Податківці почнуть полювання за заможними українцями

Держава хоче взяти під посилений контроль громадян, які отримують високі доходи або володіють значними активами. У Мінфіні розробили критерії віднесення українців до категорії заможних, і оформили їх у законопроект. Його текст днями було оприлюднено на сайті Мінфіну для громадського обговорення. Документ зобов’язує товстосумів щорічно звітувати про свої статки.

Оскільки порядок отримання інформації про обіг коштів на рахунках громадян на вимогу ДФС пов’язаний з розкриттям банківської таємниці і регулюється нормами Податкового кодексу і законодавства про банківську діяльність, всі новації в даній сфері повинні проходити на рівні законів.

Критерії багатства

Мінфін пропонує доповнити норми ПК визначенням «осіб з великими доходами». Такими будуть вважатися ті, хто відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

український резидент-фізособа є кінцевим бенефіціаром великих українських платників податків;
володіє 10% і більше статутного капіталу або часткою юрособи-нерезидента, яка задекларувала за звітний рік 10 млн євро і більше;
особа, чий річний оподатковуваний дохід за попередній рік перевищує 50 млн грн.

Нагадаємо, що після зміни критеріїв з 1 січня 2018 року кількість великих платників податків в Україні скоротилася до 1364 підприємств. Тепер великим платником вважається юрособа або постійне представництво нерезидента на території України, чий дохід від усіх видів діяльності за останні чотири квартали перевищує 50 млн євро (раніше – 1 млрд грн) за середньозваженим курсом НБУ. Або загальна сума сплачених до держбюджету податків, зборів і платежів за той же період перевищує 1 млн євро (раніше – 20 млн грн) за умови, що без митних платежів вона вище 500 тис. євро.

Як зазначають в Мінфіні, посилаючись на аналіз світового досвіду та вітчизняної практики, дані критерії спроможності громадян були розроблені виходячи з того, що основний дохід українські багатії отримують не у вигляді зарплати, а з інших джерел (інвестиційний прибуток, банківські депозити, операції з нерухомістю, інше).

Щоб відстежувати відповідність цим критеріям і скоротити можливості для маніпуляцій, законопроектом пропонується розширити повноваження ДФС отримувати інформацію про обіг коштів на банківських рахунках таких платників податків.

Особливості контролю

Податківців наділять правом безкоштовно отримувати інформацію від банків та інших фінустанов про наявність банківських рахунків і обороти на них. У тому числі відомостей про неповернення валютної виручки компаніями (ймовірно, маються на увазі підконтрольні власнику-багатію).

Крім того, фіскали зможуть отримувати за рішенням суду інформацію про зберігання банками цінностей людини або про оренду нею банківської комірки.

Заможні українці підлягатимуть окремому обліку. У Держреєстрі фізосіб-платників податків буде вноситися окремий запис про дату внесення в список багатих фізосіб або вилучення з нього, а також про місце такої реєстрації.

Для них не буде винятків в обов’язку подавати щорічну декларацію про доходи і майновий стан фізосіб, як це передбачено для інших фізосіб (наприклад, при отриманні лише зарплати на підприємстві). Тобто, вони зобов’язані подавати декларацію, навіть якщо податки з доходів фізосіб (ПДФО) вже були утримані податковими агентами.

Хто не відзвітує, буде оштрафований за невчасне декларування доходів у розмірі 10% від суми нарахованого ПДФО. Для всіх інших українців сума штрафу залишиться значно меншою – 170-1020 грн.

Мало того, як зазначає адвокат, керуючий партнер ЮФ «Можаєв і партнери» Михайло Можаєв, термін давності, протягом якого податківці можуть самостійно визначати суму податкових зобов’язань для таких платників замість трьох років (1095 днів) становитиме 10 років (3650 днів).

«Важливо, щоб не було зловживань з боку податківців. А для цього потрібно грамотно прописати механізм отримання інформації про активи та інших даних. Наприклад, громадянина неправомірно віднесуть до заможних платників, а потім почнуться судові спори», – зауважив Можаєв.

Ключовими моментом стане не те, якою вартістю володіє особа (наприклад, в частці компанії), а який розмір дивідендів виплачується. Те ж саме можна сказати і про валовий дохід, який не так важливий, як прибуток компанії.

До чого готуватися

За словами юристів, це розширює поле для самодіяльності податківців. Зараз працівники ДФС часто неправомірно знімають витрати (для розрахунку податку на прибуток) або податковий кредит (для розрахунку ПДВ) заради наповнення бюджету.

У цьому сенсі новий закон може стати ще одним інструментом для поповнення казни, коли платника будуть відносити до заможних за формальними ознаками. В результаті громадяни через суд доводитимуть надуманість таких дій.

«Формальне неподання декларації – і відразу штраф 10% – це дуже небезпечно. Зараз податкова, наприклад, сама створює перешкоди для подачі електронної звітності підприємствами, а потім за формальними ознаками (неподання звітності вчасно) штрафує. Доводиться в суді доводити, що ДФС неправомірно відключила компанію від системи подачі електронної звітності», – пояснив Михайло Можаєв.

Багато іноземних компаній, відкритих нашими бізнесменами, наприклад, в офшорах, часто відкриваються на іншу особу, яка не обов’язково отримує дивіденди. А саме підприємство може бути посередником, який отримує кошти тільки на обслуговування власних потреб. Відповідно, власник такої компанії може не отримувати істотних доходів.

«В цілому реєстр бенефіціарів великих українських підприємств і так вже є у ДФС. Якщо власник спеціально не переховується, то про бенефіціарів українських компаній і так буде відомо», – запевнив UBR.ua керуючий партнер Crowe LF Ukraine Дмитро Михайленко.

Що стосується зарубіжних компаній, то такий критерій буде ефективно працювати тільки коли налагодиться обмін інформацією з іншими країнами. Вперше такий обмін даними планується здійснити в 2020 році (за даними за 2019-й).

«Щодо доходу в 50 млн грн інформація надійде або від податкових агентів, або сам громадянин повинен задекларувати свої доходи. Отже, ці відомості вже і так доступні для податківців», – впевнений Михайленко.

За його словами, українське законодавство намагаються трансформувати під міжнародні норми. Податківці намагаються отримати якомога більше інформації про наших платників за кордоном.

Однак варто пам’ятати, що не тільки іноземні банки будуть інформувати наші контролюючі органи, а й навпаки.

Якщо активи записані на дружину, то вже вона буде потрапляти під контроль.

«Поняття контролю постійно еволюціонує. Наприклад, для цілей Податкового кодексу вже давно обоє з подружжя вважаються пов’язаними особами. Для цілей закону про бенефіціарів формулювання більш розмиті, втім, можливості розробляти конкретну особу ДФС має», – підкреслили в Crowe LF Ukraine.

Костянтин Симоненко