6895
Скасування прописки в Україні: як громадян позбавлять радянської спадщини і що запропонують натомість
— Казна та Політика
Найближчим часом в Україні планують знову змінити спосіб реєстрації громадян за місцем проживання, який в народі за традицією називають пропискою.
Очікується, що замість старого механізму українцям запропонують нову систему декларативної реєстрації. Чиновники обіцяють, що кожен громадянин зможе реєструватися онлайн, і для цього не потрібно буде збирати купу документів, як було раніше.
Журналісти з’ясували, що зміниться для українців і чи справді тепер для оформлення реєстрації не доведеться проходити через безліч бюрократичних процедур.
Живучий рудимент
Інститут прописки вважається спадщиною часів СРСР. Питання формування нової системи реєстрації за місцем проживання українські політики піднімали неодноразово, але повністю вирішити його так і не вдалося. У 2003 році парламент прийняв закон, який фактично скасував прописку. Але за фактом її просто почали називати «реєстрацією місця проживання». У законі йдеться, що для реєстрації потрібно подати лише заяву, але на практиці зареєструватися без додаткових документів в Україні практично не можливо.
Обійтися без модернізованої прописки українці просто не можуть. ЦВК вона потрібна, щоб сформувати списки виборців, військкоматам – щоб здійснювати військовий облік, постачальникам комунальних послуг – щоб нараховувати плату за опалення. Так що формальне скасування прописки зовсім не означає, що вона зникла з життя громадян.
У 2016 році Верховна Рада спробувала внести ще одну зміну, повернувши право реєстрації за місцем проживання місцевій владі. Однак народні депутати не врахували, що не надали владі на місцях ніяких повноважень для цього.
Незважаючи на те, що реєстрація місця проживання є в Україні однією з найбільш затребуваних адмінпослуг, ця процедура залишається складною. За даними керівника сектору політики та реінжинірингу Офісу реформи адміністративних послуг Людмили Рабчинської, протягом року цією послугою користується понад 2 млн людей, які витрачають від години до кількох тижнів на її отримання. При цьому Рабчинська зазначає, що не менше ніж 30% громадян взагалі не можуть через різні причини зареєструватися за місцем проживання.
У зв’язку з бюрократичними складнощами процес реєстрації часто супроводжується корупційною складовою. Зараз в інтернеті можна легко знайти оголошення, в яких пропонують швидко отримати прописку на певний період часу за суму від 2 тис. грн. Ці послуги користуються попитом, оскільки без штампа в паспорті громадянин втрачає значну частину своїх прав.
Залишити не можна скасувати
Незважаючи на всі труднощі, більшість експертів каже, що повністю скасовувати реєстрацію теж не можна. Вона в тому чи іншому вигляді існує у всіх розвинених державах. Це необхідно для того, щоб кожна особа була прив’язана до певної територіальної громади, могла отримувати адміністративні послуги і брати участь у виборах.
Але очевидно, що система реєстрації потребує вдосконалення. Наприклад, дуже важливо скоротити термін реєстрації, який зараз в кращому випадку становить кілька днів. Також необхідно передбачити можливість реєстрації осіб, які легально орендують житло.
Вирішити ці проблеми має новий проект закону, розроблений експертами Офісу реформи адмінпослуг. Над ним працювали протягом усього 2017 року, а зараз завершує роботу над законопроектом група фахівців МВС. У законопроекті пропонується запровадити систему реєстрації за декларативним принципом. Автори кажуть, що ця процедура триватиме не більше 5 хвилин. Пройти її можна буде цілодобово і в онлайн-режимі. Подібна система реєстрації працює в Німеччині, Естонії, Латвії, Литві, Фінляндії, деяких американських штатах і в ряді інших держав.
Декларативний принцип реєстрації передбачає її здійснення на підставі одного документа – заяви, що подається онлайн або особисто. Щоб зареєструватися, людині потрібно спочатку отримати право на проживання. При цьому реєстрація не буде підставою для набуття прав на майно за місцем реєстрації. Крім того, для захисту інтересів власників органи реєстрації зможуть перевіряти підстави реєстрації за певними критеріями і скасовувати її в разі необхідності.
Власник житла буде отримувати повідомлення про реєстрацію іншої особи. Йому представлять можливість оскаржити реєстрацію в органі реєстрації. Закон передбачає штрафи для громадян, які будуть зловживати декларативною реєстрацією.
Ще одна проблема, яку покликаний вирішити закон, полягає в тому, що сьогодні реєстрацією займаються близько 10 тис. органів на місцевому рівні, які часто одноосібно володіють даними про місце проживання. Законопроект передбачає створення єдиної системи реєстрації, за допомогою якої різні державні органи обмінюватимуться інформацією про реєстрацію. Це звільнить українців від необхідності отримувати і надавати величезну кількість довідок про реєстрацію місця проживання, склад сім’ї і так далі.
Світовий досвід
У країнах Європейського Союзу такого поняття як «прописка» не існує. Наприклад, у Німеччині достатньо повідомити державі про місце фактичного проживання. Це дозволяє громадянину скористатися своїми правами – відкрити банківський рахунок, отримати медичну страховку та податковий номер.
У Франції в разі оренди житла можна повідомити про це відповідні органи та оформити на своє ім’я оплату за комунальні послуги. Цей рахунок можна використовувати як свідоцтво реєстрації у разі відкриття картки в банку.
В цілому ж в Європі для реєстрації користуються визначенням «підтвердження фактичної адреси». Для проходження цієї процедури досить подати рукописну заяву власника житла.
В Австралії людині необхідно повідомити про місце свого проживання, щоб отримати право брати участь у виборах. У США специфіка реєстрації залежить від штату, але за її відсутність зазвичай не штрафують і не відмовляють у наданні адмінпослуг.
Таким чином, у західних країнах реєстрація в першу чергу є інструментом для того, щоб забезпечити громадянам комфортне життя і можливість реалізувати їхні права. У пострадянських країнах вона досі служить інструментом контролю та обмеження прав людини.
Перевірка часом
Поки нова система не запрацює, рано говорити про її перспективи. В українських реаліях далеко не всі ініціативи, які добре виглядають на папері, бездоганно працюють на практиці. Досить згадати роботу центрів «Готово!», створення яких не позбавило українців великих черг при отриманні біометричних паспортів та ID-карток. Вирішити проблему корупції в цій сфері теж повністю не вдалося.
У законопроекті про реєстрацію прописана продумана процедура, але головне питання полягає в тому, чи буде цей механізм працювати на практиці. До того ж не варто забувати, що на даний момент законопроект навіть не направлений на розгляд Верховної Ради. Це означає, що в його кінцевий варіант можуть внести безліч правок і змін.
Експерти сходяться на думці, що зараз не можна повністю відміняти процедуру реєстрації, але вона вимагає значної модифікації та адаптації до вимог нашого часу. Наприклад, потрібно враховувати фактор війни на сході і те, що сотні тисяч людей звідти потребують реалізації своїх законних прав.
Олексій Мельниченко
За матеріалами: hyser
Поділитися новиною
