Атипова праця як драйвер зростання?


Атипова праця як драйвер зростання?

Вельми модна сьогодні атипова зайнятість, зокрема так званий мережевий маркетинг (назви відповідних компаній ми не наводимо — вони в усіх на вустах), що є сьогодні флагманом і найбільш успішним сегментом прямих продажів у нашій країні, має для зайнятих у цій сфері людей і тіньові сторони.

Експерти Центру соціальних і трудових досліджень (ЦСТД) провели за підтримки Фонду Фрідріха Еберта в Україні дослідження про атипову зайнятість і прийшли до висновку, що в Україні все частіше використовуються «гнучкі» і не зовсім законні форми зайнятості.

«ПОЗИЧЕНИЙ» ЧАС

У ЦСТД упевнені, що руйнування звичних трудових умов створює ризики для держави, здоров’я працівників і добробуту (особливо жінок і молоді). У роботі наголошується, що підприємства, навіть після зменшення ЄСВ і підвищення мінімальної заробітної плати далеко не завжди укладають трудові угоди. Вони також не повідомляють у фіскальну службу про найм працівників або підміняють трудові угоди цивільними. Це позбавляє людей права на гідну пенсію та безпеку умов праці.

У роботі наводяться дані про те, що 2016 року інспектори з праці виявили порушення щодо понад 4700 працівників (понад 60% з них працювали без повідомлення у ДФС, тобто в тіні). Порушення є навіть у бюджетних установах. Вони використовують такі елементи атипової організації праці, як переведення працівників на неповний робочий час (інколи при збереженні обсягу робіт), строкові угоди та псевдосумісництво. Без обмежень застосовується так звана «позичена праця», коли люди «працюють» на ті чи інші підприємства в тимчасових агентствах зайнятості. (Їх зазвичай звільняють першими).

За словами координатора Фонду Фрідріха Еберта Марії Ткаченко, причинами поширення атипової зайнятості в світі є посилення конкуренції, глобалізація ринку праці, розширення сектора послуг (у збиток промисловості), трудова міграція. Але якщо в багатих країнах ЄС атипова зайнятість, за словами Ткаченко, є вибором працівника, то у нас вона зумовлена обставинами життя і часто безробіттям.

НАЧАЛЬНИКИСВОГО ЖИТТЯ

Але праця в нашій країні прагне бути не менш винахідливою, ніж капітал. «Ще вчора ми, молоді люди, замислюючись про своє майбутнє, прагнули стати чиновниками, — згадує голова ради директорів Української асоціації прямих продажів Томаш Мурас.

— А нове нинішнє покоління вважає за краще працювати виключно на себе. Вони хочуть працювати стільки і там, де вони хочуть, і з тим, з ким хочуть».

«Отже, — робить висновок Мурас, — індивідуальне підприємництво — це драйвер зростання, тому що нинішні молоді люди хочуть самі бути начальниками свого життя». Він розповідає про поширену зараз на Заході модель, коли людина може працювати одночасно в трьох іпостасях.

Наприклад, з ранку він таксист для своїх сусідів, машина яких, скажімо, в ремонті. «Чом би не заробити $50?», — не сумнівається в такому способі життя та праці топ-менеджер. На вечір він може запросити на вечерю друзів і пригостити їх фірмовою стравою — куркою (за $200). Звичайно, на столі є і вино. За кермо після цього не сядеш. І в розпорядженні гостей — вільна кімната. Так Мурас перевтілюється з кухаря й офіціанта ще й в отельєра. І все це, за його словами, — прямі продажі, які можливі лише за умови довіри.

МАЙБУТНЄ ВЖЕ СЬОГОДНІ

«Уявляєте, особисто у мене сьогодні може бути одна робота, а завтра — п’ять», — з ентузіазмом розповідає про своє життя голова асоціації. Так працюють сьогодні, за його словами, багато хто, а завтра цей приклад підхоплять майже всі. «Це ще важко собі уявити, але тенденція очевидна, — запевняє Мурас, — адже ми всі хочемо і можемо працювати на себе, без жодного офісу, але таким чином беручи участь у діловій економіці своєї країни». «Такий бізнес сучасніший, тому що і ми самі, і ті люди, яким ми безпосередньо продаємо товари чи послуги, покращуємо своє життя. Ми бачимо великі можливості прямих продажів. Майбутнє — це вже сьогодні», — зауважує голова асоціації.

Виконавчий директор Всесвітньої федерації асоціацій прямих продажів Тамуна Гобілая зауважує, що в світі такі продажі склали торік $183 мільярди. Ця сфера нараховує 107 мільйонів незалежних підприємців. У світі, за її словами, існує 23 ринки, обсяг прямих продажів на яких перевищує мільярд доларів. Гобілая сподівається, що незабаром і Україна до них приєднається.

«Словом майбутньої епохи в економіці буде індивідуалізм, — передбачає голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна. — Прямі продажі засновані на індивідуальному спілкуванні. І дуже помиляються ті, хто каже, що приватні підприємці — це якийсь «недобізнес», і не варто на ньому концентруватися». Вона впевнена, що саме в самозайнятості, в індивідуальному бізнесі зростатиме кількість працівників. «Ми робитимемо все, щоб створити умови для розвитку підприємництва, щоб люди, що працюють у сфері прямих продажів, могли реалізувати свій потенціал, свою творчість», — запевняє чиновник.

БЕЗ ЗАПОБІЖНИКІВ

Віталій Дудін погоджується з тим, що стандартна праця поступово зникає, тоді як нетипова поширюється швидкими темпами. Відповідаючи на питання «Дня» щодо прямих продажів, він зауважує: «Така звична для України форма праці, як самойзанятість або робота на умовах ФОП, у всьому світі вважається атиповою і насправді вона себе вже дискримінувала в усіх цивілізованих країнах. У нас такі «псевдопідприємці» не мають відпустки, не можуть отримати лікарняний, піти у відпустку в зв’язку з народженням дитини. Навіть допомогу з безробіття не завжди можуть отримати. А їхня пенсія буде низькою. Відсутня охорона праці, не дотримується встановлений законодавством робочий час».

«Самозайняті в соціальному аспекті є дискримінованими і програють, — констатує експерт, і це не їхній вибір, а вибір економічно сильнішої сторони — компаній-працедавців, із якими вони, найчастіше, працюють». «У цивілізованому світі проти цього є різні запобіжники, — додає Дудін, — у Бельгії навіть враховується, чи працюєте ви з одним контрагентом. Якщо це так, або навіть у тому випадку, якщо 50% замовлень надходить від одного джерела, то це сприймається як залежність».

«Отже, — продовжує експерт, — ви не самозайнятий і не ФОП і обманюєте державу, суспільство і фіскальну службу. Ви, в такому разі, залежний працівник. А у нас ні на зловживання з фізичними особами-підприємцями, ні на найм робочої сили за цивільними угодами обмежень немає. Навіть будівельники можуть працювати за цивільними угодами. Не виняток, що такі умови можуть поширитися навіть на шахтарів. Люди гинуть. Тому що охорона праці на них не поширюється. Ми в своєму дослідженні наводимо приклад, коли в полі травмувався аграрій, що працював за такою угодою. Але жодної компенсації не отримав. Працедавці посилалися на цивільні взаємовідносини, і держава в особі Фонду соцстрахування відмовила йому на цих же підставах».

Віталій Княжанський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua