Статус криптовалют оголошено у розшук


Статус криптовалют оголошено у розшук

Вартість криптовалют зростає в геометричній прогресії, що залучає до цієї фінансової гонки дедалі більше українців. Однак фінансові регулятори лише розводять руками. Нацбанк і НКЦПФР досі не зрозуміли, що таке «криптовалюта». При цьому юристи попереджають, що через слабку позицію держави право власності на криптовалюту погано захищено.

Лебідь, рак і щука

В останній день літа Рада фінансової стабільності підняла проблему правового статусу Bitcoin в Україні. «Буде спільна позиція НБУ, Мінфіну, НКЦПФР та інших регуляторів з цього приводу. Було навіть бажання вже зараз оголосити, що Bitcoin і Blockchain – це не зло і вони не заборонені. Але вирішили взяти три тижні для роботи Task Force», – повідомив за підсумками засідання нардеп Олексій Мушак (БПП). Однак в три тижні чиновники не вклалися. Результати роботи Нацбанк, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг оприлюднили лише через квартал.

«Сьогодні три регулятори фінансового ринку висловлюють нашу позицію щодо статусу криптовалют в Україні», – заявив 30 листопада заступник голови НБУ Олег Чурій. Разом з ним брифінг провів голова НКЦПФР Тимур Хромаєв. Керівник Нацкомфінпослуг Ігор Пашко був відсутнім. Функції його відомства в майбутньому розділять між собою Нацбанк і НКЦПФР.

Олег Чурій оголосив те, чим Bitcoin не є: «Ми вважаємо, що складна правова природа криптовалют не дозволяє нам визнати криптовалюти ні грошовими коштами, ні валютою, ні платіжним засобом іншої країни, ні валютною цінністю, електронними грошима, цінними паперами, ні навіть грошовим сурогатом (так НБУ в 2014 році називав Bitcoin в листі, на який посилалися правоохоронці під час обшуків майнерів. – Ред.)».

В НБУ дійшли висновку, що криптовалюти не є ні грошима, ні валютою, оскільки у них немає фізичних банкнот і монет, записів на рахунках в банках, а їхньою емісією не займається конкретна держава. Не підходять Bitcoin та 1,3 тис. інших видів криптовалют під опис електронних грошей, оскільки «не випускаються банком і не є грошовим зобов’язанням певної особи». Олег Чурій не вважає це навіть сферою відповідальності фондового регулятора: «У криптовалют відсутні ознаки емітента цінних паперів».

З цього виступу випливало три висновки. Перший – НБУ не бере на себе відповідальність за сферу криптовалют, оскільки це не «валюта». Другий – хоча це не валюта, в НБУ продовжують використовувати термін «криптовалюта». І головне – НБУ не знає, «що це».

Світова практика їх найменування дуже широка, наприклад, криптовалюти називають товаром, платіжним засобом, розрахунковою одиницею, нематеріальним цифровим активом, інвестиційним або фінансовим активом, окремим видом цінних паперів. З’явилися терміни «віртуальна валюта» і «цифрова валюта». «Криптовалюта трактується різними регуляторами абсолютно по-різному. Тому підхід до законодавчого регулювання повинен бути обережним», – стверджує Олег Чурій. У вересні НБУ навіть запропонував не поспішати і використовувати європейську політику Wait & See. Але в жовтні депутати подали до парламенту два законопроекти про криптовалюти, що вимагало швидкої реакції регуляторів.

Важкий шлях на біржу

Позиція фондового регулятора виявилася більш конструктивною, ніж у НБУ. «В інших країнах комісії з цінних паперів мають можливість встановлювати статус певних інвестиційних активів. На жаль, НКЦПФР не має такого функціоналу та мандату, але ми над цим працюємо. Законопроект № 7055, який знаходиться в парламенті, надасть нам право визначати інвестиційні активи такими, які можуть розглядатися як інструменти для інвестування», – заявив Тимур Хромаєв. Це дозволить убезпечити покупців криптовалют, захистити їхні права в разі проведення операцій через біржі. «А поки інвестування в ці активи – персональний ризик інвесторів», – попередив він.

Перелік ризиків широкий: від крадіжки криптовалют в результаті кібератаки на криптобіржу або використання її в побудові фінансових пірамід до значних спекулятивних цінових коливань на актив і відсутності гарантій інвестицій в криптовалюти. В НБУ також підкреслюють відсутність інфраструктури для застосування криптовалюти оплати.

Олег Чурій: «Немає жодного закону, де зазначено, що криптовалюти заборонені»

В Україні була спроба вивести на терміновий ринок ф’ючерс на Bitcoin, але дериватив так і не запрацював. «Інструмент не запущено з однієї простої причини: поки немає маркет-мейкера. Рік тому «Українська біржа» мала потенційного маркет-мейкера – нерезидента, але через свої внутрішні причини він відмовився. Маркет-мейкером цього ф’ючерсу не може бути український профучасник, бо у нього немає можливості легально купити Bitcoin. Наші регулятори цього не дозволять», – сказав керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

У світі згоди немає

Юристи зазначають, що єдиної позиції, чим все-таки є криптовалюта, немає не тільки в Україні, але й в світі. «У різних країнах юридично Bitcoin класифікуються і закріплюються по-різному. Наприклад, Народний банк Китаю вважає Bitcoin віртуальним товаром, а не валютою, і його продаж може обкладатися податком на додану вартість, а в Австралії Bitcoin розглядається як власність, а транзакції з ним – як бартер. При цьому міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей – FATF – в 2014 році класифікувала криптовалюти як децентралізовану віртуальну валюту», – говорить молодший юрист компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine Олександр Мацапура.

Одна з причин правового глухого кута – інноваційність криптовалют. «Криптовалюта, як і багато інших цифрових активів, на сьогодні формально не підпадає під визначення жодного з існуючих об’єктів цивільного права. Це не дивно, оскільки в юриспруденції досить недавно почали усвідомлювати, що об’єкти права можуть бути не тільки матеріальними. Технології не стоять на місці, і право як норми, що регулюють відносини в середовищі таких технологій, має розвиватися разом з ними. У цьому полягає найбільший виклик сучасній юридичній науці – наділити криптоактиви правовою формою», – вважає голова практики банківського та фінансового права та фінтех юрфірми Evris Сергій Паперник.

Нацбанк і НКЦПФР не змогли визначити статусу криптовалют, оскільки шукали відповіді в чинному законодавстві. «Ключовим є той факт, що це проблема не криптовалют, а українського законодавства. Інакше кажучи, твердження регулятора про те, чим криптовалюти не є, побудовані не виходячи із сутності криптовалют, а виходячи з особливостей нашого законодавства. Насправді криптовалюта містить в собі ознаки половини понять, наведених у списку. Питання лише в тому, який інститут українського законодавства варто розширити, щоб «складна правова природа» криптовалют знайшла своє місце в ньому», – вважає юрист ICF Legal Service Віктор Данилов.

Правовий хаос

Учасники крипторинку чекають від держави не регуляції, яка сприймається IT-сферою як небажане втручання, а визначення правового статусу. За «програмний код» Bitcoin вже платять $11,5 тис., а капіталізація всіх криптовалют становить близько $350 млрд, тому в усьому світі, в тому числі в Україні, дедалі частіше виникають конфлікти за цінний актив. І суди не завжди здатні вирішити їх. Наприклад, в США в схожих випадках суд міг прирівняти продаж криптовалют до фінансової операції без ліцензії та покарати терміном.

Старший юрист адвокатської групи «Юскутум» Нестор Дубневич вважає, що правової визначеності вимагають три сфери: криптовалюти, майнінг та ICO, тому що в Україні вже почали з’являтися резонансні кейси. Наприклад, в 2016 році розробнику софту не заплатили за роботу обумовлену суму в Bitcoin і він хотів через суд стягнути криптовалюту. «На що суд відповів: «Ми не розуміємо, що таке криптовалюта. Ми читали в Інтернеті, що це якесь віртуальне майно, яке не має ознак реального світу, тому ми не можемо його стягнути і змушені вам відмовити в позові“», – розповів юрист.

Тимур Хромаєв: «У нас криптовалюти не мають зв’язку з фінансовим сектором»

Одна з ключових проблем – питання оподаткування. Але Мінфін і ДФС поки зберігають мовчання. За них довелося відповідати Нацбанку. «Щодо оподаткування, то на сьогодні це питання не врегульоване. Але ніхто не скасовував обов’язку фізособи, яка отримує доходи від криптовалют, від декларування та сплати податків», – заявив Олег Чурій.

«Якщо внаслідок продажу криптовалюти платник податку отримує дохід, ця операція не відрізняється від факту продажу будь-якого іншого товару. Тому отриманий дохід повинен обкладатися податком. Виняток може бути внесено до Податкового кодексу, але поки його немає. Виходячи з поточних податкових норм, майнінг теж є додатковим благом і повинен оподатковуватися, але питання оціночної вартості отриманого активу залишається відкритим, як для платника податків, так і для фіскальної служби», – говорить Сергій Паперник.

Віктор Данилов упевнений, що інвестори в криптовалюти не уникнуть податків. «Держава не упустить можливості накласти фіскальну руку на доходи громадян. Коли скарбниця почне просідати в зв’язку з повсюдним використанням криптовалют, рішення про оподаткування операцій з ними та доходів від криптовалют стане неминучим», – вважає Віктор Данилов.

Якщо необхідність оподаткування доходів від криптовалют не викликає питань, то нарахування на нього ПДВ залишається дискусійним. В Європі вже знайшли відповідь. «Швед подав позов проти своєї держави до Європейського суду справедливості. І суд сказав, що ці операції більш валютні, ніж товарні, тому ПДВ не треба платити», – розповів Нестор Дубневич. Українські законопроекти також знімають ПДВ з криптовалют.

Способи легітимації

Складнощі виникають і з захистом права власності на криптовалюти. Її не можна законно успадкувати, передати в заставу, гарантовано отримати за договором. «Усі ці напрямки правозастосування на сьогодні не можна використовувати щодо криптовалют зі 100-відсотковою впевненістю про належний захист прав громадян. Так, можна їх внести до заповіту, можна закласти як майнові права або розрахуватися криптовалютою за допомогою договору міни, але у всіх цих випадках є юридичні ризики», – розмірковує Сергій Паперник.

Ці проблеми можна врегулювати в Цивільному кодексі. А поки держава не визначилася зі статусом криптовалют, Олександр Мацапура рекомендує трактувати їх як товар. Великі угоди з криптовалютами зараз саме проводять в Україні з використанням договору міни (бартеру), наприклад, відома угода по «продаж» квартири за Bitcoin була насправді «обміном». «Договір міни передбачає, що кожна зі сторін зобов’язується передати іншій стороні у власність один товар в обмін на інший», – говорить юрист.

Перш за все юристи рекомендують врегулювати поняття «токен» і «блокчейн», адже криптовалюту неможливо розглядати поза блокчейну. «На основі блокчейну можна легко виконувати найбільш трудомісткі юридичні дії. Для прикладу «успадкування» тригером стане посвідчення смерті особи держорганом або благонадійним посередником і занесення інформації до блокчейну. Це миттєво активує десятки різних процесів, в тому числі передачу спадкоємцям нажитих криптовалют, коштів на банківських рахунках, перереєстрацію нерухомості тощо. З технічного погляду це вже можна здійснити. Складніше це оформити законодавчо, особливо коли немає аналогічної практики в світі», – вважає Віктор Данилов.

Вікторія Руденко, В’ячеслав Садовничий

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua