Як правильно платити земельні податки в Україні


Як правильно платити земельні податки в Україні

В грудні Верховна Рада і Кабмін активно зайнялися переписуванням земельного законодавства: від продовження мораторію на продаж землі та земельної децентралізації до зміни порядку реєстрації прав власності на землю та запуску системи онлайн-реєстрації договорів оренди сільгоспземель.

Є також пропозиція від Президента країни про сплату податку з доходів фізосіб, що орендують землю с/г призначення за місцем реєстрації ділянки, а не так як зараз — за місцем реєстрації самого орендаря. Як очікується, це нововведення дозволить покінчити з прихованою орендою землі без сплати податків. За попередніми оцінками, мова йде про 30% всіх земельних ресурсів України.

Редакція UBR.ua з’ясувала у юристів, які податки і коли повинні платити власники і орендарі земельних ділянок.

За що платимо

Земельні правовідносини регулює Земельний кодекс. Порядок внесення плати за землю, земельного податку і орендної плати — регламентується ст. 269-289 Податкового кодексу.

З 2015 року плата за землю трактується Податковим кодексом (ст. 14) як обов’язковий платіж у складі місцевого податку на майно, який стягується у формі земельного податку або орендної плати (якщо мова йде про ділянки державної і комунальної форми власності).

«Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка землі (НГО), з урахуванням коефіцієнта індексації, а в разі відсутності такої оцінки, площа земельних ділянок», — уточнив керуючий партнер адвокатського об’єднання «Suprema Lex», адвокат Віктор Мороз.

Як пояснила фінансовий аналітик EternaLaw Зоя Кравченко, індекс інфляції за 2016 рік, який використовується для визначення коефіцієнту індексації, застосовується із значенням:

  • для сільгоспугідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) — 100 %;
  • для земель несільськогосподарського призначення — 106 %.

Тобто для розрахунку земельного податку на 2017 рік до НГО потрібно було застосовувати такі коефіцієнти:

  • для сільгоспугідь — 1,0;
  • для інших земель — 1,06.

Нормативна грошова оцінка проводиться за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Вона проводиться не рідше ніж раз на 5-7 років для земель у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, а також сільськогосподарських земель за межами міст і сіл. Для інших земель за межами населених пунктів цей інтервал — 7-10 років.

Зокрема, порядок оцінки сільгоспземель затверджено наказом Мінагропроду №262 від 23 травня 2017 року, а сама методика оцінки — постановою КМУ №831 від 16 листопада 2016 року. Довідку про оцінку землі видає місцеве відділення Держгеокадастра.

Скільки платити

Ставка податку на земельну ділянку, нормативна грошова оцінка якої проведена, встановлюється місцевими радами у розмірі не більше 3% від такої оцінки. Для земель загального користування (дороги, проїзди, парки, пляжі тощо у зоні населених пунктів) — не більше 1% від оцінки.

Для сільгоспугідь застосовується вилка ставок: не нижче 0,3%, але не більше 1% від нормативної оцінки землі (до 1 січня 2017 року нижня межа не встановлювалася).

При цьому для підприємств, які мають держакти на постійне землекористування, застосовується максимальна ставка 12% від НДО, за винятком земель комунальної та державної форм власності. Враховуючи, що Земельний кодекс (ст. 92) дає право постійного користування тільки держпідприємствам і комунальним компаніям, ця норма фактично змушує компанії або оформляти землю у власність, або укладати договір оренди.

«Якщо землі знаходяться в постійному користуванні приватного бізнесу, ставка податку буде не більше 12%. Розмір орендної плати встановлюється договором оренди, але він не може бути нижчим за ставку земельного податку, встановленого для такої категорії земель і не може бути вищім нвж 12%», — пояснив UBR.ua юрист ЮФ ILF Арсен Бучковський.

Річна сума платежу (п. 288.5 ПК) не може бути меншою за розмір земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на конкретній території. Граничний розмір орендної плати (12% НГО) може бути перевищений тільки в разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

При розташуванні земельної ділянки за межами населеного пункту і відсутності оцінки, ставка податку на землю встановлюється у розмірі не більше 5% від НГО одиниці площі ріллі по конкретній області. Для сільгоспугідь знову-таки не менше 0,3%, але не більше 5% від оцінки одиниці площі ріллі по області.

Хто платить

При визначенні податкових зобов’язань власника земельного паю необхідно враховувати, чи є він фізичною особою або юридичною особою, крім того, існують особливості при сплаті земельного податку платниками єдиного податку.

Земельний податок сплачують власники ділянок та земельних часток (паїв), а також постійні землекористувачі.

Як розповів Віктор Мороз, нарахування земельного податку для фізосіб проводиться до 1 липня і надсилається у вигляді податкових повідомлень, а оплата повинна бути здійснена протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення. Земельний податок нараховується за місцем знаходження ділянки.

В аналогічному порядку здійснюється нарахування фізичним особам орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та визначаються строки її сплати (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

«При цьому фізичні особи-підприємці при сплаті податку за землю можуть скористатися механізмом спрощеного оподаткування з оплатою фіксованого єдиного податку», — розповів Віктор Мороз.

Юридичні особи щорічно самостійно розраховують розмір плати за землю станом на 1 січня нового року (п. 286.2 ПК) для подання звітності. Як пояснив Арсен Бучковський, компанії самі зобов’язані подати декларацію щодо земельного податку не пізніше 20 лютого з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Якщо фізична особа здає пай в оренду, плата за землю здійснюється у формі орендної плати, зазначеної в договорі, однак фактично вона не може бути меншою або більшою, ніж податок на землю.

«При цьому у власника землі виникає дохід, з якого має бути сплачений податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) в розмірі 18% і військовий збір 1,5%», — наголосив Віктор Мороз.

За словами Арсена Бучковського, якщо юрособа орендує землю у фізособи, то орендар зобов’язаний утримати та сплатити податок з доходу орендодавця в ролі його податкового агента.

«Якщо фізична особа здає земельну ділянку в оренду суб’єкту господарювання, то подавати декларацію з податку на доходи їй не потрібно. Якщо здає в оренду іншій фізичній особі, то орендодавець зобов’язаний самостійно задекларувати свої доходи і самостійно заплатити ПДФО і військовий збір», — сказав він.

Орендна плата за землі державної і комунальної власності є однією з форм плати за землю і належить до місцевих податків у складі податку на майно, на відміну від орендної плати за землі приватної власності.

«Це обов’язковий платіж, який стягується з орендарів ділянки на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди», — підкреслила фінансовий аналітик EternaLaw Зоя Кравченко.

Слід пам’ятати, що фізособа-підприємець, будучи платником єдиного податку, не може здавати в оренду земельні ділянки площею більш ніж 0,2 га. А підприємець на загальній системі оподаткування заплатить ті самі податки, що й фізичні особи.

Пільги і штрафи

При цьому щодо сплати земельного податку встановлено низку пільг. Так, від його сплати звільняються:

  • інваліди першої і другої групи;
  • громадяни, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія закону про статус ветеранів війни;
  • постраждалі від наслідків аварії на ЧАЕС.

Як пояснив юрист ТОВ «ЮКК Де-Юре» Владислав Мартинчук, всі ці пільги діють не більше ніж на одну земельну ділянку за кожним з видів:

  • для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більше 2 га;
  • для будівництва і обслуговування житлового будинку (присадибна ділянка): у селах — 0,25 га, в селищах — 0,15 га, в містах — 0,1 га (10 соток);
  • для індивідуального дачного будівництва — 0,1 га;
  • для будівництва індивідуальних гаражів — 0,01 га;
  • для ведення садівництва — 0,12 га.

«Якщо у фізичної особи більше однієї земельної ділянки, вона повинна подати до податкової заяву і вказати, яку із земельних ділянок буде звільнено від податку», — пояснив Арсен Бучковський.

Крім того, у разі передачі фізичною особою земельного паю в оренду платнику єдиного податку 4-ї групи (сільгосппідприємства), така особа звільняється від сплати податку за дану земельну ділянку. Але це не поширюється на сплату орендної плати — умови її сплати регулюються договором оренди.

«Платники 4 групи єдиного податку не сплачують земельний податок за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що перебувають у їхній власності, однак варто відзначити, що такі земельні ділянки є базою для оподаткування єдиним податком», — зауважив Владислав Мартинчук.

Платники 1-3 групи єдиного податку звільняються від сплати податку на земельні ділянки, які вони використовують у своїй господарській діяльності.

Також від сплати податку звільняються санаторно-курортні та оздоровчі комплекси, громадські організації інвалідів, підприємства та установи, організовані такими організаціями, бази олімпійської та параолімпійської підготовки, навчальні заклади.

При цьому підприємства організацій інвалідів для отримання пільги повинні мати в штаті не менше 50% інвалідів і витрат на зарплату інвалідам у розмірі не менше 25% від фонду оплати праці.

За несплату податку у строк, за словами юристів, фізосіб чекає штраф у розмірі 10% суми боргу (при затримці до 30 днів) або 20% при більшому терміні плюс пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Юросіб можуть оштрафувати за неподання декларації по плату за землю, за порушення порядку заповнення податкової декларації, за несвоєчасну сплату податку за землю, за порушення строків внесення орендної плати.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Особисті фінанси
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua