994
Артем Ковбель: час повертати борги
— Казна та Політика
З минулого року Україна почала повертати борги Міжнародному валютному фонду. Всього в 2017-му було виплачено 1,268 млрд доларів. Не так вже й багато, якщо врахувати, що загальна заборгованість країни тільки перед МВФ, за останніми оприлюдненими даними, становить 12,1 млрд доларів. Вказану суму потрібно повернути до 2021 року. Але чи зможе Україна виконати це зобов’язання? Ось у чому питання.
Чи потягнемо своїми силами?
Якби Україна своєчасно виконувала вимоги МВФ, то виплачувати борги було б значно простіше. Адже всі зміни, які фонд вимагає провести в країні, націлені на її економічне зростання і збільшення держбюджету. Одне тільки зниження корупції має додати мінімум 2% до ВВП, а це значний ресурс.
Але процес реформування в країні з різних причин затягується. У листопаді МВФ в односторонньому порядку звів усі свої 11 вимог до 4 ключових пунктів:
- збільшити ціну на газ;
- провести пенсійну реформу;
- приватизувати держпідприємства;
- створити Антикорупційний суд.
Жодну з умов не було толком виконано. Результат усього цього один: відсутність глобальних змін всередині країни і відсутність кредитування.
Україна втратила вже цілі два транші. І висока ймовірність, що може не отримати і третій, якщо до літа не виконає хоча б половину з зазначених вище вимог МВФ.
Після цього співпраця з фондом може і зовсім припинитися, що може мати негативні наслідки. Адже саме за рахунок кредитів Україна виплачує свої борги. Ми беремо гроші у багатьох міжнародних організацій і у інших країн, щоб виплатити старі борги. При цьому терміни погашення нових зазвичай максимально відтягуються, щоб вистачило часу накопичити валюту.
Зараз зовнішні борги України складають 80% її ВВП. Погіршує справу те, що сума обслуговування зовнішнього боргу на 32% перевищує суму основних виплат по боргах перед МВФ, а обслуговування зовнішнього боргу в поточному році складе більше 54% (понад 35 млрд грн – ред.) від дефіциту держбюджету. Самостійно покрити ці витрати не вдасться. Без шкоди для своєї економіки принаймні.
Де брати гроші?
Очевидно, для погашення поточних кредитів доведеться брати нові позики у інших кредиторів, крім МВФ. Певний ресурс повинен бути і у Нацбанку.
За рахунок пільгового режиму, який МВФ надав Україні з 2015 по 2017 рр., у регулятора була можливість не тільки скупити достатньо валюти на міжбанківському валютному ринку для погашення зовнішніх урядових боргів, але і для збільшення золотовалютних резервів.
Зростання останніх, за розрахунками МВФ, має досягти рівня $30 млрд, а то і вище, вже в 2018 році. Втім, частина цих коштів піде явно не на погашення боргів.
Річ у тім, що зовнішня торгівля України вже досить давно демонструє від’ємне сальдо. А в минулому році цей показник ще більше «просів», досягнувши в період з січня по серпень позначки 3,278 млрд доларів.
Для порівняння, в період з січня по серпень 2016 року аналогічний показник становив 1,447 млрд доларів. Це означає, що Україні доведеться регулярно виділяти зі свого золотовалютного резерву кошти (в середньому, від 3 до 6 млрд доларів – авт.) на підтримку зовнішньої торгівлі, що зменшує його платоспроможність за зовнішнім боргом.
Втім, перекрити дефіцит зовнішньої торгівлі здатні приватні валютні перекази в Україну з-за кордону. Ось чого-чого, а цих операцій проводиться багато, оскільки багато українців їдуть в інші країни на заробітки, а звідти висилають гроші своїм сім’ям.
У 2016 році в Україну надійшло приватних переказів на суму 7 млрд доларів. З них майже 4 млрд українці обміняли в банках на гривню. Після чого 2,8 млрд доларів НБУ викупив на міжбанку в резерви.
У 2017 році, за даними НБУ, кількість відповідних надходжень у країну збільшилася майже на 30%. Якщо і в цьому році буде багато переказів – це дозволить ще більше збільшити резерви. Але в цьому випадку виходить, що вирішення проблем держборгу в буквальному сенсі буде здійснюватися за рахунок простих українців.
Додатковим джерелом грошових коштів є зовнішні інвестиції. Вони могли б стати непоганою підмогою в виплаті боргів, але проблема в тому, що їх занадто мало.
За підрахунками МВФ, наприклад, в 2018 році в Україну має надійти інвестицій на 2,5 млрд доларів – цієї суми явно недостатньо, щоб покрити всі борги, але її вистачить, щоб виплатити хоча б частину заборгованості.
Як виплати позначаться на економіці?
Старт виплат по кредитах МВФ може створити додатковий тиск на курс національної валюти. Чим більше грошей буде віддавати Україна, тим нижче буде просідати гривня. Компенсувати такий відтік валюти зможуть або нові транші МВФ, або більш активне зростання українського експорту.
З іншого боку, якщо золотовалютний резерв країни дійсно зросте, як обіцяють прогнози, то з їх допомогою можна буде підтримати гривню і не дати їй впасти.
Підсумок
Гроші перетікають в ті місця, де їм найбезпечніше, інвестиції йдуть в ті країни, де вони захищені. Україні потрібні перетворення, реформи, за рахунок яких вона зможе утримувати капітал у себе.
У такому випадку і з держборгом буде легше розплачуватися, і буде більше можливостей для поповнення власних резервів.
Сам по собі зовнішній борг, до речі, не такий уже й поганий, але тільки в разі, якщо економіка зростає. Але поки, на жаль, це не про нас. Якщо не буде глобальних реформ – не буде і глобальних змін. А не буде змін – Україна так і залишиться вічним боржником Євросоюзу, МВФ і т.д.
Артем Ковбель, партнер Kreston GCG
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
