Місцевій українській владі вказали, як писати документи


Місцевій українській владі вказали, як писати документи

Для українських чиновників написали методичку з написання різного роду правил та регуляцій. Особливо це стосується представників місцевого рівня законодавчої і виконавчої влади, які, за спостереженнями Антимонопольного комітету, найчастіше грішать обмеженням здорової конкуренції шляхом встановлення різного роду бар’єрів для бізнесу.

Мабуть, втомившись від нескінченних скарг на свавілля влади різного рівня, в АМКУ розробили Методичні рекомендації з оцінки впливу нормативно-правових актів на конкуренцію (затверджено наказом голови АМКУ №117 від 14.11.2017 року).

Для цього були використані підходи Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) щодо оцінки впливу на конкуренцію та залучені експерти проекту USAID «Розвиток комерційного права в Україні» та благодійної організації «Центр комерційного права».

Як сподіваються в АМКУ, це зменшить кількість порушень у вигляді антиконкурентних дій органів влади.

Чотири критерії

Ці рекомендації буде використовувати і сам АМКУ при дослідженні ринків, в тому числі на предмет антиконкурентних дій органів влади. Крім того, ця методичка є рекомендацією для місцевої влади при розробці нормативних актів і служить свого роду запобіжником від ухвалення рішень, які можуть спотворити ринкову конкуренцію або надати окремим суб’єктам неправомірні преференції.

Сама оцінка впливу нормативно-правових актів грунтується на перевірці наявності таких факторів як:

- Створення перешкод для започаткування або розширення бізнесу або для входження на ринок нових гравців. Цікаво, що до антиконкурентних дій відноситься і підтримка життєдіяльності неефективних підприємств.

- Обмеження свободи підприємців формувати власну ринкову стратегію, визначати ціни, обсяги і способи виробництва, канали реалізації продукції, обсяги реклами тощо.

- Встановлення таких економічних умов, які знижують зацікавленість підприємців в активній боротьбі за частку ринку або клієнтів і тим самим сприяють антиконкурентному погодженню поведінки суб’єктів господарювання.

- Збільшення витрат споживачів, які бажають змінити постачальників товарів або послуг, або обмеження необхідної споживачам інформації щодо товарів, послуг або діяльності інших постачальників.

Відповідно до цих факторів документ визначає чотири категорії впливу: А, Б, В, Г.

Типові випадки

Щоб спростити завдання чиновникам щодо оцінки впливу на конкуренцію конкретних розпоряджень, їм пропонується відповісти на низку запитань за кожною категорією ризиків в таблиці, що додається. Якщо всі відповіді на запитання виявляться негативними, то проект нормативного акта не буде мати істотного впливу на конкуренцію.

В іншому випадку кожна позитивна відповідь з контрольного переліку посилює ризики впливу на конкуренцію. Що доведеться враховувати при узгодженні з АМКУ.

Найчастіше в Україні намагаються обмежити конкуренцію шляхом звуження кола учасників на тому чи іншому ринку. Наприклад, шляхом надання виключних прав на поставку або розподіл товарів/послуг. Це буває виправдано для суб’єктів природних монополій або залучення приватних інвестицій в інфраструктурні проекти або наукові розробки. Сільгоспвиробництво, коли закупівлі сировини або готової продукції виробляє одне підприємство, яке диктує умови безлічі дрібних виробників.

Буває, що голови областей встановлювали вимоги до асортименту товарів в магазинах, вказуючи, наприклад, що не менше 80% такої продукції має бути місцевого виробництва.

Часто надання виключних прав одному суб’єкту відбувається під час процедури держзакупівель або укладання концесійних договорів.

Інший приклад — надання виключного права на пересилання листів вагою до 50 грамів та поштових листівок одному уповноваженому оператору, як пропонується в проекті змін до закону про поштовий зв’язкок. Крім того, таким оператором може стати тільки компанія, чиї власники мають бездоганну ділову репутацію. Відсутність конкретних критеріїв визначення такої репутації створює можливості для обмеження виходу на ринок конкретних компаній.

Якщо в силу різних причин потрібен тільки один постачальник, то в АМКУ рекомендують вибирати його на конкурсі і обмежувати строк дії такої монополії.

Якщо ж держава запроваджує режим ліцензування, щоб забезпечити якість товарів або послуг там, де споживач сам не може це визначити, потрібно, щоб вимоги до ліцензіатів не були надмірними і виписаними під конкретного учасника.

Наприклад, АМКУ вимагав від уряду переглянути визначення «Ощадбанку» як єдиного уповноваженого виплачувати пенсії та допомоги для переселенців.

Буває, що намагаються обмежити саму здатність підприємств конкурувати. Наприклад, як у випадку з вимогами до коньяків українського виробництва, де з 2017 року з ініціативи Мінагропроду місцеві спирти повинні складати не менше 15%, щоб до 2026 року довести їхню частку до 85%. Що, на думку АМКУ, не дозволить виробляти коньяки тим, у кого немає своїх виноградників. А тим часом споживач міг би сам розібратися в різниці якості таких напоїв і зробити свідомий вибір.

Костянтин Симоненко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Казна та Політика
Дивись також
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua