Загадки криптовалют: навіщо українські чиновники декларують біткойни


Загадки криптовалют: навіщо українські чиновники декларують біткойни

Незважаючи на те, що біткойн та інші криптовалюти не мають в Україні правового статусу, тобто не визнані ні товаром, ні інвестиційними активами, ні навіть грошовими одиницями, все більше українських чиновників у своїх деклараціях вказують, що є власниками “електронних грошей” нового покоління, пише Сьогодні.

Щоправда, невизначеність статусу криптовалют вносить плутанину і питання, як саме декларувати біткойни. Одні чиновники вказують їх в графі “грошові активи”, як, наприклад, народний депутат Дмитро Голубов або екс-російська опозиціонерка, а тепер позаштатний радник президента України Марія Гайдар. Інші позначають криптовалюту як “рухоме майно” – наприклад, нардеп Олексій Мушак, голова Одеської облради Анатолій Урбанський та інші. Хтось із них вказує кількість біткойнів або лайткойнів, інші – еквівалент цієї “недовалюти” в доларах або гривнях.

За даними сервісу моніторингу відкритих даних Opendatabot, станом на січень 2018 року 54 українських чиновника задекларували ту чи іншу криптовалюту. Навіщо вони це роблять? Чи зобов’язані публічні люди оприлюднити інформацію про купівлю криптовалюти, якщо вона не має правового статусу? До того ж фізично ні побачити, ні “помацати” її неможливо, на відміну від нерухомості, автомобілів або ювелірних виробів. І навіщо декларувати криптовалюту, якщо перевірити інформацію про неї практично неможливо?

Дослідники міжнародного банку Citibank, перераховуючи ризики, пов’язані з поширенням криптовалют, зазначили, що вони “полегшують незаконну діяльність і можуть перерозподіляти багатство від формальної до неформальної економіки”. Зокрема, повна анонімність операцій, яка, на думку дослідників, забезпечила криптовалютам підвищену популярність, має “особливо важливе значення для неформального сектору в цілому” і “може сприяти прямим кримінальним угодам”. Причому Україна в цьому дослідженні потрапила в п’ятірку країн з найвищими ризиками, які несуть державній економіці кріптовалюти.

Комунікаційний менеджер Центру соціально-економічних досліджень “CASE Україна” Микола Малуха підтвердив, що криптовалюти можна розглядати як один із способів приховування доходів і ухилення від податків.

“Якщо ми говоримо про біткойни, то дуже складно встановити, хто проводив транзакції. А якщо говорити про такі криптовалюти, як деш, то це практично неможливо встановити, оскільки рівень анонімності там набагато вищий, ніж у біткойна. Тому, якщо людина хоче отримати хабар або продати кілограм кокаїну, то в такому разі, зрозуміло, вона віддасть перевагу розрахунку криптовалютами, а не готівкою, і, тим більше, банківськими переказами. В цьому плані криптовалюта дійсно відкриває можливості нечистим на руку людям використовувати цей інструмент”, – говорить Малуха.

Як криптовалюти можуть послужити приховуванню доходів, експерт пояснив на простому прикладі:

“Людина може сказати, що купила криптовалюту років 5-7 назад по 300-500 доларів, а тепер, мовляв, вона принесла дохід у 20 тисяч. Таким чином можна виправдати якісь високі витрати в майбутньому або купівлю дорогої нерухомості, автомобіля і т. д. Адже ці транзакції ніяк не враховуються і не відстежуються. Тому в цьому плані криптовалюта, звичайно, може допомогти уникати гострих питань у майбутньому. На все буде відповідь: я просто дуже вдало інвестував в криптовалюту”, – каже менеджер “CASE Україна”.

…Але махінації на великі суми в біткойнах провести так само складно, як і в гривні
А ось маркетолог біткойн-агентства KUNA Вадим Попов вважає, що небезпека криптовалют як інструментів для незаконних операцій перебільшена.

“Це улюблена страшилка спецслужб і різних органів влади, щоб був привід сказати: “А давайте заборонимо!” Хоча вже є кілька офіційних досліджень, які проводилися в Євросоюзі, про те, що ймовірність використання криптовалют організованою злочинністю або для кримінальних цілей не перевищує 2%. Звичайно, потенційно криптовалюти цікаві і тим, хто має намір провести незаконні операції. Але там теж дуже великі труднощі з тим, щоб перетворити звичайні гроші на криптовалюту, або криптовалюту – на звичайні гроші. Як тільки сума операцій стає досить великою, починаючи від сотні тисяч доларів, я вже не кажу про мільйони, проводити всі ці обміни стає дуже важко і дорого. Та й потім, можна подумати, що для незаконних операцій не користуються доларами або готівковими гривнями. Користуються! А криптовалюта – це просто такий самий інструмент, як і інші”, – говорить експерт.

“Придбати по 50-200 біткойнів за один раз, особливо за готівку, – це важко. І в Україні, і в Європі. В Австрії, наприклад, купити біткойни можна в будь-якому поштовому відділенні. Але за один раз – максимум 500 євро”, – підтверджує фінансовий консультант міжнародної компанії OVB Сергій Титарчук.

Як довести правдивість інформації про криптовалюту в деклараціях

В принципі, всі “сліди” транзакцій з криптовалютами можна знайти в криптогаманцях їхніх власників. Здавалося б, перевірити, наскільки правдива інформація, яку зазначають чиновники, просто: попросити їх “розкрити” свій гаманець, пред’явити скан транзакцій і т. п.

Однак експерти сумніваються, що це принесе результат.

“Вимагати, звичайно, можна. Але на якій підставі людина це вам зобов’язана показувати? Адже у нас статус криптовалют ніяк не визначений і жодне контролююче відомство не може змусити людину розкрити свої операції з криптовалютами”, – попереджає Микола Малуха.

Крім того, дуже рідко криптогаманці записуються на справжнє ім’я власника. Якщо ж біткойн-гаманець записаний на псевдонім, як власник доведе, що це саме його “майно” і транзакції?

“Банківські рахунки можна перевірити через податкову, тому що є ідентифікаційний номер. Тут такого немає. Тобто для формальності можна щось показати: або один зі своїх гаманців, або чужий. Але, в принципі, криптовалюти – це те, що максимально анонімно, максимально захищено”, – говорить експерт.

А надавати доступ до свого “гаманця” перевіряючим експерти вважають досить небезпечним. Як приклад вони наводять історію з обшуком у редактора видання про криптовалюти Forklog Анатолія Каплана, яка сталася в Одесі перед Новим роком і наробила багато галасу в Мережі. За даними Forklog, під час обшуку співробітники відомства нібито намагалися перевести біткойни Каплана на свій біткойн-гаманець.

“Крім декларування, публічні особи повинні вказувати адресу зберігання криптовалюти (блокчейн). Блокчейн прозорий повністю, і його розкриття безпечне. Це просто адреса. Але з нього можна подивитися, наскільки інформація у декларації схожа на правду. Наприклад, якщо людина говорить, що купила криптовалюту в 2008 році, а транзакція відбулася в 2014-му, то вже є привід задуматися”, – підказує Вадим Попов.

Втім, Вадим Попов підтверджує: жоден орган в Україні не має права вимагати доказів, права подивитися транзакції і т. п.

“Ось це і є каменем спотикання. Звичайно, можна декларувати все, що завгодно. Але якщо ніхто не може перевірити, тоді який сенс взагалі декларувати? Поки не буде врегульовано статус криптовалют і не буде необхідності розкривати походження коштів, гріш ціна всім цим деклараціям”, – переконаний експерт.

У Південній Кореї нещодавно чиновників зобов’язали привести свої рахунки в криптовалюті у відповідність до вимог звичайної банківської системи, зокрема, з так званим “антивідмивним законодавством”.

“Україна до цього теж прийде, рано чи пізно. Це питання зрілості ринку. Поки що ми просто не досягли цієї зрілості”, – говорить Вадим Попов.

Зазначимо, раніше сайт “Сьогодні” писав про небачені стрибки курсу біткойна, а також про те, чого варто очікувати найближчим часом.

Крім того, ми проаналізували інші популярні криптовалюти, які незабаром можуть скласти біткойну конкуренцію.

Олександра Романюк

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування