Українську їжу перевірять на всіх етапах: магазин, доставка і виробництво


Українську їжу перевірять на всіх етапах: магазин, доставка і виробництво

З наступного тижня виробникам і імпортерам харчових продуктів доведеться звикати до нових правил контролю якості продтоварів. 4 квітня, коли наберуть чинності норми закону №2042-VIII про держконтроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, перевірки стануть раптовими для всіх суб’єктів ринку. А це не тільки виробники, а й транспортні компанії, а також торгові точки і навіть агропідприємства (наприклад, постачальники кормів). Тобто, весь ланцюжок виробництва продуктів харчування.

Європейські принципи

Закон впроваджує європейські принципи контролю, коли держава перестає диктувати підприємствам, що і як робити, а лише контролює, щоб продукція, що випускається, була безпечною для людини.

«Цей закон насамперед спрямований на те, що в першу чергу виробник несе відповідальність за безпеку товару. Це стосується також кормової бази і аж до готового продукту на полиці. На всіх етапах можуть бути перевірки. При цьому для імпортних товарів встановлюються точно такі ж вимоги щодо якості, як і для вітчизняних, що покликане виключити поставки в Україну того, що не можна їсти європейцям», – розповіла заступник директора компанії «ПроАгро Груп» Марія Колесник.

Тобто, технічні умови випуску продукції, системи контролю якості і організації виробництва – повністю турбота самого підприємства. І перевіряти, за словами експертів, будуть те, що в своїх документах заявив виробник. Тепер саме підприємство має розробити заходи контролю і роботу всіх підрозділів, щоб продукція, що випускається, була безпечною.

Як уже повідомляла заступник начальника управління-начальник відділу безпеки харчових продуктів Держпродспоживслужби Оксана Новохатня, раніше перевірки бізнесу проводилися раз в 2-5 років, а тепер контроль стане ризик-орієнтованим і буде проводитися з періодичністю, достатньою для досягнення цілей цього закону – підвищення якості продуктів.

Перевірки, в тому числі планові (але теж без попередження) будуть проводитися в залежності від ступеня ризику. Наприклад, торгівля фасованими продуктами або мороженим м’ясом становлять меншу небезпеку, ніж місця реалізації свіжого м’яса.

При виявленні порушень виробникам неякісної або фальсифікованої продукції загрожують штрафи до 70 тис. грн.

«Штраф у кілька десятків тисяч гривень для великого виробника – це як укус комара. Але якщо комарі будуть кусати з усіх боків і цілий рік, то простіше буде випускати якісний продукт і класти в нього те, що насправді вказано, а не замінювати його якимись іншими інгредієнтами», – зауважив гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

Причому такі перевірки можуть бути не тільки на виробництві. Наприклад, нерідко буває, що товар псується під час перевезення або неправильного зберігання в магазині.

Тоді, за словами Марії Колесник, щоб знайти винного, буде перевірятися весь ланцюжок. Якщо під час перевезення або зберігання продукту – буде відповідати магазин або перевізник.

Щоб скоротити випадки можливої ​​корупції в ході інспекцій новий закон передбачає відеофіксацію ревізії. Крім того, в рейдах можуть брати участь представники громадських організацій із захисту прав споживачів.

Втім, як зазначає Марія Колесник, штрафи допоможуть лише в тому випадку, коли репутаційні ризики для компаній виявляться вищими, ніж суми штрафів або хабарів за їх незастосування.

«За кордоном важливіші не штрафи, а що скомпрометований товар перестануть купувати. Нашим людям поки все одно, вони дивляться тільки на ціну, навіть після оприлюднення інформації про порушення. Тому на перших порах може виявитися, що простіше заплатити перевіряючим», – говорить експерт.

Що це дає споживачам

Досі споживачі формально мали право на захист своїх конституційних прав на споживання якісних продуктів. Але, як зазначає член правління громадської організації «Споживча довіра» Олена Куликова, для їх відстоювання доводиться проводити цілі міні-розслідування.

«Споживач повинен написати скаргу. Докласти чек і вказати адресу та назву місця, де відбулося порушення. Буває, що отримати інформацію про суб’єкта неможливо», – визнала Куликова.

Але навіть у разі прийняття скарги доводилося чекати по кілька місяців, поки перевіряючі узгодять майбутню інспекцію з усіма відомствами (МЕРТ, Мінагропрод, Держрегуляторная служба). А планові перевірки були обмежені мораторієм, який донедавна забороняв такі інспекції без скарги споживачів.

Тепер же інспектори Держпродспоживслужби можуть діяти більш оперативно. Вони також уповноважені відбирати зразки харчових продуктів для проведення лабораторних досліджень, наприклад, на наявність немолочних жирів у молочних продуктах.

«Зараз перевірка одного зразка масла коштує 2 тис. грн. Це дорого для споживача. Але вже є практика, коли споживач звертається до громадської організації і в міру можливості йому допомагають з оплатою», – кажуть захисники споживачів.

Як пояснює Олексій Дорошенко, тепер інспектори будуть приходити, відбирати зразки, відправляти в лабораторію на експертизу. Якщо знайдуть порушення в складі або маркуванні (написано одне, а в продукті – інше) – штраф.

Як тільки споживачі відчують свою захищеність, вони стануть активніше вимагати і споживати якісніші продукти.

Де українцям продають небезпечну їжу і товари

Втім, як стверджує старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець, сподіватися, що на вашу скаргу відреагують, можна. Але слід пам’ятати, що у перевіряючих немає прямо прописаного в законі обов’язку вийти на перевірку. Вони можуть задовольнитися письмовим поясненням підприємства торгівлі або сфери виробництва.

А тому не варто розслаблятися і бути готовими відстоювати свої права, щоб тим самим допомогти іншим споживачам. Адже інформацію про проведену роботу та виявлені порушення Держпродспоживслужба зобов’язана буде доводити до відома широкої громадськості, в тому числі на своєму сайті.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua