Ольга Решетнік: Глобальна деофшоризація. Чи готовий український бізнес?


Ольга Решетнік: Глобальна деофшоризація. Чи готовий український бізнес?

Війна з офшорами крокує світом і міжнародний план BEPS (план з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування) починає ставати основою податкових законодавств розвинених світових економік.

Чому світ розпочав боротьбу з офшорними мережами? Все дуже просто, адже через виведення бізнесом коштів до низькоподаткових юрисдикцій, щорічно національні економіки розвинених країн втрачають близько 200-250 млрд дол. США. Зокрема такі дані представила Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Україна не стане винятком у цих глобальних процесах, яким би чином керівництво країни та велика кількість представників від бізнесу не опиралися.

По-перше, задекларувавши декілька років тому свій намір – бути серед родини країн прозорого світу, Україна взяла на себе обов`язок відповідати міжнародним стандартам співпраці та ведення бізнесу.

По-друге, важелі тиску вже усім давно відомі. Небажання підтримувати міжнародну ініціативу щодо боротьби з офшорами переростає у такі гучні скандали як “ПанамаГейт” чи “Райські Папери”, куди, як усім відомо, потрапляють власники багатомільйонних транснаціональних бізнесів, чиновники, політики першого ешелону.

Що робить Україна?

У нашій країні наразі впровадженні деякі інструменти, покликані пригальмувати виведення капіталів бізнесу до низькоподаткових юрисдикцій.

Зокрема, це стосується норм Податкового кодексу України у частині правил тонкої капіталізації (п. 140.2 ст.140 ПКУ). За цими правилами платник податку, у якого сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з пов’язаними особами-нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 рази, має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування.

Ще один з механізмів боротьби з виведенням капіталів – це обмеження визнання витрат з виплати роялті (п.140.5.6, ст. 140 ПКУ). Окрім цього, згідно з п. 140.5.4 статті 140 ПКУ в Україні діють обмеження витрат по операціях з контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій.

А у 2013 році у якості механізму боротьби з розмиванням податкової бази були впроваджені правила трансфертного ціноутворення, що передбачають принципи оподаткування прибутку тими юрисдикціями, де він був фактично згенерований.

Інакше кажучи, розподіл прибутків між кількома юрисдикціями допускається, якщо такий розподіл справедливий та відповідає економічній сутності діяльності компаній групи. По суті, правила трансфертного ціноутворення створюють правила гри, які перешкоджають невиправданому виведенню прибутків з-під оподаткування.

Одним з найабсурдніших, на мій погляд, інструментів боротьби з виведенням капіталів є валютні обмеження. Ці обмеження діють на основі декрету про валютне регулювання, що був ухвалений ще на початку 90-их років.

Якщо навіть коротко, без тлумачень скласти короткий перелік валютних обмежень, які на сьогодні розповсюджуються у нашій країні на фізичних та юридичних осіб, напевно не вистачить і декількох аркушів.

Чи слід розповідати бізнесу, що веде зовнішньоекономічну діяльність, про вимогу обов’язкового продажу 50% валютної виручки, 180-денний граничний термін розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, обмеження на репатріацію дивідендів, зняття готівки з власного рахунку в іноземній валюті для фізосіб та неможливість отримати інвалюту у банкоматах України?

Тривала історія існування цих запобіжників, будь-якого значимого ефекту в боротьбі з виведенням доходів з України та уникненням оподаткування, не дала. Бізнес роками виробляв “імунітет” до вказаних обмежень, а схем структурування груп компаній та/або операцій з метою обійти встановлені обмеження було розроблено стільки, що накопичилося б далеко не для одного посібника.

Ті ж обмеження, які є на сьогодні, призвели лише до того, що Україна вже багато років є країною дефіцитного платіжного балансу та постійно потребує зовнішніх запозичень.

Чи є вихід з ситуації, що склалася? Є, але він не простий. Слід замінити валютний контроль на податковий. Тим більш, від нашої країни цього вимагає Директива ЄС 88/361/ЄЕС про вільний рух капіталу та Угода про Асоціацію з ЄС. А в світі вже створено механізми заміни валютного контролю – податковим.

На перший погляд здається, що такий крок є досить ризиковий, адже може викликати турбулентність на внутрішньому валютному ринку, але згодом, як показує світова практика, економіка країни лише виграє від такого прориву валютної «блокади».

Справедливо зазначити, що Національний банк України вже розробив проект закону «Про валюту» і пообіцяв валютну лібералізацію. Концепція закону передбачає свободу проведення валютних операцій за принципом “дозволено все, що прямо не заборонено”. Це означає, що будь-які валютні операції між резидентами і між резидентами та нерезидентами в іноземній та національній валютах зможуть здійснюватися без обмежень. Але й вимагає ввести нові податкові правила гри для бізнесу, такі як:

  • правила оподаткування контрольованих іноземних компаній;
  • правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній;
  • правила щодо обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами;
  • правила оподаткування постійного представництва;
  • заходи стосовно запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування;
  • впровадження процедур стосовно врегулювання спорів з питань застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування;
  • впровадження міжнародних стандартів для автоматичного обміну фінансовою інформацією.

НБУ не придумав нічого нового. Ефективність впровадження цих правил вже перевірено світовим досвідом і передбачено умовами законодавства про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування.

План BEPS для України

Україна вже взяла на себе зобов`язання впровадити мінімальний пакет – (4 кроки з 15, передбачених планом BEPS), до якого входять заходи щодо усунення шкідливих податкових практик, проти зловживання угодою, звітування в розрізі країн та механізмів урегулювання спорів.

Але для того, щоб максимально спростити валютне регулювання, Україна має у більшій мірі адаптувати заходи BEPS, що викличе незадоволення деяких вітчизняних фінансово-промислових груп, які «полюбляють» продавати сировину через систему міжнародних фірм-прокладок.

Тобто окрім обраних чотирьох пунктів плану, слід впровадити ще деякі пункти, які в цілому передбачатимуть ключові рекомендації, а саме:

  • Затвердження правил КІК.
  • Обмеження витрат з фінансових операцій з пов’язаними особами.
  • Запобігання зловживань договорами про уникнення подвійного оподаткування.
  • Запобігання уникнення статусу Постійного представництва.
  • Запровадження обов’язку розкриття інформації про структуру міжнародних груп компаній.

Як підготувати бізнес до глобальних правил гри?

Отже, можна сказати що обмежитися лише 4 пунктами плану BEPS не вийде, і на нас у майбутньому чекають також і впровадження правил КІК.

Правила КІК покликані нівелювати загальносвітову практику відстрочення сплати дивідендів контрольованими компаніями, зареєстрованими к країнах з пільговим режимом оподаткування (офшорні зони) шляхом включення в розрахункову податкову базу контролюючої особи (фізичної та/або юридичної особи, які є резидентами України) нерозподіленого прибутку КІК за наслідками звітного фінансового року.

На сьогодні є зареєстрований в ВРУ проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони», який передбачає впровадження правил КІК.

Даним законопроектом вносяться зміни до Податкового кодексу України, відповідно до яких, запроваджуються терміни «контрольовані іноземні компанії», «контролююча особа».

Під контрольованою іноземною компанією розуміється юридична особа-нерезидент або іноземна структура без створення юридичної особи, зареєстрована в іноземній країні (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони), контролюючою особою якої є резидент України.

Контролююча особа – резидент України – юридична або фізична особа, яка безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами контрольованої іноземної компанії у розмірі 50 і більше відсотків; або її доля такої участі в контрольованій іноземній компанії перевищує 10 відсотків, якщо доля участі всіх резидентів України у цій контрольованій іноземній компанії складає 50 і більше відсотків.

Закон також доповнюється нормою, яка передбачає кваліфікуючі ознаки для визначення країни, що має пільговий режим оподаткування, в якості офшорної зони.

Також серед новацій – розділ ІІІ-І «Особливості оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній». Відповідно до даного розділу запроваджується обов’язок для контролюючих осіб-резидентів України до 1 березня року, що настає за звітним податковим роком, надати контролюючим органам довідки про КІК разом з фінансовою звітністю, підтвердженою відповідним аудиторським висновком, складеним відповідно до норм міжнародної фінансової звітності.

І хоча це лише законопроект, і він буде змінюватися, думаю вже важливо замислитися над зваженим підходом до структурування бізнесу.

1). Змінити структуру власності компанії таким чином, щоб український резидент не вважався контролюючою особою, тобто його частка у КІК була менше 50%.

2). Включити у роботу в якості «проміжної» компанію, що зареєстрована у державі, з якою Україна уклала договір про уникнення подвійного оподаткування, або ставка податку на прибуток підприємств ( корпоративного податку) якої не менше 10%, що автоматично знімає питання КІК.

3). Структурувати схеми ведення бізнесу таким чином, щоб не досягався передбачений законодавством «поріг суттєвості» для оподаткування КІК.

Ключовою проблемою, яку буде вирішувати контролюючий орган у випадку імплементації правил оподаткування КІК, є доступність інформації, яка необхідна для контролю.

Формально обов’язок надавати інформацію про наявні КІК, фінансові результати іноземної компанії та розрахунок її прибутку на резидента України покладається, але ж контролюючий орган зможе здійснювати контроль правильності оподаткування КІК лише у випадку, коли буде наявна «альтернативна» інформаційна база, сформована за участю іноземних податкових органів країни реєстрації КІК, отже без налагодженого автоматичного обміну податковою інформацією запровадити правила КІК взагалі неможливо.

Якщо у 2020 році (за результатами 2019 — авт.) запрацює автоматичний обмін податковою інформацією, як анонсує Мінфін, відповідно до тексту законопроекту правила оподаткування КІК не розповсюджуватимуться на компанії, зареєстровані у країнах, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування. А в переважній більшості це саме ті країни, які є передовими членами Глобального форуму ОЕСР і готові забезпечити доступ до своєї інформації.

З іншого боку, офшорні юрисдикції та території, яких у першу чергу має торкнутися оподаткування КІК, ймовірно, ще довго не будуть на практиці впроваджувати автоматичний обмін інформацією, оскільки найменш зацікавлені у цьому.

Проте не слід забувати, що законопроект про КІК – це лише проект, і, скоріш за все, його допрацюють, або ухвалять зовсім інший. Але щоб бути підготовленим та швидко адаптуватися до змін, бізнесу необхідно вже проаналізувати структуру власності на «пов`язаність» і «контрольованість».

Імплементація ж інших кроків плану BEPS закликає:

1. Перевіряти безпечність іноземного контрагента (наявність офісу,повноважень директора).
2. Досліджувати схеми з реєстрацією проміжних компаній в низькоподаткових юрисдикціях на номінальних директорів і масові адреси.

Також не слід забувати про перевірки Національним банком валютних операцій. Зокрема, НБУ може визнати валютну операцію підозрілою, використовуючи наступні індикатори:

1. Обсяг фінансових операцій не збігається з обсягами звичайної ділової активності клієнта.
2. Вид продукції, робіт (послуг), що є предметом зовнішньоекономічного договору, не є характерним для звичайної діяльності клієнта.
3. Суть фінансової операції не відповідає змісту діяльності клієнта/контрагента.
3. Фінансові операції, що здійснюються на виконання зовнішньоекономічного договору (поставка продукції, виконання робіт, отримання послуг тощо) економічно недоцільні та/або не містять очевидної законної мети.
4. Існує невідповідність між вартістю продукції/роботи/послуги/активу заявленою в правочині/рахунку-фактурі/актах виконаних робіт і її (його) справедливою ринковою ціною.
5. Зовнішньоекономічний договір передбачає перерахування коштів на користь третьої сторони.
6. Зовнішньоекономічний договір передбачає використання векселів; наявність під час здійснення розрахунків договорів поруки; відступлення права вимоги у зобов’язанні; переведення боргу; зарахування зустрічних однорідних вимог.
7. Наявні додаткові угоди, що передбачають постачання продукції/робіт/послуг на митну територію інших країн.
8. Умови розрахунку за фінансовою операцією передбачають використання компаній-оболонок (shell companies).
9. Учасник фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (на території), що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон; державі (на території), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, які проводять діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; території, на якій відбуваються військові дії тощо.
10. Банк контрагента за фінансовою операцією має місце реєстрації у державах Балтії. Місцезнаходження контрагента за межами цих держав.

Дотримуючись та беручи до уваги хоча б ці рекомендації, українському бізнесу буде легше пристосовуватись до глобальних змін, покликаних мінімізувати вплив офшорних гаваней на світову економіку.

Також слід чітко розуміти, що навіть попри небажання цих змін, вони ні за яких умов не зможуть обійти Україну стороною, адже наша інтеграція в економічний світовий простір вже триває.

Ольга Решетнік, радник податкової практики Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «ARIO»

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Архiви:2018 2017 2016 2015
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua
Опитування