491
Вантажовласники проти поглиблення Дніпра за рахунок морських портів
— Казна та Політика
Українські вантажовласники, які забезпечують більш ніж половину перевалки вантажів у морських портах України, виступили проти перехресного субсидування річкових перевезень за рахунок морських портових зборів.
Про це, зокрема, заявили представник групи Ferrexpo по країнам СНД Ярославна Блонська та президент об’єднання “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
В “Укрметалургпромі” вважають несправедливою ідею поглиблювати Дніпро за рахунок коштів, призначених на днопоглиблювальні роботи в морських портах.
“По-перше, це несправедливо, щоб одні вантажоперевізники страждали за рахунок інших. По-друге, це економічно недоцільно і суперечить здоровому глузду. Якщо у держави є бажання інвестувати, вони повинні брати кошти в бюджеті, а не створювати фактично додатковий податок”, – заявив О. Каленков.
Днопоглиблювальному підрозділу АМПУ під програму днопоглиблення річок і річкових портів збираються віддати 1,3 млрд. гривень, зібраних переважно від суднозаходів українських експортерів у морський порт “Южний”.
“Те, що сьогодні заклали методику перехресного субсидування річки за рахунок морських зборів – навіть Світовий банк каже, що цього робити не можна. Ми не підтримуємо цю позицію. І ми про це вже повідомляли АМПУ і висловили свою думку Міністерству інфраструктури”, – підкреслила Блонська.
За словами експертів, щорічно сотні величезних суден з українським ЗРС дають 1,5 млрд грн портових зборів у порту “Южний”. Ці гроші призначалися для поглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18,19,20, на які припадає більш ніж половина експорту-імпорту навалювальних вантажів. Відповідну програму днопоглиблення ухвалив Кабінет міністрів 2017 року для того, щоб зберегти обсяги валютних надходжень і допомогти експортерам утриматися на ринках Китаю і Японії.
“У нас зараз багато суден завантажуються-розвантажуються на рейді, просто тому, що вони не можуть зайти в порт. Більша частина коксівного та енергетичного вугілля завозиться зараз морем і з далекого зарубіжжя. Тому у нас виникла велика потреба в заходах великих суден типу кейпсайз. Це означає, що глибини повинні бути відповідними”, – розповів президент об’єднання “Укрметалургпром”.
Днопоглиблення дозволить приймати судна водотоннажністю до 190 тис. тонн з імпортним вугіллям для українських металургів, що дозволить експортерам конкурувати на світових ринках. Розраховуючи на урядову програму днопоглиблення внутрішнього каналу до причалів №18,19 і 20 порту “Южний”, металурги залучили в Україну великі інвестиції. Зокрема, Ferrexpo вклала в розширення виробництва понад 200 млн дол.
“Сьогодні виробництво ЗРС у нас – 11,5 млн тонн на рік – це показники 2016 року. При проведенні імплементації всіх інвестиційних проектів, ми можемо збільшити обсяги вдвічі”, – розповіла представник групи Ferrexpo.
Експерти нагадали, що, згідно із Законом “Про морські порти України”, що регламентує правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах (стаття 2), дія норм Закону не поширюється на річкові порти. Отже, фінансування річкового днопоглиблення за рахунок портових зборів юридично не обґрунтоване.
“Якщо буде крос-субсидування річкового транспорту за рахунок морського – це буде додатковий податок на перевізників”, – резюмував О. Каленков.
Нагадаємо, 9 лютого АМКУ створила свій новий філіал Днопоглиблювальний флот, створений як відокремлений підрозділ підприємства. У фінансовому плані АМПУ на роботи нового флоту передбачено понад 1,3 млрд грн, що становить третину від загальної суми капітальних інвестицій.
За словами нового начальника філії Сергія Бомчака, найближчим часом філія підготує план першочергових заходів з проведення днопоглиблювальних робіт. Будуть визначені відповідні ділянки на судноплавних внутрішніх водних шляхах. Насамперед, розглядається можливість проведення робіт на річці Дніпро.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
