суттєві. І принцип справедливості оподаткування в такому випадку є більш прийнятний суспільством. Адже ніхто не відміняє соціально-психологічного фактору, що формується як негативний настрій суспільства, у якому особа зі статками у 200 доларів та 2 млн доларів сплачує однаковий податок на доходи -18%.
Хоча усі розуміють, що досить велика різниця в отримуваних доходах не є наслідком великої різниці у трудових зусиллях, які докладаються особою, а лише наслідком доступу до більших можливостей та більших ресурсів.
Відтак, більшого ефекту може бути досягнуто оподаткуванням заможних громадян із одночасним запровадженням прогресивної шкали оподаткування, яка передбачатиме для таких осіб і більшу ставку оподаткування.
Ще один не менш важливий фактор – це адміністрування та контрольно-ревізійна робота органів ДФС при ідентифікації бази оподаткування, точніше методи такої роботи.
Так, запропонований законопроект передбачає лише окремий механізм отримання відомостей щодо доходів фізичних осіб – це інформація, яку надаватимуть фінансові установи (банки).
Але питання не в тому, звідки податківці отримають інформацію (від банку, від компетентного органу іншої держави, від слідчих органів чи ін.). Справа в тому, яким чином ця інформація буде реалізована для цілей донарахування податкового зобов’язання.
Якщо і надалі в процесі взаємовідносин платник-держава буде діяти презумпція винуватості платника податку, який в судовому порядку має доказувати свою правоту, то наша держава ще дуже не скоро зробить крок уперед.
Дії держави у випадках донарахування сум податкових зобов’язань мають бути досить зваженими та беззаперечними, з боку ДФС мають бути вжиті усі можливі заходи, спрямовані на безапеляційну доказовість усіх висновків щодо визначення бази оподаткування.
Лише за таких обставин ДФС має виносити податкове повідомлення-рішення щодо сплати податкового зобов’язання та суми належної штрафної санкції.
В іншому випадку нас чекатимуть багаточисленні судові позови, які, зважаючи на суттєві можливості досить заможних фізичних осіб, стосовно яких такі донарахування застосовуватимуться, мають великі шанси бути скасованими не на користь ДФС.
Тож визначення більш чітких правил гри – це ще один елемент, якому варто приділити більше уваги в запропонованому законопроекті.
Олег Добровольський, партнер ЮО ID Legal Group
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас