Шопоголіки. Як змінюються споживчі настрої українців


Шопоголіки. Як змінюються споживчі настрої українців

В 2017 році Держстат фіксує пожвавлення торгівлі. Роздрібний товарообіг за січень — жовтень 2017 року порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 8,2%. Для порівняння: в 2016 році ритейлери наторгували на 4% більше, ніж у 2015-му. До цього роздрібний товарообіг падав два роки поспіль: у 2015-му — на 20,7%, в 2014-му — на 8,2%.

Індекс споживчих настроїв (ІСН), який дослідницька компанія GfK Ukraine вимірює з 2000 року, також вказує на пожвавлення купівельної активності. У жовтні 2017-го ІСН у порівнянні з вереснем піднявся на 3,6 пунктів і становив 62,6. Це найвищий показник за останні три роки. Найгіршими споживчі настрої українців були в лютому 2014-го (ІСН — 41,1), на тлі обвальної девальвації гривні.

У GfK Ukraine позитивні зміни в споживчих настроях пов’язують із зростанням пенсій у жовтні 2017 року, із запланованим на листопад збільшенням стипендій та підвищенням мінімальної зарплати з січня 2017-го.

Досвід провідних компаній, які постачають продукцію в торгові мережі, підтверджує тенденцію.

За словами Михайла Мельничука, генерального директора MARS Україна, перші ознаки зростання споживчого попиту намітилися в 2016 році, а в 2017-му позитивні сигнали оформилися в стійку тенденцію — люди витрачають більше, а їхній вибір поступово зміщується в бік більш дорогої і якісної продукції.

До 2013-го не дотягуємо

Індекс споживчих настроїв все ще перебуває в негативній площині (62,6 пункту). Якби частка позитивних оцінок ситуації перевищила негативні, індекс перевалив за 100, як, наприклад, це було в 2005 році. У грудні еталонного 2013 року ІСН становив 80,3 пункту.

За оцінкою Михайла Мельничука, про відновлення доходів, а значить, і купівельної спроможності до докризового рівня говорити передчасно. “Конфлікт на сході країни, катастрофічна девальвація нацвалюти та інші негативні фактори останніх років занадто болісно відбилися на добробуті громадян. Для відновлення купівельної спроможності необхідне стійке економічне зростання, а для цього потрібні відповідні умови і час”, — підсумовує Мельничук.

Пристосовуватися до погіршення ситуації довелося і споживачам, і виробникам товарів широкого вжитку. Через зниження рівня життя споживачі при виборі товару в першу чергу почали орієнтуватися на ціну. При цьому заборона на ввезення в Україну товарів, вироблених в РФ, змусила міжнародні компанії переглянути усталені схеми поставок своєї продукції.

“Ми повністю перейшли на постачання продукції тільки з країн ЄС, провели ретельну роботу над асортиментом і ухвалили низку рішень, щоб, незважаючи на кризу, наші продукти залишалися доступними якомога більшій кількості споживачів в Україні”, — розповідає про реакцію компанії “MARS Україна” на кризу 2014-2015 років Михайло Мельничук.

Одежні рітейлери також спостерігають зміну уподобань покупців. “Споживач до Майдану і сьогоднішній споживач відрізняються кардинально. До 2013 року імідж був усім. Покупці були готові платити більше за відомі бренди. В останні роки люди стали більш раціональними і менш брендозалежними, воліють функціональність та якість”, — говорить директор з маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Юлія Шилова.

Як зазначає Шилова, в останні роки скоротилася частка шкіри та хутра у верхньому одязі, зате попит на пуховики і куртки на холофайбері зріс у кілька разів.

Беруть велике

Однією з тенденцій 2017 року, яку виявляє дослідження GfK Ukraine, стало поліпшення індексу доцільності великих покупок (67,6 пунктів за підсумками жовтня 2017-го). Тенденція підтверджується зростанням попиту. За даними дослідження GfK TEMAX, обсяг продажів на українському ринку побутової техніки та електроніки в третьому кварталі 2017 року зріс на 24% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року і досяг 19 млрд грн. Зростання показали всі сектори, крім фотоапаратів (-5,2%), бюджетні моделі яких витісняють смартфони. У трійці лідерів виявилася велика і дрібна побутова техніка (зростання 25% і 29%), а також телекомунікаційне обладнання, включаючи смартфони (33,9%).

Можливо, на споживчі настрої вплинув фактор відкладеного попиту — техніка, оновлення якої відкладали з початку кризи, за кілька років могла стати непридатною. Тому українцям доводиться терміново купувати новий ноутбук, холодильник або пральну машину, нехай навіть і в кредит.

Тому у банкірів теж зростають показники. За словами начальника управління з розвитку бізнесу департаменту роздрібних партнерських продажів банку ПУМБ Романа Олійника, в 2017 році кількість звернень від клієнтів за споживчими кредитами в ПУМБ зросла на 20%, а середній чек запитів підвищився на 15% в порівнянні з 2016 роком.

Пішли в онлайн

Якщо окремо подивитися на показники онлайн-ритейлерів, можна подумати, що Україна переживає споживчий бум. Наприклад, за перше півріччя 2017-го українці на маркетплейсах Prom.ua і Bigl.ua (проекти компанії EVO) витратили на 64% більше, ніж за аналогічний період минулого року, а кількість замовлень зросла на 52%.

Однак, як відзначає Юлія Шилова, зростання електронної торгівлі забезпечується переключенням споживачів на покупки в інтернеті на 60-70% і лише на 30-40% залежить власне від збільшення споживання. Тобто онлайн-ритейл продовжує відкушувати частку традиційного роздробу.

Споживча поведінка в онлайні за останні роки помітно змінилася. За спостереженнями компанії EVO (Prom.ua, Bigl.ua та ін), кілька років тому основним драйвером інтернет-торгівлі була техніка і електроніка. Потім на арену вийшли одяг, взуття та аксесуари. Купувати одяг без примірки покупцям спочатку було важко. Але бар’єр впав, і тепер одяг, взуття та аксесуари стали найбільш продаваною категорією товарів в інтернеті.

У 2017 році проявилися нові тенденції. Істотно підвищився попит на онлайн-купівлю косметики і парфумерії. А замовлення на продукти харчування, за даними Prom.ua, зросли на 82% порівняно з першим півріччям 2016 року. “Український покупець готується купувати продукти харчування в онлайні. Все частіше люди замовляють через інтернет екзотичні, імпортні продукти, які важко знайти або дорого коштують в супермаркеті. Перед святами кількість таких замовлень збільшується на 30-40%”, — коментує керівник маркетплейса Prom.ua Іван Портной.

Ще один перспективний напрямок онлайн-бізнесу — виготовлення продуктів під замовлення. Як зазначає керівник хендмейд-платформи Crafta.ua Олександр Юр’єв, найчастіше покупці замовляють домашнє печиво, букети з цукерок, варення, конфітюри і розписні пряники. Під час свят продажі в категорії “Кулінарні сувеніри” зростають на 60-80%.

Мисливці за розпродажами

Зростання популярності серед українців акцій і розпродажів наочно показала так звана “чорна п’ятниця”, день найбільших знижок у торговельних мережах в останній уїк-енд листопада. У 2017-му ритейлери активно рекламували приурочені до цього періоду акції. І хоча розмір знижок у торговельних мережах був не такий вже й великий, від покупців не було відбою.

“Якщо продавці заздалегідь готуються до розпродажів — продумують знижки, перевіряють наявність акційного товару, збільшують кількість співробітників, щоб впоратися з напливом покупців, це дозволяє збільшити виручку в 1,5–2 рази”, — коментує Іван Портной. Так, на Prom.ua середній чек в чорну п’ятницю зріс в два рази і склав 1629 грн. В шопінг-клубі LeBoutique, за словами Юлії Шилової, кількість замовлень в чорну п’ятницю порівняно з торішніми розпродажами збільшилася на 50%. Лідером за кількістю покупок виявилися сукні.

Щоб оцінити масштаби чорної п’ятниці по-українськи, Фокус запросив статистику операцій за платіжними картками у банків. Як розповіли в ПриватБанку, в чорну п’ятницю власники карток сплатили безготівково вдвічі більше покупок, ніж у звичайні дні. За даними банку, на розпродажах в мережах електроніки і побутової техніки середній чек в чорну п’ятницю склав 3,1 тис. грн, у взуттєвих магазинах — 2,1 тис. грн, в магазинах спорттоварів — 1,5 тис. грн, одягу — 1,25 тис. грн.

Не пропускають українці і розпродажі на зарубіжних онлайн-маркетплейсах. Наприклад, 11 листопада 2017 року в день мегарозпродажів на китайському AliExpress тільки клієнти ПриватБанку витратили на цьому маркетплейсі близько $9 млн, зробивши 517 тис. покупок.

Щоб придбати товар зі знижкою, азартні українці охоче оформляють позики, незважаючи на те, що ставка за кредитом може нівелювати всю вигоду. “В Україні чорна п’ятниця ще не стала настільки популярною, як у США, але з кожним роком ми спостерігаємо зростання залучення клієнтів. У 2017-му ми побили всі рекорди і продали в чорну п’ятницю споживчих кредитів на 56 млн грн, обслугувавши 31 тис. клієнтів”, — розповідає начальник управління з розвитку бізнесу департаменту роздрібних партнерських продажів банку ПУМБ Роман Олійник.

За даними Приватбанку, за добу 24 листопада обсяг продажів в кредит зріс удвічі порівняно з середньодобовим показником і досяг 53 млн грн. За цей період в онлайн-кредит клієнти Приватбанку купили товарів на 15 млн грн. Більшу частину таких покупок мисливці за знижками здійснили вночі.

Марія Бабенко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua