1456
Кабмін проти Нацбанку. Як нова облікова ставка НБУ вплине на економіку України
— Казна та Політика
Одним з неприємних економічних сюрпризів 2017 року стала інфляція, яка досягла 13,7%. Зростання цін помітно перевищило як очікування Національного банку України, так і прогнози західних партнерів. Утримати інфляцію у встановлених межах (8% ± 2 процентних пункту — п. п.) регулятору, зокрема, завадив ініційований урядом перегляд соцстандартів. Дворазове підвищення мінімальної зарплати до 3200 з 1 січня 2017 року додало до рівня інфляції близько 2-2,5 п. п., а так зване осучаснення пенсій з 1 жовтня 2017-го — ще близько 0,5 п. п.
Вірогідно, в 2018 році збережеться схожа тенденція. З 1 січня мінімалку знову підняли до 3723 грн і до кінця року не виключено її подальше підвищення до 4100 грн. “Оскільки 2018 рік передвиборний, існують побоювання, що уряд буде активно збільшувати соцвиплати, мінімальну зарплату і пенсії, що негативно позначиться на показнику інфляції”, — говорить Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ). Також співрозмовниця Фокусу вказує на уповільнення реформ в країні і затримку з отриманням наступного траншу МВФ, що також створює ризики для фінансової стабільності і негативно позначається на інфляційних очікуваннях.
Ситуація на валютному ринку в січні 2018-го також не найкраща. Зокрема, через те, що напередодні нового року в економіку влили величезний обсяг коштів з держбюджету, національна валюта захиталася. До 23 січня курс гривні досяг 28,87 USD/UAH, що стало найгіршим показником після провального лютого 2015 року.
Щоб загасити пожежу, в НБУ ухвалили несподіване рішення про підвищення облікової ставки до 16% з 26 січня 2017 року. Нагадаємо, цей показник визначає вартість кредитів, які Нацбанк надає комерційним банкам. Зміна облікової ставки, як правило, спричиняє корекцію ставок за банківськими продуктами. На підвищення облікової ставки центробанки зазвичай наважуються заради приборкання інфляції.
“Перед засіданням правління НБУ найбільш вірогідний сценарій передбачав, що регулятор після нещодавнього підвищення облікової ставки до 14,5% залишить її на незмінному рівні. Оскільки за підсумками 2017 року рівень інфляції не перевищив 14%, передбачалося, що НБУ утримається від перегляду облікової ставки після кількох попередніх рішень про її підвищення”, — говорить Роман Лепак, директор департаменту організації, стратегії та корпоративного управління “КРЕДОБАНК”. На його думку, встановлення ставки в 16% свідчить, що НБУ став ще більш песимістично оцінювати прогнозну інфляційну динаміку в першому кварталі 2018 року.
Обмін люб’язностями
Підвищення облікової ставки також можна розцінювати як сигнал уряду і провладним депутатам. Таким рішенням Нацбанк демонструє свою незалежність і вказує на те, що з регулятором фінансового ринку потрібно рахуватися. “В Україні, якщо розглядати тільки внутрішні фактори, саме уряд залишається епіцентром інфляції та інфляційних рішень. А після підвищення ставки НБУ стало ясно, що просто так плодити держвидатки і всім все обіцяти на 2018 рік у Кабміну вже не вийде — це буде автоматично збільшувати вартість грошей для банків”, — пояснює член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
Судячи з усього, в уряді сигнал НБУ почули. “Нам потрібно знижувати облікову ставку за кредитами, тому що вони повинні бути доступними для економіки. Це питання до Національного банку”, — заявив прем’єр Володимир Гройсман на засіданні Кабміну 31 січня. Якщо після такого струсу повітря влада піддасться спокусі показово навести лад в НБУ, ситуація тільки погіршиться. “Конфлікт і суперечки сторін призведуть до негативного сценарію. Адже у нас достатньо зовнішніх ризиків, щоб витрачати ресурси на міжвідомчі суперечки з елементами вимірювання, хто з чиновників крутіший”, — попереджає Віталій Шапран.
Разом з тим співрозмовники Фокуса вважають ризики реального втручання уряду в політику НБУ мінімальними. Як нагадує Роман Лепак, гарантії інституційної незалежності Нацбанку передбачені законодавством, і, крім того, дуже уважно відслідковуються МВФ та іншими донорами України. Тому далі критичних зауважень з боку уряду справа навряд чи піде.
Єдиним виходом із ситуації вбачається усунення конфронтації і консолідація зусиль між урядом і Нацбанком. “НБУ повинен бути незалежним, але якщо уряд буде активно допомагати регулятору в досягненні цільової інфляції своїми інструментами — згладжуванням бюджетних виплат протягом року або більш плавним підвищенням соцстандартів, то Нацбанк зможе швидше повернутися до пом’якшення монетарної політики”, — підсумовує Олена Коробкова.
Вузда для економіки
Кабмін піднімає соцстандарти і розкручує інфляцію. Нацбанк підвищує облікову ставку, щоб приборкати інфляцію. Прем’єр закликає НБУ знизити облікову ставку, щоб зробити доступними кредити.
Позитивний ефект від підвищення дисконтної ставки першим відчув валютний ринок. Після оприлюднення рішення НБУ курс нацвалюти вже зміцнився майже на одну гривню — до 27,88 UAH/USD. Як зазначає Коробкова, жорсткість монетарної політики сприяє зміцненню гривні, зниженню споживчого попиту та уповільненню темпів зростання споживчих цін, і водночас охолоджує економічну активність і гальмує економічне зростання. З цим доводиться миритися як з меншим злом, щоб інфляція знову не вийшла з-під контролю.
Для швидкого відновлення докризових показників українська економіка повинна зростати на 6-8% на рік. У 2017 році ВВП України збільшився на 2%. У 2018-му, згідно з більшістю прогнозів, економіка зросте на 3%, що помітно менше очікуваного зростання глобальної економіки. Це означає, що частка України у світовому ВВП продовжить знижуватися, а наш внутрішній ринок ще більше втратить привабливість для міжнародного бізнесу. Тому, щоб країна не занурилася в глибоку стагнацію, Кабміну і НБУ все ж таки доведеться координувати політику.
Однак, навіть якщо уряд не вважатиме за потрібне виробляти спільну стратегію з регулятором фінансового ринку, який буде тримати на поточному рівні або далі підвищувати облікову ставку, простір для маневру у Кабміну буде обмеженим. “Піднявши облікову ставку, Нацбанк фактично дав сигнал для підвищення інших ставок в економіці, в першу чергу — за облігаціями внутрішньої позики (ОВДП). Уряду буде важче залучати гроші на внутрішньому ринку, оскільки платити за них доведеться дорожче, що дещо зменшить можливості Кабміну різко збільшувати соціальні виплати”, — пояснює Михайло Демків, аналітик банківського сектору групи ICU.
У банках все спокійно
Після підвищення облікової ставки в ЗМІ відразу ж заговорили про зростання ставок за депозитами і кредитами. Однак жорсткість монетарної політики НБУ аж ніяк не означає автоматичного їх підвищення. Як пояснив Фокусу Михайло Демків, облікова ставка НБУ не чинить прямого впливу на вартість депозитів банків, бо вони виставляють її самостійно, відштовхуючись від своїх потреб. Разом з тим співрозмовник Фокуса очікує певного підвищення тиску на депозитні ставки в бік їх збільшення.
Коригування вартості депозитів фізосіб, вірогідно, буде точковим. “Дії кожного банку у напрямку процентної політики залежать від стратегії розвитку банку, потреби в ресурсах у конкретний момент, позиції банку на ринку, його репутації, надійності і т. п. Тому ми допускаємо, що на останню зміну облікової ставки НБУ реакція ринку буде, але вона стосуватиметься не всіх банків”, — говорить Микита Малясов, начальник відділу депозитів ПУМБ.
Як не парадоксально, станом на 31 січня середні ставки за довгостроковими депозитами фізосіб становили 14,3% річних, що нижче облікової ставки НБУ майже на 2 п. п. За оцінками Романа Лепака з Кредобанку, часовий лаг, з яким зміна облікової ставки позначиться на рівні ставок за роздрібними депозитами, складе близько 2-4 тижнів. На думку співрозмовника Фокуса, до кінця лютого вклади громадян на 3-6 місяців подорожчають на 0,2–0,4 п. п. тобто, навіть з урахуванням можливого подорожчання, депозити фізосіб будуть обходитися банкам дешевше рефінансування НБУ.
“Швидше за все, будуть змінюватися ставки тільки за депозитами на 3 місяці. Зміни можуть бути в діапазоні 0,5 – 2 п. п. В результаті ставки за депозитами на 3 місяці будуть вищі, ніж за річними вкладами”, – вважає Ярослав Кабін, директор департаменту казначейства Ідея Банку. За його інформацією, в Ідея Банку не планують підвищувати ставки за депозитами в середньостроковій перспективі, бо у другому-третьому кварталі 2018-го очікують, що Нацбанк вийде на запланований рівень інфляції і перейде до більш низької облікової ставки.
Більшість опитаних експертів зійшлися на думці, що кредити для бізнесу і громадян також особливо не подорожчають. Як зазначає Роман Лепак, кредитні ставки за споживчими кредитами, які зараз формують основний обсяг кредитування в роздробі, перевищують облікову ставку в рази, а в корпоративному кредитуванні обмежувальним фактором для підвищення ставок буде дефіцит якісних позичальників і зростаюча конкуренція за них між банками. Тому, за оцінками Кредо Банку, середня процентна ставка за корпоративними кредитами зросте не більше ніж на 0,4–0,6 п. п. Зараз середня вартість кредитів юросіб становить 15,7%.
Та й в цілому аж ніяк не висока облікова ставка НБУ сьогодні визначає дорожнечу і недоступність кредитів для бізнесу. “Банкам з іноземним капіталам депозитна база фізосіб за 9 місяців 2017 року обійшлася всього в 2-3,5%, і вони могли б видавати кредити в гривнях під 5-10% річних якщо б у нас не було великих ризиків і правильно б працювали суди”, — говорить Віталій Шапран. За його спостереженнями на ринку навіть з’явився клас банків, які тримають ефективну ставку за кредитами нижче облікової. Банкам це цікаво тому, що дешеві кредити залучають клієнтів, які приносять доходи, користуючись іншими послугами. А ось хто, на думку Шапрана, дійсно постраждає, так це держбанки, у яких для великих клієнтів з держсектору в депозитних договорах забита облікова ставка НБУ.
Марія Бабенко
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
