3558
Роман Кобець: відчуження учасником частки у ТОВ. Ключові зміни нового закону
— Фондовий ринок
Товариство з обмеженою відповідальністю – найпопулярніша форма ведення бізнесу в Україні. Саме тому прийняття нового профільного закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», на який, за повідомленнями експертів, бізнес чекав 25 років, стало революційним початком 2018 року в сфері корпоративних відносин.
Ініціатори законопроекту анонсували прийняття доступних та надійних механізмів захисту прав та інтересів учасників, швидкого та справедливого вирішення внутрішніх конфліктів, які можуть загрожувати життєздатності бізнесу.
Однак, чи вдалося досягти з прийняттям нового закону (Наразі загальнодоступний лише текст законопроекту до другого читання. Саме тому редакція деяких норм після опублікування може відрізнятися в зв’язку з прийняттям правок до законопроекту при розгляді його Верховною Радою України – ред.) балансу інтересів учасників при відчуженні учасником частки ТОВ на користь третьої особи?
Переважне право учасників при відчуженні частки у ТОВ
Право на відчуження оплаченої частки у статутному капіталі товариства не є безумовним. Статутом може бути встановлено, що відчуження частки та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.
При цьому, новою редакцією профільного закону збережене переважне право учасників товариства на придбання частки іншого учасника, що продається третій особі.
Учасник має переважне право на купівлю всієї частки, що запропонована до відчуження. Придбання частки пропорційно розміру власної передбачено лише у разі, коли намір скористатися переважним правом виявили кілька учасників товариства.
Разом з тим, можливі й певні виключення, коли переважне право не застосовується, а саме:
- Такий порядок закріплений статутом товариства. При цьому відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього лише одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь всі учасники товариства.
- Такий порядок закріплений корпоративним договором, стороною якого є учасник, який має намір відчужити частку.
- Продаж частки здійснюється на аукціоні (публічних торгах).
Порядок реалізації переважного права
Учасник товариства, який має намір продати свою частку третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про істотні умови продажу (зокрема, ціну та розмір частки).
При цьому реалізація переважного права можлива протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку.
Частка може бути відчужена третій особі у разі, якщо жоден з учасників товариства у вказаний строк не повідомив письмово про намір скористатися своїм переважним правом.
В такому випадку вважається, що згода надана на 31 день з дати отримання повідомлення, і частка може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.
У запропонованому механізмі реалізації переважного права виникає одразу два проблемних аспекти:
Так, можливість реалізації переважного права залежить від факту отримання письмового повідомлення. При цьому у разі наявності корпоративного конфлікту між учасниками для блокування продажу частки достатньо не отримувати кореспонденцію. В такому випадку особа, яка має намір продати частку, не зможе отримати належні докази відсутності порушення переважного права при відчуженні частки.
Доцільно в статуті прописувати додаткові можливості повідомлення про намір учасника продати частку, наприклад, шляхом публікації на офіційному веб-сайті компанії чи в інших джерелах. Однак, яким чином суди у разі виникнення спору будуть застосовувати норми статуту, які по своїй суті звужують права, передбачені законом, наразі не зрозуміло.
Крім того, у разі відсутності заперечень згода вважається наданою на 31 день з дати отримання повідомлення. Разом з тим, може виникнути ситуація, коли учасник в рамках законодавчо передбаченої процедури реалізує переважне право на 30 день шляхом направлення письмового листа. На 31 день, незважаючи на реалізацію переважного права, повідомлення ще не буде отримано особою, яка має намір продати частку. Однак, в силу закону частка на 31 день вже може бути відчужена третій особі.
Способи судового захисту
Новим законом закріплені спеціальні способи судового захисту інтересів учасників при відчуженні частки.
Так, у разі реалізації переважного права сторони зобов’язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу частки.
Якщо ж у вказаний строк продавець ухиляється від укладення договору, покупець має право звернутися до суду із позовом про визнання договору купівлі-продажу укладеним на запропонованих продавцем умовах.
Якщо ж ухиляється покупець – продавець має право реалізувати свою частку третій особі на раніше повідомлених учасникам товариства умовах.
При цьому спосіб судового захисту прав учасників, переважне право яких порушено укладанням договору відчуження частки, залишився незмінним – переведення в судовому порядку на себе прав і обов’язків покупця. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.
Наявність в законі чітко сформульованих способів захисту інтересів всіх учасників є безумовним досягненням. Разом з тим, невирішеним є питання способу захисту інтересів учасника, який має намір продати свою частку третій особі, коли інший учасник чи учасники ухиляються від отримання повідомлення для блокування можливості продажу частки.
Звернення стягнення на частку учасника товариства та переважне право інших учасників
За загальним правилом переважне право при продажі частки на аукціоні (публічних торгах) не застосовується. Разом з тим, звернення стягнення на частку учасника товариства в рамках виконавчого провадження має свої особливості. Таке звернення стягнення здійснюється на виконання наступних виконавчих документів:
- про стягнення з учасника грошових коштів;
- про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи (наприклад, корпоративні права були передані в заставу для забезпечення виконання наданого іншій особі кредиту).
Не зовсім зрозуміло, чому до даного переліку не включені виконавчі листи про звернення стягнення на частку, яка передана у заставу в забезпечення своїх власних зобов’язань. Адже формально судове рішення про звернення стягнення на частку в статутному капіталі, яка передана в заставу як забезпечення виконання власних зобов’язань власника частки, не може бути здійснено відповідно до механізму, закріпленого в новому законі.
Закон передбачає наступний порядок звернення стягнення.
Державний виконавець накладає арешт на частку та повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку боржника.
Далі відбувається визначення вартості частки.
Виконавець визначає вартість частки станом на день, що передував накладенню на неї арешту, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки боржника.
Вартість визначається на підставі документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості, які зобов’язане надати товариство.
Виникають сумніви, що виконавець зможе самостійно визначити ринкову вартість частки, а тому залучення експерта в рамках виконавчого провадження є необхідним.
Після визначення вартості частки виконавець пропонує іншим учасникам товариства придбати частку шляхом реалізації переважного права.
При цьому законом передбачено, що покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець, в свою чергу, передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.
Не зовсім наразі зрозуміло, яким чином буде підписуватися договір купівлі-продажу зі сторони боржника (покупця) та як документально буде оформлюватись перехід права власності на частку.
У разі ж якщо оплата не буде здійснена, договір купівлі-продажу вважається розірваним в силу закону.
Якщо учасники товариства не скористаються правом на придбання частки, або якщо договір купівлі-продажу вважатиметься розірваним, то частка передається на реалізацію на аукціоні в загальному порядку та виставляється на прилюдні торги.
Закріплення механізму звернення стягнення на частку учасника товариства є беззаперечним досягненням нового закону, оскільки наразі, незважаючи на нормативну можливість такого звернення стягнення, дієвий механізм практикою так і не був напрацьований.
Однак закріплений механізм дійсно запрацює лише у разі внесення відповідних змін до законодавства про виконавче провадження, які визначать дії державного виконавця при укладанні договору купівлі-продажу та передачі права власності на частку.
Роман Кобець, юрист Правової групи «Побережнюк і партнери», адвокат
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
